Курсова робота Воєнна лексика на прикладі арабської мови
Код роботи: 5260
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Лексикологія арабської мови
Тема: Воєнна лексика на прикладі арабської мови
Кількість сторінок: 38
Дата виконання: 2017
Мова написання: українська
Ціна: 400 грн
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика воєнної лексики
1.1. Семантична структура воєнної лексики
1.2. Шляхи виникнення воєнної лексики
1.3. Особливості нацональної воєнної лексики
Розділ 2. Воєнна лексика арабська мова
2.1. Формування арабської воєнної лексики
2.2. Територіальна диференціація арабської воєнної лексики
2.3. Особливості виникнення арарбських воєнних термінів
Розділ 3. Використання мовленнєвих засобів в формуванні арабської воєнної лексики
Висновки
Список літератури
Актуальність роботи зумовлена необхідністю системного вивчення спеціальної арабської військової термінології як важливої частини лексичної підсистеми і виявлення всіх основних проблем її формування, організації та функціонування. Вивчення особливостей формування й розвитку арабської військової термінології становить інтерес не тільки для уніфікації досліджуваної терміносистеми, а й для історії арабської мови, лексикології, а також для підготовки відповідних навчальних посібників.
Однією зі специфічних термінологій є військова термінологія, лінгвістичні дослідження якої в різних мовах ще не набули значного розвитку. Щодо арабської військової термінології, то вона практично не підлягала ретельному теоретичному вивченню ані арабськими, ані вітчизняними дослідниками.
В умовах постійного розвитку відносин нашої держави з арабськими країнами в різних сферах особливо гостро постає проблема підготовки висококваліфікованих спеціалістів, які володіють арабською мовою. Недостатнє володіння військовою термінологією перекладачів, як вважають представники військової розвідки дуже часто призводить до помилкових висновків.
Під час воєнних дій в Афганістані, наприклад, була виявлена інструкція з виготовлення вибухового пристрою, тоді як військові вирішили, що йдеться про ядерну зброю, в результаті чого почалася справжня паніка. Важливе місце серед досліджень арабської термінології відводиться працям, присвяченим лінгвістичному вивченню специфіки в теоретичному плані. Терміни різних галузей знань утворюють в арабській та інших іноземних мовах свої системи з внутрішньою впорядкованістю компонентів. З’ясування оптимальної відповідності цих систем – важливе завдання сучасної філологічної науки, орієнтованої на якісне викладання іноземних мов.
Метою роботи є виявлення характерних особливостей, причин та наслідків явища регіональної диференціації та проблеми уніфікації арабської військової термінології.
В опублікованих у різний час працях арабських авторів побіжно зачіпалися різні сторони арабської військової термінології. Серед цих праць можна виділити дослідження Джорджи Зейдана «Історія ісламської цивілізації», статтю Саті Аль-Хусарі «Туркіцизми в офіційній мові Єгипту», а також його книгу «Думки і бесіди про мову та літературу». Важливе місце у вивченні арабської наукової термінології посідає праця Махмуда Фагмі Хіґазі «Alysys allygawuy liulm almustalah» «Лінгвістичні засади термінології». Також було укладено серію перекладних словників таких як англо-арабські словники Al-Nahda dictionary Ісмаїла Мазхара, Al-Mawrid Муніра Аль-Баальбекі, «Англо-арабський словник уніфікованих військових термінів» та його російсько-арабський, арабсько-російський, арабсько-англійський, арабсько-французький варіанти та ін.
Розглядаючи проблему арабської наукової термінології, Мустафа Аш-Шихабі у книзі «Наукова термінологія арабської мови в минулому та тепер», залучає військову термінологію у зв’язку з проблемою регіональної диференціації арабської термінології загалом робить висновок про потребу уніфікації всієї арабської термінології.
