Лабораторна робота №3, Встановлення мережевого адаптера та налагодження протоколу ТСР/ІР

« Назад

Мета: Оволодіти навичками по встанволенню мережевих адаптерыв та налаштуванню протоколу TCP/IP.

Обладнання: Комп’ютер з встановленою операційною системо, мережевий адаптер, локальна мережа.

Короткі теоретичні відомості

При виборі мережевого адаптера слід визначитися з наступними параметрами:

1. тип мережі;

2. тип середовища передачі інформації;

3. швидкість передачі інформації;

4. необхідність в комбінованих роз’єднувачах;

5. шина, на яку буде встановлюватися адаптер;

6. операційні системи, з якими ймовірно буде виконуватися робота;

7. фірма-виробник адаптера;

8. вартість адаптера.

Після з’ясування усіх цих параметрів можна придбати адаптер. При покупці слід особливу увагу звернути на наявність необхідних драйверів для конкретної операційної системи.

Для встановлення адаптера, у випадку, якщо комп’ютер не на гарантійному обслуговуванні, слід вимкнути живлення системного блоку і зняти з нього кришку. На руку приєднати заземлювач і заземлити його, для уникнення електричного удару та випадкового пошкодження електричних схем статичним струмом (Розряд може досягати 10000В).

Виконайте підготовчі роботи до встановлення адаптера: звільніть місце встановлення від кабелів(акуратно пересунувши їх, щоби не пошкодити або не розірвати з’єднання), зніміть заглушку на задній панелі системного блоку.

Вийняти адаптер із упаковки, ще раз перевірити наявність вільного місця та потрібного роз’єму на платі. В разі відповідних умов встановити адаптер, щільно вставивши його у роз’єм. Не повне встановлення адаптера може привести до виводу з ладу комп’ютера. Прикрутити адаптер до задньої панелі і закрити кришку системного блоку та закрутити її.

Ввімкнути живлення і завантажити операційну систему. Якщо у Вас встановлено операційні системи з підтримкою технології автовизначення (plug and play) то після завантаження операційна система повідомить про те, що знайшла новий пристрій та запропонує встановити драйвери.

В операційних системах сімейства Windows завантажується майстер, який керує та направляє діями користувача при встановленні драйверу. При встановленні слід вказати шлях до диску або каталогу з драйверами, а в деяких випадках може виникнути необхідність у диску з інсталяційними файлами операційної системи.

Проконтролювати якість встановлення мережевого адаптера в операційних системах сімейства Windows можна через диспетчера апаратного забезпечення, який викликається із панелі керування ярличком “Система”.

У разі, якщо біля встановленого пристрою немає ніяких позначок – він працює коректно, при наявності знака оклику – можлива наявність конфліктів, а якщо значок перекреслено червоним хрестом – ваш пристрій не працює. У випадку виникнення конфліктів слід вибрати пристрій та натиснути на кнопку “Властивості” (Свойства, Properties) і ознайомитися з описом помилки та постаратися її вирішити з допомогою довідкової системи операційної системи та мережевого адаптера ( знаходиться на диску з драйверами)

У випадку, якщо Ваш комп’ютер знаходиться на гарантійному обслуговуванні, зверніться для встановлення мережевого адаптера у сервісний центр і в жодному разі не встановлюйте самостійно, оскільки пошкодження пломб приводить до анулювання гарантії.

Протокол TCP/IP є базовим протоколом для побудови локальних та глобальних комп’ютерних мереж. В операційних системах сімейства Windows для налаштування протоколу слід викликати вікно властивостей мережі (Через панель керування піктограма мережа (Network, Сеть). У вікні знаходимо протокол TCP/IP та викликаємо його властивості. У разі відсутності протоколу його слід добавити через кнопку Добавити (Add, Добавить), вибравши із списку протоколів фірми Microsoft.

Вікно властивостей містить ряд закладок, через які можна виконати налаштування певних параметрів протоколу. Найбільш важливою є закладка IP Address, на якій встановлюється режими роботи з ІР адресами: автоматичний через DHCP або ручне встановлення адреси та маски мережі згідно з правилами.

