Курсова робота Вживання англіцизмів у текстах сучасних німецьких ЗМІ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження запозичень

1.1. Поняття та механізм лексико-семантичного запозичення

1.2. Процес запозичення англіцизмів в німецьку мову

Розділ 2. Особливості вживання запозичень з англійської мови у сучасних німецьких ЗМІ

2.1. Інтернет ЗМІ як джерело розповсюдження англіцизмів на прикладі сайту «Deutsche Welle»

2.2. Лексико-семантичні групи англомовних запозичень, що функціонують у текстах німецьких Інтернет-новин

Висновки

Список використаних джерел

З середини минулого століття спостерігається помітне збільшення надходження лексичних запозичень в німецьку мову, переважно з англійської. Це пояснюється глобальним поширенням англійської мови і престижністю її використання.

Тема англійських запозичень у німецькій мові досить популярна і ставала об’єктом вивчення для багатьох вітчизняних і зарубіжних лінгвістів. Цікавість до даної проблеми з часом не слабшає, що свідчить про її багатоаспектність і невичерпність. Мова засобів масової інформації тісно пов’язана з мовними змінами і відображає основні тенденції розвитку мови. Мова німецьких ЗМІ увібрала в себе велику кількість англіцизмів, що особливо помітно на прикладі розглянутих в даному дослідженні статей з сайту «Deutsche welle».

Вищезазначені міркування визначають актуальність нашого дослідження. На його своєчасність вказує і та стурбованість, яку висловлюють при оцінці впливу англійської мови на німецьку мову (у тому числі, і сфері засобів масової інформації) німецькі лінгвісти і звичайні громадяни, зацікавлені в чистоті своєї мови.

Проблему вживання англіцизмів у текстах сучасних німецьких ЗМІ досліджували такі вчені, як Артамонова І.М., Васіна О.В., Ерасов, Б.С., Клименко Н.Ф., Потятиник Б.В., Приходько Г.І., Шемчук Ю.М. та ін. Незважаючи на це, залишаються питання, що потребують подальшого опрацювання.

Мета дослідження полягає в характеристиці вживання англіцизмів у текстах сучасних німецьких ЗМІ. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1) Охарактеризувати поняття та механізм лексико-семантичного запозичення;

2) Проаналізувати процес запозичення англіцизмів в німецьку мову;

3) Дослідити інтернет ЗМІ як джерело розповсюдження англіцизмів на прикладі сайту «Deutsche Welle»;

4) Визначити лексико-семантичні групи англомовних запозичень, що функціонують у текстах німецьких Інтернет-новин.

Об’єктом дослідження є англомовні запозичення в лексичному складі української мови.

Предметом дослідження є англомовні запозичення текстах українських сайтів новин на прикладі інформаційного Інтернет-видання «Deutsche welle».

Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:

1) Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.

2) Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.

3) Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.

4) Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.

5) Метод лексико-семантичного аналізу для аналізу Інтернет-видань та наведення прикладів в роботі.

6) Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.

Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про вживання англіцизмів у текстах сучасних німецьких ЗМІ. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.

У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури, який нараховує 40 пунктів.

Основний словниковий фонд – це сукупність слів, а не «понять» і тим більше не «речей», і ввійти в цей фонд словам не так просто. Словниковий склад диференціюється за різними ознаками, у тому числі й за стилістичними. Існує три основних способи поповнення словникового складу будь-якої мови:

а) словотвір;

б) зміна значення слова;

в) запозичення.

Окремо підсумуємо, що словниковий склад мови знаходиться в стані постійної зміни. Постійне збагачення лексико-семантичної системи мови є одним із законів історичного розвитку мови як суспільного явища. Найбільш помітним у розвитку мови є процес збагачення лексики

Зазначимо, що останніми роками в німецьку мову стало проникати все більше англійських слів. Англійська мова збагатила німецьку мову численними синонімами й новими поняттями. Неологізми, які використовуються в німецькій мові, є здебільшого словами іноземного походження, які прийшли в сучасну німецьку мову разом з новими предметами й поняттями. В основному це – прямі запозичення без зміни змісту слова, термінологічні синоніми, змішані утворення, псевдо англіцизми та запозичені дієслова, які перетворюються відповідно до німецької граматики.