Останнім часом гостро стала проблема організації воєнної взаємодії арабських країн у боротьбі з ізраїльськими з’єднаннями, що привернуло увагу арабських дослідників до проблеми уніфікації арабської термінології. Серед праць, присвячених дослідженню цієї проблематики, виділяється книга Махмуда Шит Хаттаби «Арабська військова єдність», у якій чільне місце відведене термінологічним відмінностям та обґрунтована необхідність уніфікації сучасної військової термінології.
Методи дослідження. Мета та завдання роботи визначили доцільність залучення такого методу дослідження, як метод синхронного опису. Для виявлення особливостей регіональної диференціації в арабській військовій термінології, застосовувався зіставний аналіз.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше на конкретному матеріалі арабської мови здійснено комплексне дослідження сучасного стану арабської військової термінології, визначено особливості явища регіональної диференціації та запропоновано шляхи уніфікації арабської військової термінології.
Практична цінність роботи полягає в тому, що отримані висновки можуть бути використані в процесі викладання практичного курсу військового перекладу арабської мови, підготовки навчальних посібників, лексичних мінімумів із практичного курсу військового перекладу арабської мови. Також ця праця може закласти основу для подальшого більш розгорнутого вивчення цієї проблеми. Вивчення особливостей формування й розвитку арабської військової термінології становить інтерес не тільки для уніфікації досліджуваної терміносистеми, а й для лексикології, лексикографії, а також для підготовки відповідних навчальних посібників, що можуть бути використані на спеціальних курсах підготовки військовослужбовців. Це, безумовно, є актуальним питанням у контексті сучасного розширення військової співпраці України з арабськими державами.
Спираючись на подібні принципи, лексичний склад військової справи розглядається в наступних тематичних групах і підгрупах:
Назви зброї та їх видів. Дана тематична група виявилася найбагатшою. Відомо, що кожна робота починається з виготовлення знарядь праці. Певною мірою військова справа теж є працею. Знаряддя, точніше, зброя становить центральна ланка в понятійному полі військової лексики. Цим і зумовлено те, що найбільша кількість лексем припадає саме на цю групу слів. Становлення даної підсистеми відбувалося протягом століть в різних історичних умовах і в різних суспільно - економічних формаціях. Тому в її складі виділяються наступні мікрогрупи, що відображають характер застосування, процес розвитку зброї:
1. Назви зброї взагалі.
2. Види збої.
3. Види частин зброї.
4. Призначення зброї.
Як відомо, свого часу араби значно вплинули на світогляд, культуру, науку і просвітництво багатьох народів а отже і на застосування арабських слів в інших мовах.
Історія надає свій вирішальний вплив на все, що пов'язано з розвитком світу і суспільства: змінюються епохи, народжуються нові покоління людей, змінюється уклад їхнього життя і побут, стає більш досконалим і комфортабельним їх матеріальне оточення, між людьми і народами встановлюються нові зв'язки, які призводять до взаємовпливу їх мов.
Взаємовплив проявляється в поповненні лексичного багатства однієї мови лексичними ресурсами іншої мови. У цьому плані арабська мова зазнала безпосереднє або опосередковане вплив ряду мов, найсильнішими з яких були перська, іудейська, єгипетська, турецька та російська мови.
Як відомо, свого часу турки значно вплинули на світогляд, культуру, науку і просвітництво багатьох арабських народів. Це послужило причиною запозичення арабськими мовами великого числа турецьких слів в стародавній період.
Цілком природно, що в мові кожного народу переважають тематичні групи, що позначають реалії, найбільш поширені в побуті носіїв мови. Внаслідок цього духовна сфера і різні галузі господарства представлені неоднаковими в кількісному відношенні лексичними системами. Ця закономірність відноситься і до наукової термінології.
На думку Н.А. Баскакова, в першу чергу розробляється спеціальна термінологія за галузями знань, найбільш розвиненим в цій країні. Висока ж ступінь розвиненості спостерігається в таких лексичних групах, як скотарство, конярство, рибальство, бджільництво, бортництво, відповідних поширених видів господарської діяльності народу.