На закладці WINS Configuration встановлюється конфігурація протоколу WINS, який використовується для сумісності з старими системами. Закладка Gateway дозволяє встановити адресу шлюза по замовчуванню. Закладка DNS Configuration дозволяє встановити підтримку DNS на даному комп’ютері при роботі в мережі з DNS сервером.

Закладка NetBIOS дозволяє ввімкнути підтримку імен NetBIOS через протокол TCP/IP. На закладці Bindings встановлюються нестандартні підключення (наприклад джо АТМ) а на закладці Advanced - інші додаткові можливості. Після встановлення всіх параметрів необхідно їх підтвердити натисканням кнопки OK та перевантажити комп’ютер. Для первірки правильності функціонування протоколу та його налаштувань в мережі існують утиліти ping та tracert.

PING – означає Packet Internet Groper, що можна перекласти як пакетний групувальник Інтернет. Головна функція даної утиліти – перевірка наявності фізичного зв’язку між двома вузлами в мережі. Для обміну пакетами з віддаленою системою ping використовує протокол ICMP. Синтаксис в операційній системі Windows NT має наступний вигляд:

ping [ ключі ] адреса (ім’я ) вузла

ключі:

- t - продовжує відправку запитів, доки робота не буде перервана командою Ctrl-C;

- a – дозволяє використовувати імена вузлів замість IP-адрес;

- n число – вказує кількість ехо запитів для відправки;

- l довжина – вказує довжину ехо – запитів;

- f – забороняє фрагментування пакету, визначає, чи пристрій змінював розмір пакету;

- i час – встановлює час життя пакету (Time to Live -TTL) відправляємих пакетів;

- v тип – встановлює тип обслуговування (TOS)

- r число – відображає шляхи для заданого числа переприйомів;

- s число – відмічає час для вказаного числа переприйомів;

- j список вузлів – маршрутизація пакетів через вказані вузли. Послідовні вузли можуть бути розділені шлюзами;

- k список вузлів - маршрутизація пакетів через вказані вузли. Послідовні вузли не можуть бути розділені шлюзами.

- w час – встановлює час очікування відповіді в мілісекундах.

TRACERT – команда діагностики, схожа на ping. Використовує протокол ICMP для визначення всіх пристроїв, через котрі проходить пакет на своєму шляху до вузла призначення. Має наступний синтаксис:

tracert [ключі] ім’я вузла

ключі:

- d – використовувати імена вузлів замість ІР адрес;

- h максимальне число переприйомів – максимально допустиме число переприйомів для досягнення мети;

- j список вузлів - маршрутизація пакетів через вказані вузли. Послідовні вузли можуть бути розділені шлюзами. Вільний вибір шляху серед систем у вказаному списку;

- w час – встановлення часу очікування в мілісекундах.

За допомогою даних утиліт можна виконати повну діагностику мережі, що дозволяє знайти і локалізувати помилки і пошкодження.

Завдання до виконання роботи.

1. Розібрати корпус комп’ютера.

2. Ознайомитися з встановленням адаптера.

3. Вийняти адаптер, ознайомитися з його будовою та особливостями.

4. Встановити адаптер.

5. Запустити ПК.

6. Встановити драйвер.

7. Перевірити коректність його встановлення в системі.

8. Завантажити Windows у віртуальній машині.

9. Дізнатися у викладача IP адресу та маску мережі, при потребі розрахувати маску підмережі.

10. Перевірити налаштування мережі в віртуальній машині, повинно бути встановлено використання проміжного мережевого адаптера.

11. Зайти в панель керування Windows та встановити в параметрах мережі підтримку протоколу TCP/IP.

12. Сконфігурувати протокол TCP/IP, встановивши відповідні адресу, маску та шлюз.

13. Перевантажити віртуальну машину з гостьовою ОС.

14. Ознайомитися з роботою програми ping для тестування мережевого з’єднання виконавши її з різними ключами на вказану викладачем адресу (192.168.44.200).

15. Ознайомитися з командою tracert.

16. Оформити звіт.