Курсова робота Флоролексеми, як елементи лексико-семантичної структури української мови

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ФЛОРОЛЕКСЕМИ ЯК ЕЛЕМЕНТИ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОЇ СТРУКТУРИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

1.1. Українська народна творчість як джерело основних символічних значень флоролексем

1.2. Особливості творення індивідуально-авторських флоролексем

РОЗДІЛ 2. СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФЛОРОЛЕКСЕМ У ПОЕТИЧНИХ ТВОРАХ ОЛЕКСАНДРА ОЛЕСЯ

2.1. Концептуальний аналіз поетичних збірок «З журбою радість обнялась», «Будь мечем моїм…», «Кому повім печаль мою…»

2.2. Кількісний аналіз виявленої сукупності флоролексем

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Українська мова багата своєю лексико-семантичною структурою. Окрім синонімів, схожих слів, омонімів тощо існує цілий ряд можливих прямих та переносних стилістичних значень одним і тих самих слів. Це пов’язано з багатьма факторами, у тому числі і з багатою на звичаї, традиції, усталені норми і порядки українського народу.

Дуже багато різноманітних концептуальних значень авторські денотати беруть у народній творчості, фольклорі. Саме такий витік мають і досліджувані нами в даній курсовій роботі лексичні одиниці – флоролексеми. Так само, як українська природа багата на різноманітного роду рослини, так і українська література багата на вжиті у текстах творів флористичні назви, і можна сказати, що ще багатша на їх символічні значення в контексті того чи іншого твору. Питання символічного значення флоролексем у текстах, як фольклорних, так і авторських творів, є дуже мало вивченим в українському науковому просторі. Тому воно на даний момент є досить актуальним.

Актуальність нашої роботи полягає у вищезазначеному, а також і в тому, що символічне використання флоролексем на прикладі текстів Олександра Олеся детально не вивчалося взагалі, лише вибірково і в контексті інших тем, не присвячених власне даному автору.

Темі вивчення поняття флоролексем в контексті різноманітних її аспектів присвячували свої праці такі вчені, як М. Костомаров, І. Огієнко, Е. Боєва, Д. Маслюк та інші.

Об’єктом дослідження у нашій роботі є флоролексеми та їх символічне значення, а предметом – символічне значення флоролексем, використаних у творах Олександра Олеся.

Мета курсової роботи полягає в аналізі творів українського письменника Олександра Олеся, виявленні вжитих у текстах флоролексем та визначенні їх символічного значення.

Відповідно до сформульованої мети ми поставили перед собою такі завдання:

- визначити поняття флоролексеми та основної особливості їх утворення;

- розглянути народну творчість як основне джерело утворення символічних образів на основі флористичних назв;

- визначити особливості творення індивідуально-авторських флоролексем;

- проаналізувати твори Олександра Олеся та визначити основні символічні значення вжитих у них флоролексем.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку літератури та додатків. У першому розділі ми розглядаємо поняття «флоролексема» та використання даних лексико-семантичних одиниць як в народній творчості, так і в авторських творах. Другий розділ (практична частина роботи) ми присвятили безпосередньо аналізу поетичних творів Олександра Олеся на вміст у них флоролексем та виявлення їх символічного значення.

Практичне значення нашої курсової полягає в тому, що отриманими результатами ми поповнили маловивчену тему, а також показали роль індивідуально-авторських флоролексем як у розвитку української літератури, так і в становленні української державності на основі палкого патріотизму та небайдужої української душі.

Внаслідок виконаних завдань, які ми ставили перед собою на початку курсової роботи, ми визначили, що «флоролексеми» – це окремі видові назви, що відповідають конкретним рослинним реаліям, в основному цілісним об’єктам флори. У поетичному мовленні або ж і в прозових художніх творах флоролексеми набувають специфічних рис як образно-естетичні, художньо-значущі елементи мови і активно вживаються у ролі стилістем та експресем.

В українській літературі широко використовуються флоролексеми для стилістичного забарвлення та емоційного висвітлення настрою автора, для більш експресивного надсилання авторського повідомлення адресату-читачу.

Також ми розглянули народну творчість, фольклор, як основне джерело різноманітних, сформованих у плині часу, стилістичних та символічних значень притаманних українській літературі флоролексем. Також ми визначили, що у процесі розвитку української літератури, утворюється цілий ряд лексичних новоутворень, серед яких і індивідуально-авторські флоролексеми. Відповідно, основою цих новоутворень є фольклор. Методів авторського створення флоролексем є багато, проте найчастіше використовуються такі:

- додавання до вже існуючої флоролексеми прикладки (дівчина-калина);

- перетворення словосполучення-епітету на прикметник (гіркополинний).

Основною особливістю створення індивідуально-авторських флоролексем є зв’язок між назвою рослини та предметом, з яким вона порівнюється. Саме цей зв’язок і є символічним значенням денотата.