Особливо виділяються деякі тематичні пласти лексики, характерні для мови будь-якого народу, що склалися в силу суспільно -історичних причин, кожна з яких відображає одну зі сторін життя і побуту людства у взаємозв'язку з конкретною мовою. Наприклад, лексичні одиниці, що позначають рослини, тварин, органи тіла людини і тварин, природні явища містять інформацію про систему уявлень людини, про сприйняття світу, безпосередньо і близько навколишньому його.
Лексеми, які називають предмети і поняття різних видів діяльності та господарювання (знаряддя праці, продукти споживання, форми господарсько - економічних відносин і т.д.), відображають роботу людей з освоєння, зміни та поліпшення навколишнього світу, що веде до еволюції людського суспільства. Слова та вирази, що відобразили численні обряди, звичаї, традиції, свята, кажуть про духовну культуру народу, про те, якими моральними устремліннями він живе і за допомогою яких сил (магічних, чарівних, природних) намагається зберегти напрацьований досвід.
Більшість лексикологів у своїх роботах детально висвітлюють питання етимології, способів номінації і словотвору, визначення споконвічних і запозичених пластів, виявлення лексичних паралелей як в односистемних, так і разносіс - темних мовах, відносини діалектних слів до літературної мови.
Спираючись на ці принципи, монографічно досліджена суспільно - політична, лінгвістична, етнографічна, ботанічна, тваринницька термінології, лексика бджільництва, міфотопоніміі, рослинного світу, побутова лексика, назви птахів, риб та інші тематичні групи башкирської мови. Однак ще не всі верстви мови піддані подібному ретельному аналізу. Одним з таких неопрацьованих пластів на сьогодні залишається військова лексика. Необхідність її вивчення виправдовується ще й тим, що архаізована частина лексики, до якої належить велика частка військових слів, з кожним днем все більше забувається, відходить у минуле, не знайшовши відповідної фіксації, разом з позначеними нею реаліями, які теж втрачають свою значимість, займаючи своє місце лише в музеях.
Особливим видом військової лексики є військові команди. На думку А.С. Куніна всі фразеологізми характеризуються стійкістю вживання, структурно-семантичний, семантичною, лексичною, синтаксичною константною. Військові команди, як один з видів фразеологізмів, задовольняють даним вимогам. Слід зазначити, що А.С. Кунін не розглядує військові команди як комунікативні фразеологізми із структурою пропозиції, а звертає увагу лише на прислів'я і приказки. [4, 6–8].
Військові команди є особливим видом стійких фразеологізмів, вони перетворилися на взаємний код і мають майже знаковий характер. З синтаксичної точки зору, військовими командами є імперативні пропозиції, вони містять наказ і направлені від старшого за званням до молодшого, тобто мають на увазі виконання дії адресатом повідомлення. Команди мають чітку прагматичну установку.
Дані стійкі одиниці ніколи не будуть багатозначними, оскільки містять точну вказівку до дій в певних умовах. Військові команди не можна вільно перекладати російською мовою інакше неправильно переведена військова команда втратить свою чіткість. Військові команди слід запам'ятовувати, у них немає варіантів, оскільки це сталі одиниці, усередині яких нічого не можна міняти.
Список літератури
1. Белкин В. М. Формирование словарного состава в современном арабском литературном языке // «Семитские языки». – М., 1965. – Вып.2. – Ч.2. – С. 21.
2. Белкин В. М. Арабская лексикология. – М., 1975. – С.95.
3. Швейцер А. Д. Различительные элементы американського и английского вариантов современного литературного языка. – М., 1966. – 203 с.
4. Акуленко В. В. Головні історичні джерела лексичних інтернаціоналізмів в українській мові / Акуленко В. В. // О. О. Потебня і деякі питання сучасної славістики. – Х.: Вид-во Харк. ун-ту. – 1962. – С. 128-144.
