Курсова робота Фольклорна традиція зображення єдності та протиставлення людини і природи у лісовій казці Фелікса Зальтена «Бембі»

Вступ

Розділ 1. Жанрово-стильова своєрідність німецької літературної казки ХХ століття

Розділ 2. Аналіз жанрово-стильової своєрідності літературної казки Фелікса Зальтена «Бембі»

2.1. Історія створення казки Фелікса Зальтена «Бембі»

2.2. Система подій у сюжеті казки Фелікса Зальтена «Бембі»

Розділ 3. Фольклорна традиція зображення єдності та протиставлення людини і природи у лісовій казці Фелікса Зальтена «Бембі»

3.1. Поєднання фольклорної традиції та літературної новації складової змісту лісової казки Фелікса Зальтена «Бембі»

Висновки

Summary

Список використаних джерел

Казка з дитинства запам'ятовується, на прикладах казок виховується завісь світ, цілі народи. А з недавніх пір комп'ютерні технології стали дозволяти створювати такі колосальні художні фільми, які дивляться в усім світі, а чимало зняті за мотивами англійських казок. Німці все життя були охоронцями древніх традицій, старих будівель, мов, скульптур. Художня література, а саме німецька казка, не менше збереглася й дотепер виступає гордістю народу. У цьому й полягає актуальність нашої теми.

Німецька казкова традиція містить багату спадщину фольклорних образів, народного гумору, незвичайних пригод, чарівних подій. За час самостійного існування німецькі казки стали носіями національної самосвідомості, своєрідним узагальненням народного духу й образа думки. Поетичне сприйняття світу, особливості мови, моральні ідеали багатьох поколінь письменників і поетів виховувалися саме німецьким фольклором – образним, ліричним, безтурботним, веселий і шляхетний у своїй простоті; особлива роль у цьому процесі належить народним казкам.

Об'єктом нашого дослідження є німецька літературна казка ХХ століття, предметом – жанрово-стильова своєрідність німецької літературної казки на прикладі твору Фелікса Зальтена «Бембі».

Матеріалом для дослідження послужив текст казки Фелікса Зальтена «Бембі».

Мета дослідження полягає у визначенні характерних рис та особливостей німецької літературної казки. Відповідно до поставленої мети вирішуються наступні завдання:

- дослідити німецьку казку, визначивши її типові риси та особливості;

- розглянути особливості німецької літературної казки ХХ століття, виявити трансформації, що відбулися з казковим жанром у зв'язку з його розвитком;

- дослідити особливості літературних казок, виділивши унікальну єдність рис історично сформованого жанрового «канону».

Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

Методи дослідження:

- Описовий;

- Компаративного аналізу;

- Компонентного аналізу;

- Аналіз наукової, методичної та художньої літератури.

Отже, можна констатувати, що літературна казка знаходиться в доволі складних взаємовідносинах з народною казкою як її вихідним пунктом і зразком, а також із іншими жанрами художньої літератури, наближення до яких є тим більшим, чим далі вона віддаляється від народної казки. Можна стверджувати, що ознаки і елементи, характерні для останньої, в літературній казці не з' являються у чистому вигляді, оскільки вона свідомо створюється автором у відповідності з його художнім задумом, яким зумовлюється відбір, використання, субституція і варіація (очуження) або подекуди відсутність (що буває дуже рідко) народно-казкових ознак. Окрім цього, процес літературної трансформації (специфічної функціоналізації) казкових елементів відрізняється від епохи до епохи і від автора до автора, чим, власне, й зумовлюється зовнішня гетерогенність вказаного жанру.

Визначення специфічного жанрово-стилістичного профілю літературної казки можливе через застосування дискурсивного і когнітивного аналізу: з'ясування особливостей вербалізації основних концептів (напр. „романтичний герой»/ „містичні сили» тощо) та їх конфігурацій, специфіки функціонування поетичних формул-кліше, поетонімів (імен із образно-концептуальною семантикою), емотивно-оцінної лексики, образів-символів і специфіки хронотопних параметрів художнього світу цього жанру.

Німецька література почала розвиватися з часів Лессінга, якого вважали і засновником. Роз'єднаність у країні не дала змоги розвиватися культурі і літературі зокрема. У 1871 році давня мрія німецького народу нарешті здійснилася: країну об'єднали не внаслідок демократичного руху, а «залізом і кров'ю», угодою князів і королів, навколо найсильнішого із них - короля Пруссії.

На початку XX століття у Німеччині стрімко розвивалася промисловість, у суспільному житті відбулися глибокі зміни. Такий підйом суспільного життя наклав відбиток і на літературу. Розвивалися нові художні напрямки: критичний реалізм, натуралізм, експресіонізм.

Саме в цей час процвітав талант Фелікса Зальтена. Зальтен — автор цілого ряду романів, новел, драм, оповідань, статей, нарисів, проте найважливішою книжкою його життя стала невелика повість «Бембі».

Казка «Бембі» («Bambi») розкриває перед читачем життя лісових мешканців у його суперечливій різноманітності. З одного боку, ліс сповнений масою див, незбагненних для розуму; різнобарв'я галявини, візерунок на крилах метелика, таємнича мова звірів і птахів створюють перед читачем світ, здавалося б, ідеальний, але, з іншого боку, світ «Бембі» існує за суворими законами боротьби.

«Бембі» - повість про благородство, про дорослішання душі і вихованні почуттів. Книга розповідає про складності життя в світі, де добро не «перемагає зло» чарівним чином.