Останнім часом в світлі глобалізаційних процесів їх кількість на сторінках Інтернет-видань зростає. Для аналізу використання англіцизмів журналістами в нашому дослідженні ми обрали сайт медіа-гіганту «Deutsche Welle». Deutsche Welle» представляє Німеччину на міжнародній медіа-арені. Вона відома своєю глибиною, достовірними відомостями та інформацією на 30 мовах. Журналісти та аналітики класифікують факти, пояснюють контекст і аналізують довідкову інформацію.

Запозичення в німецькій мові на сторінках «Deutsche Welle» являють собою живий приклад того, що літературна мова не завжди цілком відповідає умовам повсякденної комунікативної ситуації носіїв мови й тому представляється співрозмовникам занадто «штучною».

В нашому дослідженні ми проаналізували тексти публікацій німецького онлайн видання «Deutsche Welle» та дійшли висновку, що найбільш розповсюдженими лексико-семантичними групами англомовних запозичень, що функціонують у текстах німецьких сайтів новин, є наступні: суспільно-політичні назви і поняття, фінансово-економічна і торговельна термінологія, лексика виробничої сфери й техніки, назви нових видів спорту та їх термінологія, слова, що репрезентують сферу культури, номінації нових реалій із сфери побуту, медична термінологія та ознаки предметів або їх якості.

Монографії, статті, навчальні та практичні посібники

1. Baugh A. A. History of the English Language [Text] / A. Baugh. – London. – 1974. – 307 p.

2. Bohmann S. Englische Elemente im Gegenwartsdeutsch der Werbebranche. – Marburg: Verlag Marburg, 1996. – 314 S.

3. Busse U., Gorlach M. German // English in Europe / ed. by Manfred Gorlach. – Oxford:’Oxford univ. press, 2002. S. 13 – 36.

4. Fink H. Amerikanismen im Wortschatz der deutschen Tagespresse. Dargestellt am Beispiel dreier uberregionaler Zeitungen (Suddeutsche Zeitung, Frankfurter Allgemeine Zeitung, Die Welt) [Text] / H. Fink // Mainzer Amerikanistische Beitrage. – Munchen. – 1970. – 367 s.

5. Hoffmann, L. Ein neuer Doppelband in der HSK-Reihe entsteht [Text] / L. Hoffmann, H. Kalverkamper, H.-E. Wiegand // Fachsprachen Languages for Special Purposes. Fachsprache. – Munchen. – 1992. – 325 s.

6. Kirkness A. Fremdwort und Fremdwortpurismus: Lehren aus der Sprachgeschichte fiir den Deutschunterricht [Text] / A. Kirkness // Sprache und Literatur in Wissenschaft und Unterricht. – 1983. – 326 s.

7. Rinner-Kawai Y. Anglo-amerikanische Einflusse auf die deutsche und japanische Sprache der Werbung. Freiburg: Hochschul-Verlag,1991. – 386 S.

8. Ажнюк Б. М. Мовні зміни на тлі деколонізації / Б. М. Ажнюк // Мовознавство. – К., 2001. – № 3. – С. 48-54.

9. Артамонова І. М. Системні характеристики онлайнових та офлайнових ЗМІ / І. М. Артамонова // Вісник СумДУ. – 2008. – № 1. – С. 181-188.

10. Будагов Р. А. Новые слова и значения // Человек и его язык. М.: МГУ, 1976. – С. 275-283.

11. Васіна О. В. Трансформація явища інтертекстуальності в Інтернет-новинах / О. В. Васіна // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – 2009. – Вип. 1. – № 874. – С. 14-19. – (Серія «Соціальні комунікації»).

12. Гол Дж. Онлайнова журналістика / Дж. Гол.; пер. з англ. К. Булкін. – К.: К.І.С., 2005. – 344 с.

13. Гордишевская E. B. К вопросу о влиянии английского языка и его американского варианта на языковую ситуацию в современной Германии [Текст] / дис. канд. филол. наук. – М., 2005. – 206 с.

14. Ерасов Б. С. Социальная культурология [Текст] / Б. С Ерасов. – М., 1997. – 450 с.

15. Ефремов Л. П. Сущность лексического заимствования и основные признаки освоения иноязычных слов [Текст] / автореферат дис. канд. филол. наук. – Алма – Ата, 1958. – 288 с.

16. Жабина Е. В. Англо – американские заимствования в лексике современного немецкого языка [Текст] / дис. канд. філол. наук. – Барнаул, 2001. – 272 с.