5. Акуленко В. В. Интернациональные элементы в лексике языков / Акуленко В. В. // Национальное и интернациональное в литературе, фольклоре и языке. – Кишинев: Штиинца, 1971. – 264 с.
6. Аш-Шихаби М. Научная терминология арабского языка в прошлом и настоящем / Пер. с арабского. – М., 1985. – 345 с.
7. Губанов Ю. П. Структурно-семантическая характеристика арабской военной терминологии: Автореф. дис… канд. філол. наук. – М., 1974. – С. 32.
8. Андріянова О. Я. Військово-морська термінолексика у період „золотого десятиріччя” української термінології / О. Я. Андріянова // Мова і культура: [наук. щорічний журнал] / [редкол.: Д. С. Бураго (гол. ред.) та iн.]. – Київ, Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2002. – Вип. 5 (том VI). – С. 11-18.
9. Ушаков В. Д. Термины мотивированность и немотивированность в связи с классификацией идиоматических словосочетаний (на материале арабского литературного языка). Семитские языки. Вып. № 2 (ч. 2). М.: 1965.
10. Андріянова О. Я. Проблеми впровадження української військово-морської термінології у Військово-Морських Силах України / О. Я. Андріянова // Проблеми інтеграції науково-освітнього, інтелектуального потенціалу в державотворчому процесі: [зб. наук. праць] / Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя; [редкол.: Т. І. Рибак (відп. ред.) та iн.]. – Тернопіль – Бахчисарай, 2006. – С. 81–84.
11. Шит Хаттаба М. Арабское военное единство / Пер. с арабского. – М., 1970. – 345 с.
12. Анісімов К. В. Однострої Збройних Сил України періоду національних змагань 1917-1929 рр.: дис. …канд. іст. наук: 07.00.01. / Анісімов Костянтин Вікторович. – Кременчук., 2002. – 198 с.
13. Зейдан Дж. История исламской цивилизации / Пер. с арабского. – М., 1963. – 452 с.
14. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика / Ю. Д. Апресян // Синонимические средства языка / отв. ред. В. Ю. Розенцвейг. – М.: Наука, 1974. – 367 с.
15. Архів Коша Нової Запорозької Січі. Корпус документів. 1734-1775: у 2 т.– К.: Наук. думка, 1998. – Т. 1. – С. 97, 301.
16. Ахманова О. С. Очерки по общей и русской лексикологии / О. С. Ахманова – М.: Учпедгиз, 1957. – 279 с.
17. Белодед И. К. Интернациональные элементы в лексике и терминологии / Белодед И. К. – Харьков, 1980. – С. 40-61.
18. Аль-Хусари С. Туркицизмы в официальном языке Египта / Пер. с арабского. – М., 1970. – 12с.
19. Огарков Н.В. Военный энциклопедический словарь. – М.: Воениздат, 1984. – 864 с.
20. Аль-Хусари С. Мысли и беседы о языке и литературе / Пер. с арабского. – М., 1970. – 10 с.
21. Білодід І. К. Вибрані праці в 3-х т. / І. К. Білодід. – Київ: Наук. думка, 1986. – Т. 1. – 446 с.
22. Богородский Б. Л. К истории судовых терминов „шайка” и „чайка” / Б. Л. Богородский // Вопросы теории и истории языка. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1968. – С. 79-88.
23. Богородский Б. Л. О некоторых сербохорватских элементах в терминологии черноморских водников / Б. Л. Богородский // Вестник Ленингр. гос. ун-та. – Вып. 3. – 1963. – № 14. – С. 79-88.
24. Богородский Б. Л. Русская судоходная терминология в историческом аспекте: автореф. дисс. на соискание ученой степени докт. филол. наук: спец. 10.02.01 „Русский язык” / Б. Л. Богородский. – Л.: ЛГПИ им. А. И. Герцена, 1964. – 32 с.
