Лекція №3 - Оцінка вартості об'єктів інтелектуальної власності

Вступ

1. Поняття "ноу-хау" і ліцензії

2. Укладання ліцензійного договору

3. Оцінка вартості об'єктів інтелектуальної власності

Певне означення "ноу-хау" знаходимо у законодавстві Європейського Союзу (ЄС). Регламентом Комісії ЄС № 772/2004 від 27 квітня 2004 року щодо застосування частини третьої статті 81 Договору про заснування ЄС до категорій угод про передачу технологій "ноу-хау" визначається як сукупність незапатентованої практичної інформації, що є результатом досвіду або випробувань і яка є:

- секретною, тобто не загальновідомою або легко доступною;

- значимою, тобто важливою та корисною для виробництва товарів за угодою;

- визначеною, тобто описаною у достатньо повний спосіб так, що можна підтвердити, що вона відповідає критеріям секретності та значимості.

Міжнародна асоціація з охорони промислової власності запропонувала таке означення "ноу-хау": це знання і практичний досвід технічного, комерційного управлінського та іншого характеру, які мають практичне застосування у виробництві та професійній практиці.

Спеціалісти в галузі приватного права Свядоч Ю. І., Богуславський М. М. зазначали, що "ноу-хау" належить свій специфічний режим, зміст якого полягає в захисті прав її власника. Сахарова О. А. наголошувала, що "ноу-хау" є інформаційним об'єктом, який не охороняється, на який не має виключного права його творця, а існує лише фактична монополія.