17. Калмыков А. А. Интернет-журналистика: учеб. пособ. [Текст] / А. А. Калмыков, Л. А. Коханова. – М.: Юнити-Дана, 2005. – 383 с.

18. Клименко Н. Ф. Запозичення у мовних картинах світу [Текст] / Н. Ф. Клименко // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. – 2003. – № 2. – С. 66-74.

19. Крейг Р. Інтернет-журналістика [Текст] / Р. Крейг. – К.: Києво-Могилянська академія, 2007. – 323 с.

20. Крысин Л. П. К определению терминов «заимствование» и «заимствованное слово» [Текст] / Л. П. Крысин // Развитие лексики русского литературного языка. – М., Наука, 1965. – 465 с.

21. Линник Т. Г. Проблемы языкового заимствования [Текст] / Т. Г Линник // Языковая ситуация и взаимодействие языков. – К.: Наукова Думка, 1989. – 324 с.

22. Литвин Ф. А. Почему шум? (Действительно ли русский язык нуждается сегодня в срочных мерах по спасению) [Текст] / Ф. А. Литвин // Язык и коммуникация: изучение и обучение. – Вып. 2. – Орел: ОГУ, 1998. – 116 с.

23. Лукина М. М. СМИ в пространстве Интернет [Текст] / М. М. Лукина, И. Д. Фомичева. – М.: Изд-во МГУ им. М. В. Ломоносова, 2005. – 87 с.

24. Пауль М. К. Походження англіцизмів [Текст] / М. К. Пауль. – М., 1998. – 243 с.

25. Потятиник Б. В. Інтернет-журналістика: навч. посіб. [Текст] / Б. В. Потятиник. – Львів: ПАІС, 2005. – 244 с.

26. Приходько Г. І. Міжкультурна комунікація в контексті когнітивної лінгвістики [Текст] / Г. І. Приходько // Мови, культури і переклад у добу глобалізації. – К.: КНУ імені Т. Шевченка, 2005. – С. 56-63.

27. Россихина Г. Н. Новый англо-немецкий язык: угроза или реальность? [Текст] / Г. Н. Россихина // Филологические науки. М., 2001. – №2. – С. 109-116.

28. Шемчук Ю. М. Модернизация существующей лексики современного немецкого языка [Текст] / автореферат дис. канд. филол. наук. – М., 2006. – 42 с.

Електронні джерела

29. «FireChat» befeuert Hongkonger Proteste [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dw.de/firechat-befeuert-hongkonger-proteste/a-17966233. – назва з екрана.

30. Brasilien: Panzer gegen Drogenbanden [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dw.de/brasilien-panzer-gegen-drogenbanden/av-6268920. – назва з екрана.

31. Das Smartphone als Kreditkarte [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dw.de/das-smartphone-als-kreditkarte-28022012/a-15773795. – назва з екрана.

32. Der Animationsfilm «Mr Hublot» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dw.de/der-animationsfilm-mr-hublot/av-17590737. – назва з екрана.

33. Fussball gegen Drogensucht [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dw.de/fu%C3%9Fball-gegen-drogensucht/av-17380613. – назва з екрана.

34. Hoffnungsschimmer Greencard [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dw.de/hoffnungsschimmer-greencard/a-601847. – назва з екрана.

35. Keine glaubwurdige Wirtschaftspolitik der Euro-Zone. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dw.de/keine-glaubw%C3%BCrdige-wirtschaftspolitik-der-euro-zone/a-18020208. – назва з екрана.

36. Millenniumsdorfer: Hilfe zur Selbsthilfe [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dw.de/millenniumsd%C3%B6rfer-hilfe-zur-selbsthilfe/av-17115152. – назва з екрана.

37. Onlinedating mit Gefuhl [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dw.de/onlinedating-mit-gef%C3%BChl/av-18068501. – назва з екрана.

38. Strassenverbot fur Skater [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dw.de/stra%C3%9Fenverbot-f%C3%BCr-skater/a-479788. – назва з екрана.

39. Was Mensch und Tier verbindet [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dw.de/was-mensch-und-tier-verbindet/g-17284482. – назва з екрана.

40. Wer hat Angst vorm Internet? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dw.de/wer-hat-angst-vorm-internet/a-17824866. – назва з екрана.