25. Богородский Б. Л. Старшая система морской терминологии в эпоху Петра I / Б. Л. Богородский // Уч. зап. Ленингр. гос. пед. ин-т им. А. И. Герцена. – 1948. – Т. 59. – С. 15-50.
26. Богородский Б. Л. Терминология моряков Средиземно-Черноморского бассейна / Б. Л. Богородский // Уч. зап. Ленингр. гос. пед. ин-т им. А. И. Герцена. – 1948. – Т. 69. – С. 18-42.
27. Ахмед Мухаммед Салех. Констративные особенности семантики несвободных сочетаний русского языка, выражающих эмоции (на материале русского и арабского языков). Автореф. дис. на соиск. уч. ст. канд. филол. наук. М.: 1993.
28. Булгак Л. Ю. Подъязык военно-морских команд (Сопоставительный анализ английских и русских текстов): автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. филол. наук: спец. 10.02.20 „Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание” / Л. Ю. Булгак. – Одесса: ОГУ им. И. И. Мечникова, 1989. – 17 с.
29. Бурдин С. М. О терминологической лексике / С. М. Бурдин // Филологические науки. – 1958. – №4. – С. 58-59.
30. Бурячок А. А. Формування спільного фонду соціально-політичної лексики східнослов’янських мов / А. А. Бурячок. – К.: Наук. думка, 1983. – 248 с.
31. Веклинець Л. М. Структура і походження сучасної української психологічної термінології: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 „Українська мова” / Л. М. Веклинець. – К., 1997. – 24 с.
32. Стрелковский Г. М. Теория и практика военного перевода. – М., 1999. – 151 с.
33. Веселов П. В. Термин должен быть один. (Заметки лингвиста) / П. В. Веселов // Стандартизация. – 1967. – № 8. – С. 31.
34. Виноградов В. В. О некоторых вопросах русской исторической лексикографии / В. В. Виноградов // Лексикология и лексикография: избр. тр. – М.: Наука, 1977. – С. 69-94.
35. Виноградов В. В. О формах слова / В. В. Виноградов // Исследования по русской грамматике: избр. тр. – М.: Наука, 1975. – 559 с.
36. Виноградов В. В. Об омонимии в русской лексикографической традиции / В. В. Виноградов // Лексикология и лексикография: избр. тр. – М.: Наука, 1977. – С. 289.
37. Виноградов В. В. Современный русский язык: морфология / Виноградов В. В. – М.: Наука, 1952. – 519 с.
38. Винокур Г. О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии / Г. О. Винокур // Труды МИФЛИ. Филологический ф-т. Сб. статей по языковедению / Под ред. М. В. Сергиевского, Д. Н. Ушакова, Р. О. Шор. – М., 1939. – Т. 5: – С. 3-54.
39. Вовк А. Наукова мова і політика: 55 років української термінології в УРСР /Анатоль Вовк // Сучасність. – Мюнхен, 1979. – Ч. 7-8, – C. 88-100.
40. Вовк А. Термінологічні проблеми кібернетики / Анатоль Вовк // Проблеми української науково-технічної термінології: матеріали 3-ї Міжнародної наукової конференції // Науково-технічне слово. – 1995. – №1. – С. 25.
41. Волкова І. В. Лексико-семантична характеристика сучасної української фізичної термінології (на матеріалі спеціалізованих видань 90-х рр. ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 „Українська мова” / І. В. Волкова. – Харків, 2002. – 20 с.
42. Гак В. Г. Субституция терминов в синтагматическом аспекте / В. Г. Гак, В. М. Лейчик // Терминология и культура речи. – М.: Наука, 1981. – С. 47-57.
43. Гарбовский Н. К. Вариантные формы фонетического и грамматического уровней в профессиональной речи моряков // Вопросы системной организиции речи / Под редакцией Н. К. Гарбовского. – М.: Изд-во МГУ, 1987. – 187 с.
