Розрахункова робота Оцінка захисту персоналу об’єкту господарювання в надзвичайних ситуаціях - Варіант №3
Код роботи: 2745
Вид роботи: Розрахункова робота
Предмет: Цивільний захист
Тема: Оцінка захисту персоналу об’єкту господарювання в надзвичайних ситуаціях - Варіант №3
Кількість сторінок: 24
Дата виконання: 2017
Мова написання: українська
Ціна: 250 грн
ЗАВДАННЯ 1. Оцінка захисту персоналу об’єкту господарювання в надзвичайних ситуаціях
ЗАВДАННЯ 2. Прогнозування масштабів і наслідків аварій на хімічно небезпечних об’єктах
ЗАВДАННЯ 3. Оцінка радіаційної обстановки при аварії на АЕС
Список рекомендованої літератури
ЗАВДАННЯ 1. Оцінка захисту персоналу об’єкту господарювання в надзвичайних ситуаціях
Оцінки захисту персоналу об’єкту господарювання в надзвичайних ситуаціях
Оцінити, чи забезпечується надійний захист персоналу в наявній захисній споруді під час можливих аварій. Вихідні дані для розрахунку:
1. Чисельність персоналу працюючої зміни – 200 осіб
2. Характеристика сховища:
а) площа приміщень для тих, хто укривається – 120 м2;
б) площа допоміжних приміщень – 27 м2;
в) висота приміщень – 3 м.
3. Кількість ФВК – 2 шт.
4. Аварійний запас води – 2800 л.
5. Максимальна запланована тривалість перебування людей у сховищі – 3 доби.
ЗАВДАННЯ 2. Прогнозування масштабів і наслідків аварій на хімічно небезпечних об’єктах
Оцінки хімічної обстановки
В 2300 на хімічно небезпечному об’єкті внаслідок аварії зруйновано ємність, в якій містилось 55 т водню хлористого. Ємність обвалована. На відстані 8 км від ХНО по азимуту 115º знаходиться підприємство харчової промисловості. На підприємстві працює 70 осіб, забезпеченість протигазами – 20%. Час від початку аварії – 2 год.
Метеорологічні умови: ясно, швидкість вітру 4 м/с, напрямок вітру (азимут) 85º, температура повітря -20ºС.
Визначити:
- тривалість дії фактора зараження;
- повну глибину та площу зони хімічного зараження;
- час підходу хмари зараженого повітря до об’єкта харчової промисловості;
- можливі втрати виробничого персоналу.
Нанести на схему зону хімічного зараження.
ЗАВДАННЯ 3. Оцінка радіаційної обстановки при аварії на АЕС
Оцінки радіаційної обстановки після аварії на АЕС
Внаслідок аварії на АЕС стався викид в атмосферу радіоактивних речовин реакторного походження.
Вихідні дані:
|
Час початку аварії |
8год 00хв |
|
Час початку роботи (входження в зону зараження) |
10год 30хв |
|
Час доби |
день |
|
Хмарність |
відсутня |
|
Швидкість вітру на висоті 10м (V10), м/с |
2,2 |
|
Напрямок середнього вітру (азимут), ° |
45 |
|
Виміряний рівень радіації на початку роботи , рад/год |
12 |
|
Час виконання робіт на зараженій території Т, год. |
3 |
|
Установлена доза радіації Dзад, рад |
12 |
|
Тип реактора |
ВВЕР-1000 |
|
Частка викинутих в атмосферу радіоактивних речовин (РР), % |
30 |
|
Коефіцієнт ослаблення дози опромінювання Косл. |
1 |
Зведена команда протирадіаційного і хімічного захисту (ЗвКПР і ПХЗ) повинна провести рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) на відкритій території в зонах зараження.
Визначити:
- розміри зон радіоактивного забруднення місцевості та зобразити їх графічно.
- дозу радіації, яку може отримати особовий склад ЗвКПР і ПХЗ, що буде працювати в зонах радіоактивного забруднення.
- потужність дози (рівень радіації) на заданий час.
- допустимий час перебування ЗвКПР і ПХЗ у зонах радіоактивного забруднення.
- допустимий час початку роботи ЗвКПР і ПХЗ у зонах радіоактивного забруднення.
- визначити відвернуту дозу радіації за час, який пройшов після аварії.
Зробити висновки, а саме написати які невідкладні контрзаходи залежно від найнижчих меж та рівня безумовної виправданості.
Отже, особовий склад ЗвКПР і ПХЗ може виконувати РіНР у зоні надзвичайно небезпечного зараження. За шість годин робота ЗвКПР і ПХЗ може отримати дозу опромінення 31,47 рад, що перевищує =12рад. Щоб не отримати дозу опромінення більше 12 рад, необхідно скоротити час роботи в зоні зараження до tдоп = 1,3 год або виконувати роботу з використанням спеціального транспорту.
Роботу можна розпочинати через 1,4 год. після аварії.
1. Довідник з цивільної оборони (з питань захисту населення і територій у надзвичайних ситуаціях мирного часу) / За ред. Міговича Г.Г. – Київ: ЗАТ «Укртехногрупа», 2001. – 288 с.
2. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Справочник / Под ред. Г.П. Демиденко. – К.: Вища школа, 1987. – 256 с.
3. Методика прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами при аваріях (руйнуваннях) на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті (РД 52.04.253-90) – Москва: Держгідромет СРСР, 1991.
4. Мігович Г.Г. та ін. Сильнодіючі отруйні речовини. – Київ: ЗАТ «Укртехногрупа», 2001. – 150 с.
5. Надзвичайні ситуації та цивільний захист населення: Навчальний посібник / За ред. С.П. Сонько. – Львів: Магнолія Плюс. – 2006, 232 с.
6. Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України. – К.: Видавництво «Основа», 1998. - 534 с.
7. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. — К.: Знання-Прес, 2007. — 488с.
8. Цивільна оборона: Підручник / О.П. Депутат, І.В. Коваленко, І.С. Мужик; За ред. полковника П.І. Кашина. – Львів: ПП «Василькевич К.І.», 2005. – 340 с.
9. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006– 438 с.
10. Норми радіаційної безпеки України «НРБУ–97». –К: МОЗ України, 1997.
11. Навчально-методичні матеріали з питань радіаційної безпеки на підприємствах харчової промисловості для студентів всіх спец. всіх форм навчання. К. КТІХП. 1993 – 63с.
12. Методика выявления и оценки радиационной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций / Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. – М., 1989.