Курсова робота Лексико-граматичні засоби вираження модальності в політичних промовах Б. Обами та Дж. Маккейна
Код роботи: 4799
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Граматика англійської мови
Тема: Лексико-граматичні засоби вираження модальності в політичних промовах Б. Обами та Дж. Маккейна
Кількість сторінок: 41
Дата виконання: 2017
Мова написання: українська
Ціна: 400 грн
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
Розділ 1. Лексико-граматичні засоби вираження модальності в англійській мові
1.1. Вступні зауваження
1.2. Поняття модальності та її вираження в англійській мові
1.3. Лексичні засоби вараження модальності в англійській мові
1.4. Основні граматичні засоби вираження модальності в англійській мові
1.5. Висновки до 1 розділу
Розділ 2. Лексико-граматичні засоби вираження модальності на прикладі політичних промов Барака Обами, Дж. Маккейна
2.1. Вступні зауваження
2.2. Категорія модальності як гарант комунікативно успішної промови політика
2.3. Засоби відтворення категорії модальності в промовах американських політиків Барака Обами, Дж. Маккейна
2.4. Труднощі, що виникають під час перекладу модальних дієслів у промовах американських політиків та способи їх подолання
2.5. Висновки до 2 розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
На сьогоднішній день проблема модальності залишається однією з найактуальніших проблем лінгвістики в силу своєї складності та різноманітності. Модальні відношення і засоби їх реалізації все частіше привертають увагу лінгвістів і стають об’єктом вивчення на формально-синтаксичному, семантико-синтаксичному, комунікативно-функціональному та текстовому рівнях.
Значний внесок у вивчення категорії модальності зробили такі вчені, як Ш. Баллі, О. І. Бєляєва, В. В. Виноградов, З. К. Долгополова, Л. С. Єрмолаєва, Г. О. Золотова, Ф. Р. Палмер, В. З. Панфілов та ін. Проте явище модальності все ще залишається об’єктом дослідження багатьох лінгвістів, оскільки модальні слова і словосполучення вважаються одним із найсуперечливіших лексико-граматичних розрядів слів і привертають увагу дослідників. Вони досі не отримали повного пояснення у зв’язку з багатоплановістю, специфічністю мовного вираження і функціональними особливостями. Таким чином, недостатня наукова систематизація категорії модальності і засобів її вираження в англійській мові обумовлюють актуальність даного дослідження.
Метою дослідження є уточнення поняття модальності та дослідження особливостей використання засобів вираження суб’єктивної модальності в англійській мові на матеріалах промов політиків.
Об’єктом дослідження є використання засобів модальності на прикладі промов американських політиків.
Предметом дослідження є промови американських політиків Б. Обами та Дж. Маккейна та модальність в даних промовах.
Поняття модальності, яке застосовувалося стосовно логіки судження ще Аристотелем і було досліджене в подальшому в працях І. Канта, пізніше почало використовуватися у лінгвістиці та математичній логіці. В логіці модальність – це найсуттєвіша ознака судження як форми мислення, що визначається як категорія, яка класифікує судження залежно від характеру відносин між предметом судження та його ознакою, тобто залежно від характеру об’єктивних зв’язків, які відображаються в судженні, або як ступінь достовірності думки, що передається в судженні [3, с. 148].
У мовознавстві модальність належить до найсуттєвіших характеристик речення і трактується як категорія, що виражає зв’язок висловлювання з реальною дійсністю.
Виходячи з мети та обєкту дослідження, основними завданнями в роботі є:
- дослідження поняття модільності та основних засобів її вираження;
- дослідити засоби модальності в промовах американських політиків;
- охарактеризувати засоби модальності в промовах Б. Обами та Дж. Маккейна.
Структурно робота складається з вступу, висновків, двох основних розділів, списку використаної літератури, переліку умовних скорочень.
На основі опрацьованого матеріалу було встановлено, що найпоширенішими засобами вираження модальності в англійській мові в усіх жанрах є модальні дієслова. На масиві опрацьованого матеріалу були визначені способи перекладу засобів вираження модальності в сучасній англійській мові на українську мову. Вони можуть перекладатись за допомогою фонетичних засобів (логічного та фонетичного наголосу), лексичних засобів (модальні слова та композити) та лексико-граматичних засобів вираження модальності (модальні слова) або взагалі не мати чіткого вираження.
Також вияснилося, що часто модальність передається за допомогою інтонації та наголосу, проте на письмі модальність частіше за все передається модальними дієсловами. Але це не означає, що ця мовна категорія проста і з нею не виникає ніяких труднощів, адже модальність - поняття багатоаспектне та має низку своїх особливостей. Для перекладача головним є вміння знайти в тексті оригіналу саме те, що прагне передати автор, і вже певними засобами відтворити це.
Таким чином, у політичних промовах усі інші значення модальних дієслів у адресному вживанні та у коментарях до виступів поступаються такій функцїі модальних дієслів як модерація категоричності висловлювання. Зокрема, такі модальні дієслова, як дієслова may (might) (32%), can (could) (28%), will (would) (17%), should (23%) у відповідному процентному співвідношенні використовуються як засіб модерації висловлювання у вираженні парламентського етикету, коректності та ввічливості з необхідністю передати своє ставлення у найбільш розмитій, невизначеній формі.