44. Гарибян Дж. Из историрусской лексики. О военной лексике Азовских повестей XVIII в. // Уч. записки Ереванского пед. ин-та. – Єреван, 1956. – Т. 6. – С. 281-314.
45. Гаркави А. Я. Сказания мусульманских писателей о славянах и русских (с половины VII века до конца X века по Р.Х.). Собрал, перевел и объяснил А. Я. Гаркави / А. Я. Гаркави. – С.-Петербур, 1870. – С. 49.
46. Генсьорський А. І. Галицько–Волинський літопис (лексичні, фразеологічні та стилістичні особливості) / Антін Генсьорський. – К.: Вид. АН УРСР, 1961. – 284 с.
47. Головин Б. Н. Лингвистические основы учения о терминах: уч. пособие для филол. специальностей вузов / Б. Н. Головин, Р. Ю. Кобрин. – М.: Высшая школа, 1987. – 104 с.
48. Горбач О. Українська морська й судноплавна термінологія / Олекса Горбач // Відбитки з журналу „Вісті Братства колишніх Вояків і УД УНА”. – чч. 3-6 (77-80) та 11-12 (85–86), Мюнхен, 1958. – С. 3-28.
49. Горбачевич К. С. Изменение норм русского литературного языка / К. С. Горбачевич. – Л.: Просвещение, 1971. – 270 с.
50. Горобець В. Й. Лексика історично-мемуарної прози першої половини ХVIII ст.: На матеріалі діаріушів / В. Й. Горобець. – К.: Наукова думка, 1979. – 127 с.
51. Городенська К. Г. Префікси і префіксоїди в українській мові / К. Г. Городенська // Мовознавство. – 1986. – №1. – С. 37-41.
52. Городенська К. Г. Словотвірна варіантність і процеси унормування сучасної української термінології / К. Г. Городенська // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць. – К.: КНЕУ, 2003. – Вип. V. – С. 3-6.
53. Григорьев В. П. О границах между словосложением и суффиксацией / В. П. Григорьев // Вопросы языкознания. – 1956. – № 4. – С. 40-46.
54. Гринев С. В. Введение в терминоведение / С. В. Гринев. – М.: Московский лицей, 1993. – 310 с.
55. Гринев С. В. Терминологические заимствования: краткий обзор современного состояния вопроса // Д. С. Лотте. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов. – М., 1982. – С. 108-135.
56. Гришин Ю. А. История мореплавания: учебное пособие / Ю. А. Гришин. – М.: Транспорт, 1972. – 160 с.
57. Гулякова И. Г. Судостроительная терминология современного русского языка: автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. филол. наук: спец. 10.02.01 „Русский язык” / И. Г. Гулякова. – Л., 1984. – 16 с.
58. Даниленко В. П. Лексико-семантические и грамматические особенности слов-терминов / В. П. Даниленко // Исследования по русской терминологии. – М.: Наука, 1971. – 231 с.
59. Даниленко В. П. Лингвистические требования к стандартизируемой терминологии / В. П. Даниленко // Терминология и норма. – М.: Наука, 1972. – С. 10-25.
60. Даниленко В. П. Русская терминология: Опыт лингвистического описания / В. П. Даниленко. – М.:Наука, 1977. – 246 с.
61. Даниленко В. П. Стандартизованные термины. Лингвистическая правильность / В. П. Даниленко // Русская печать. – 1986. – №5. – С. 61.
62. Данілов А. П. Український флот: біля джерел відродження / А. Данілов. – К.: Вид-во імені Олени Теліги, 2000. – 599 с.
63. Дзендзелівський Й. О. Українські говори Нижнього Подністров’я: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 „Українська мова” / Й. О. Дзендзелівський. – Одеса, 1951 – 24 с.
64. Дневник генерального подскарбия Якова Марковича 1717–1734 гг. – Ч. I – III. – Киев, 1893; Ч.IV. 1735–1740. – Львов, 1913.