Курсова робота Історія фотожурналістики

Вступ

1. Фотожурналістика

2. Перші основні напрями використовування фотографії

3. Поява фотожурналістики

4. Жанри фотожурналістики

4.1. Визначення інформаційних жанрів фотожурналістики

4.2. Визначення публіцистичних жанрів фотожурналістики

4.2.1. Фотопортрет

5. Період становлення фотографії

6. Друга половина 19-го століття

7. Початок 20-го століття

8. Період 1920-50-х років

9. Період 1950-80-х років

10. Фотографія в Росії

11. Вітчизняні фоторепортери

12. Фотожурналістика сьогодні

12.1. Агентства і фотожурналістика

12.2. Восьмидесяті. Негативні чинники

12.3. Ринок цифрової фотографії

Висновки

Список літератури

Сучасна журналістика характеризується широким використанням зображального матеріалу, який відіграє роль не лише естетичної прикраси й ілюстративного доважку до тексту, а наділений самодостатніми функціями: є документальним свідченням, що беззастережно підтверджує правдивість наведеної інформації.

Сучасний журналіст, що працює в газеті, повинен володіти основними навичками виготовлення ілюстративного матеріалу та знати способи й форми його використання та розміщення в друкованих виданнях.

Сучасна людина настільки звикла до фотографії, нашого другому зору, що вже й не замислюється, яке її місце в житті суспільства. Сьогодні фотоапарат або кінокамера є практично в кожній родині, а перегляд родинних фотоальбомів став традиційним супроводом різноманітних родинних свят.

Тимчасом журналісти повинні з усією поважністю поставитися до цього елемента своєї професії. Для них фотографія є могутнім засобом документального відтворення реальної дійсності. Фотографія – це суспільний документ, що є основою зображальної соціальної інформації.

Тема моєї роботи: Історія фотожурналістики.

Мета моєї роботи – вивчення основних понять теорії фотожурналістики, вироблення умінь і навичок правильно та ефективно використовувати теоретичні знання на практиці, розуміти особливості сучасної масово-інформаційної ситуації в світі та в Україні та місця в ній зображальної журналістики.

Теоретична та практична цінність: забезпечення вироблення в кожного студента навичок створення фотоматеріалів для друкованих ЗМІ, використання й розташування їх на газетній шпальті.

Головні завдання:

– познайомити з професією фотожурналіста, з історією розвитку фотографії;

– познайомити з історією фотографічної техніки і оптики;

– познайомити з фотоматеріалами, що застосовуються в роботі фотожурналіста;

– познайомити з історією фотографічної хімії й користуванням реактивами;

– навчити фотоекспозируванню фотоматеріалів;

– вивчити основні функції й завдання фотожурналістики;

– ознайомити із зображальними формами фотографічного знімка;

– навчити фотокомпозиції;

– навчити їх основам освітлення об’єкта зйомки як одному із зображальних способів фотографії;

– дати поняття про жанри фото журналістики і їх історію;

– ознайомити з творчими проблемами фотожурналістики, особливо з інформаційними жанрами.

Історія фотожурналістики дасть ключ до розуміння ролі фотографії в житті суспільства – зримої історії, що не знає мовних бар’єрів.

Історія фотожурналістики – порівняно молода наукова й навчальна дисципліна. Вона почала розвиватися в кінці ХІХ століття. Її мета – виробити уявлення про класику фотожурналістики, усталитися з переліком персоналій, показати еволюційні шляхи розвитку даного виду творчої діяльності людини.

Історія фотожурналістики спрямована на опанування зображальними можливостями фотографії, вивчення основних жанрів фотомистецтва.

Не секрет, що слово «фотожурналістика» для більшості асоціюється з тією фотографією, що звичайно публікується в суспільно-політичних виданнях. І в принципі так воно і є. Є фотожурналістика, що виключно оповідає про політичне життя, є - про життя соціальне.

У сучасному комунікативному середовищі форми/види фотографії, до яких ми звертаємося, щоб одержати надійну інформацію про оточуючі нас соціальні і політичні реалії, насилу піддаються чіткому визначенню. Межі таких понять як «фотодокументалістика», «фотожурналістика» і «прес-фотографія» розмиті і знаходяться в постійному русі щодо один одного.

За останню третину століття всі три жанри зазнали радикальних змін під впливом таких чинників як імперативи практикуючих фотографів, видавничі/дистрибуційні системи, що «поставляють» результати їх роботи публіці, очікування і бажання публіки і нові технології, що зароджуються, у сфері візуальних комунікацій. Ці жанри продовжують змінюватися і сьогодні, коли телевізійні новостійні канали/шоу-програми витісняють газети, відео витісняє «застиглі» картинки, а трансформація електронних зображень підриває віру в «продукт», одержаний за допомогою цифрових фото-відеокамер.

Спочатку, документальна фотографія і фотожурналістика виконували, в першу чергу, інформаційну і/або репрезентацію функцію. Їх основна мета - інформувати, або, буквально, вдягати у форму те, що, по суті, є сумбурною, неструктурованою, неоформлену реальністю; бажання «представити свідомості в ясній і чіткій формі» події, що відбуваються, - от як можна визначити функцію репрезентації фотографії.

Сьогодні такий підхід, здається вже не актуальним, хоча ми продовжуємо використовувати ті ж терміни, що і сорок років тому, забувши про те, що значення їх з тих пір вже змінилося. Якщо ми спробуємо усвідомити зміни, що відбулися, і причини, що викликали їх, ми, можливо, дійдемо нового, адекватнішого розуміння предмету.

1. Афанасьєв Л. І. Основи фотожурналістики: Методичні матеріали для студентів заочного та дистанційного навчання з спеціальності “Журналістика”. – Харків, 2001. – 17 с.

2. Болтянский Г. М. Очерки по истории фотографии в СССР. – М., 1939.

3. Волков-Ланнит Л. Ф. Искусство фотопротрета. – М., 1973.

4. Георгиев Д. Режиссура газеты. – М., 1979.

5. Дико Л. Иофис Е. Фотография, ее техника и искусство. – М., 1960.

6. Інтернет ресурси: www.photographer.ru, www.photoweb.ru, www.photo.ru, www.goo.ru, www.torama.ru.

7. К. В. Чибисов, "Очерки по истории фотографии", М., "Искусство", 1987.

8. Нери Грация, президент Agencia Grazia Neri, ЛЕКЦИИ ПО ФОТОЖУРНАЛИСТИКЕ, 8 июня, 2003 © Дуглас Кёркланд/Douglas Kirkland.

9. Пуськов В. В., ред., "Краткий фотографический справочник" - М., "Искусство", 1953.

10. Черняков Б. І. Зображальна журналістика як предмет і як об’єкт журналістикознавчого дослідження. – К., 1998.