Тема стосунків людини і природи — одна з провідних у літературі. До неї зверталися багато талановитих митців. Розкриття цієї теми Феліксом Зальтеном має особливий характер. Природа у його лісовій казці «Бембі» не фон, на якому розгортаються дії, а живий учасник подій. Можна сказати, що фольклорний мотив зображення протистояння та єдності людини і природи у казці «Бембі» присутній. Це можна простежити на прикладі головного героя – оленя Бембі та інших персонажах твору, які протистоять людині, але водночас вважають її володарем і могутньою істотою.

Проаналізувавши та співставивши ознаки літературної та народної казки, перенісши їх на сюжет лісової казки Фелікса Зальтена «Бембі», можемо зробити висновок, що автор використовував фольклорні традиції у поєднанні із літературними. Це свідчить, про тісний зв'язок літературної казки із народною, яка беззаперечно послужила поштовхом до написання всесвітньо популярного твору «Бембі», за мотивами якого було багато екранізацій, до якого зверталися відомі кінорежисери.

1. Бахтіна В. А. Літературна казка у науковому осмисленні останнього століття // Фольклор народів РРФСР. - Уфа, 1979. - С. 3-515.

2. Брауде Л. Ю. К истории понятия «литературная сказка» / Л. Ю. Брауде // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. – 1977. – Т.36. – №3. – С. 231 – 239.).

3. Брауде Л. Ю. Скандинавская литературная сказка / Людмила Юльевна Брауде. – М.: Наука, 1979. – 208 с.

4. Зарубіжна література. Навчальний посібник / Н. В. Будур, Е. И. Іванов, С. А. Миколаєва, Т.А. Чеснокова. - М., 2000. - 350 с.

5. Гнатюк В. М. Вибрані статті про народну творчість / В. М. Гнатюк. – К.: Наук. думка, 1996. – 250 с.

6. Давиденко Г. Й. Історія зарубіжної літератури ХІХ - початку ХХ століття: навч. Посібник. (для студ. вищ. навч. закл) ∕ Г. Й. Давиденко, О. М. Чайка - [2- ге вид.]. - К.: Центр учбової літератури, 2009. – 400 с.

7. Дитяча література: Навчальний посібник для середніх педагогічних навчальних закладів / за заг. ред. Л. А. Бєлова. - М., 1997.

8. Енциклопедичний довідник: зарубіжні письменники [уклад. Михальська Н. П. та ін.], – Тернопіль: Навч. Книга, 2000 – 230 с.

9. Зальтен Ф. Бембі: лісова казка [Текст] / переклад з нім. О. Журавля; передм. Б. Чайковського; іл. О. Г. Глікмана. – К.: Школа, 2000. – 159 с.

10. Zalten F. Bambi: Waldmärchen [Text] / übersetzt von darin. A. Crane, Vorwort. Boris Tschaikowsky, il. A. D. Glickman. - Kiew Schule, 2000. - 159 S.

11. История немецкой литературы в пяти томах. / под. общ. ред. Р. М. Самарина – М.: «Наука», 1966.

12.Історія світової літератури / за заг. ред. Л. Ковальчук. - М., 1989. Т.6.

13. Крюс Дж. Тім Талер. / Дж. Крюс. - К.: Веселка, 1991.

14. Lüthi M. Märchen. / М. Lüthi. – Stuttgart: Metzler, 1979. – 145 S.

15. Липовецький М. М. Поетика літературної казки. / М. М. Липовецький - Свердловськ, 1992. - С. 3-569.

16. Р. Т. Гром’як. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів, В. І. Теремко. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 752 с.

17. Лупанова І. П. Сучасна літературна казка і її критики (нотатки фольклориста) // Проблеми дитячої літератури. - Петрозаводськ, 1981. - С. 3-359.

18. Нагібін Ю. О. Про казки і казкаря // Літературні казки зарубіжних письменників. - М., 1982. - С. 3-313.

19. Неєлов Є. М. Казка, фантастика, сучасність / Є. М. Неєлов. - Петрозаводськ, 1987, с. 3-275.

20. Пропп В. Я. Исторические корни волшебной сказки [Текст] / В. Я. Пропп. - М.: Лабиринт, 2000. - 336 с.

21. Пропп В. Я. Морфология сказки / В. Я. Пропп. - М., 1964.

22. Пропп В. Я. Трансформація чарівних казок. - Сб. «Фольклор і дійсність» / В. Я. Пропп. - К., 2005.

23. Романенко Ю. М. Німецька літературна казка у світлі жанрової проблематики // “Вісник СумДУ”, 11(95)’. - 2006. - С. 107-110.

24. Русин М. Ю. Фольклор: традиції і сучасність. / М. Ю. Русин. - К., 1991. - 103 c.

25. Стрєлкова Л. П. Уроки казки / Л. П. Стрєлкова. - М., 1989.

26. Толстикова М. А. Казка в кольорі // Знание - сила. 2002. № 1. - с. 29–32.

27. Усі зарубіжні письменники / Упор. О. Д. Міхільовта та ін. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. – 364 с.

28. Федоров Ф. П. Художественный мир: структура и семантика / Ф. П. Федоров. – М.: МИК, 2004. – 368с.

29. Шаповалова М. С. Історія зарубіжної літератури / М. С. Шаповалова, Г. Л. Рубанова, В. А. Моторний. – Львів: Вища школа, 1982. – 440 с.

30. Ярмиш Ю. Ф. Про жанр мрії і фантазії // Веселка. - 1972. - № 11. - С. 3-241.

31. http://bukvar.su/zarubezhnaja-literatura/144756-Nemeckie-narodnye-skazki-v-literaturnoiy-obrabotke-brat-ev-Grimm.html.

32. http://www.ronl.ru/referaty/literatura-zarubezhnaya/129568/.

33. http://www.zarlit.com/biography/zalten.html.