Як видно з наведених прикладів політичних промов Б.Обами ті Дж.Маккейна і результатів дослідження, у розглянутих політичних промовах переважають лексичні та фонетичні засоби виразності у вираженні індивідуально-авторської модальності. Не можна сказати, що синтаксичні засоби не використовуються, вони менш численні. Стилістичні засоби виразності яскраво та експресивно виражають ставлення мовця до предмету мовлення, адже вони утворюються як наслідок глибокого переосмислення автором певних понять. Але разом з тим, вони не ускладнюють розуміння висловлюваного, а навпаки, сприяють цьому. Перспективною залишається розвідка використання синтаксичних засобів вираження індивідуально-авторської модальності у політичному дискурсі, адже і вони певним чином відображають ставлення мовця до предмету мовлення та впливають на сприйняття та переосмислення сказаного слухачами.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Перекладацькі інновації: матеріали ІІІ Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції, м. Суми, 15- 16 березня 2013 р. / Ред.кол.: С. О. Швачко, І. К. Кобякова, О. В. Ємельянова та ін. — Суми: СумДУ, 2013. — С. 98-100.
2. Беляева Е. И. Модальность и прагматические аспекты директивных речевых актов в современном английском языке. Автореф. дис. докт. филол. наук. - М., 1988. – 32 с.
3. Валгина Н. С. Теория текста. - М.: Логос, 2003. – 280 с.
4. Виноградов В. В. О категории модальности и модальных словах в русском языке // Труды Ин-та русского языка АН СССР, т.2 - М., 1950. - С. 38-89.
5. Ільченко О. М. Етикет англомовного наукового дискурсу: Монографія. - К.: ІВЦ "Політехніка", 2002. – 288 с.
6. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. - Вінниця: "Нова книга", 2001. – 448 с.
7. Кухаренко В. А. Інтерпретація тексту. - Ленінград, 1979. – 321 с.
8. Ляпон М. В. Модальность // Русский язык: Энциклопедия / Ред. Ю. Н. Караулов. - М., 1997. - С. 239-240.
9. Скибицька Н. В. Епістемічна модальність в англійській мові (діахронічний аспект) / Автореф. дис. канд. філол. Наук. - К., 2004. – 21 с.
10. Соціокультурні та етнолінгвістичні проблеми галузевого перекладу в парадигмі євроінтеграції: матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції 3 квітня 2008 р. / за заг. ред. А. Г. Гудманяна, С. І. Сидоренка. - К.: НАУ, 2008. – 220 с.
11. Ткачук В. М. Категорія суб’єктивної модальності / Автореф. дис. канд. філол. наук. - Донецьк, 2002. - 24 с.
12. Логіка. Модальність суджень. - с.1 www.refine.org.ua/print.php? rid=2737&page=1.
13. Бернацкий Г. Г. Культура политической дискуссии. Л., 1991. – 32 с.
14. Демьянков В. З. Интерпретация политического дискурса в СМИ // Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования: Учебное пособие / Отв. ред. М. Н. Володина. М.: Изд-во Московского государственного университета им. М. В. Ломоносова, 2003. С. 116–133.
15. Кобозєва О. О. Структура та функції політичного наративу «вибори президента» / Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2008. – №38. – С. 161–165.
16. Хасанова, Д. М. Фразеологизмы в информационном тексте/ Д. М. Хасанова // Университетские чтения – 2009: материалы научно-методических чтений ПГЛУ. – Пятигорск: ПГЛУ, 2009. – Часть 2. – С. 200–204
17. Чайкина А. Ю. Когнитивные основания выбора и функционирования фразеологических единиц в англоязычном политическом дискурсе: Автореф. дисс….канд. филол. наук. – Москва, 2012. – 23 с.
18. Клепикова Т. А. Особенности актуализации модального компонента значения глаголов типа seem в контексте / Т. А. Клепикова // Аспекты лингвистических и методических исследований: Сб.науч.тр. – Архангельск: Изд-во Поморского государственного университета им. М. В. Ломоносова, 2012. – С. 55–63.
19. Матвеев А. А. Модальность мнения как иллокутивная модальность (на материале русских и английских публицистических текстов) / А. А. Матвеев. – [http://www.dialog-21.ru/archivearticle].
20. Мещанинов И. И. Члены предложения и части речи / И. И. Мещанинов. – Л.: Наука, 2007. – 387 с.
21. Brown P. Universals in Language Use: Politeness Phenomena / Penelope Brown and Stephen Levinson // Questions and Politeness Strategies in Social Interaction, ed. Esther N. Goody. – Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1998. – P. 56–310.
22. Сornelia I. Parenthetically speaking: Parliamentary parentheticals as rhetorical strategies / I. Cornelia // Current Studies in Dialogic Communication, Tübingen: Max Niemeyer Verlag, 2012. – Р. 253–264.
23. Goffman E. Forms of talk / E. Goffman. – University of Pennsylvania Press, 1995, 335 p.
24. Yule G. Pragmatics / G. Yule. – Oxford: Oxford Univ. Press, 2011. – 250 p.