Отримавши достатній теоретичний ґрунт у першому розділі курсової, ми провели аналіз трьох поетичних збірок відомого українського письменника Олександра Олеся. В результаті аналізу ми побачили, що автор використовує у своїх творах багато флоролексем, що підкреслює чуттєвість та приближеність до природи усіх його творів, а отже, і його душі. Флоролексеми переважно використовуються із тими значеннями, які були формовані в українському фольклорі, які є близькі українській душі, патріотичному розуму.

Стосовно наявності індивідуально-авторських флоролексем, то можна сказати наступне: таких індивідуально-авторських флоролексем, які будуються через зміну самого слова чи шляхом додавання прикладки, чи способом перетворення в прикметник тощо, не існує, проте ми вважаємо, що майже усі флоролексеми Олександра Олеся є індивідуально-авторськими, адже усі вони шляхом символічного об’єднання під єдиний концепт вживаються в особливому значенні. Якщо говориться про красу дівчини, то це не просто краса дівчини, порівняної з трояндою (як це традиційно вживається у фольклорних творах), у текстах Олександра Олеся - це краса дівчини-українки, яка у синій хустині, немов волошка, жито жне, тощо. варто відзначити, що кожна назва рослини в проаналізованих творах має витриманий зв’язок із її символом.

Хочеться згадати один нестандартний випадок, коли не рослина порівнюється з людиною чи групою людей, а навпаки – автор порівнює конкретну людину із рослиною це вірш про Ольгу Кобилянську, в якому письменник порівнює її з рідкісною та вишуканою квіткою генціаною ніваліс.

Отже, внаслідок аналізу даних поетичних збірок, ми робимо висновок про те, що більшість флоролексем, вжитих Олександром Олесем, об’єднуються спільним символічним значенням, яке відображає переживання автора, його актуальні думки та плани, які з часом просто перетворюються в мрії. Це символічне значення – рідна Україна та її доля, доля її майбутнього, доля майбутніх поколінь.

1. Адах Н. А. Авторські лексичні новотвори Василя Барки: (семантико-дериваційний та лексикографічний аспекти) / Н. А. Адах; за ред. Г. М. Вокальчук. – Рівне: Вид-во Олега Зеня, 2007. – 136 с.

2. Бабик С. П. Словник епітетів української мови / С. П. Бабик, С. Я. Єрмоленко, Л. О. Пустовіт. – К.: Довіра, 1998. – 431 с.

3. Боєва Е. В. Символіка флорономенів у вимірі лінгвокультурологічного аналізу народнопоетичного тексту / Е. В. Боєва // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова: зб. наук. пр. Серія: філологічні науки / За ред. Л. І. Мацько. - К., 2009. - Вип. З. - С. 89-97.

4. Вокальчук Г. М. «Я – беззразковості поет» (Словотворчість Михайля Семенка): [монографія] / Г. М. Вокальчук. – Рівне: Перспектива, 2006. – 201 с.

5. Вокальчук Г. М. Короткий словник авторських неологізмів в українській поезії ХХ ст. // Вокальчук Г. М. Авторський неологізм в українській поезії ХХ ст. (лексикографічний аспект) / Г. М. Вокальчук; за ред. А. П. Грищенка. – Рівне: РДГУ, 2004. – 526 с.

6. Гаврилюк Н. В. Київські неокласики: словотворчість / Н. В. Гаврилюк; відп. ред. Г. М. Вокальчук. – Острог: Вид-во НаУ „Острозька академія”, 2009. – 216 с.

7. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: словник-довідник / В. В. Жайворонок. - К.: Довіра, 2006. - 703 с.

8. Калько В. В. Когнітивно-ономасіологічний аналіз назв лікарських рослин в українській мові. – Дис. … канд. філол. наук: / В. В. Калько. – Одеса, 2003. – 15 с.

9. Коломієць І. І. Флоролексеми в українській поезії ІІ пол. ХХ ст.: функціонально-стилістичний аспект. Автореф. дис....канд. філол. наук. / І. І. Коломієць. – К., 2003. – 18 с.

10. Костомаров М. І. Слов’янська міфологія. Вибрані праці з фольклористики й літературознавства / М. І. Костомаров. – К.: Либідь, 1994. – 383 с.

11. Кульчицький О. Світовідчування українця // Українська душа. / О. Кульчицький – К.: Фенікс, 1992. – С.48-65.

12. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Гром’яка Р. Т. — К.: Академія, 1997. – С. 216-220.

13. Максимчук В. В. Короткий словник авторських лексичних новотворів поетів Ріненщини / В. В. Максимчук // Проблеми й перспективи авторської лексикографії. «Регіональний» словник поетичних неолексем (Рівненщина); відп. ред. Г. М. Вокальчук. – Острог: Вид-во НаУ «Острозька академія», 2008. – С. 65–181.

14. Маслюк Д. М. Фітоніми (виші рослини) - чинник духовного поля лінгвістичної спільноти українців: образність і науковість / Д. М. Маслюк // Вісник Черкаського університету. Філологічні науки. - 2008. - Вип. 4. - С. 24-26.

15. Номис М. Т. Українські прислів’я, приказки і таке інше [збірник О. В. Марковича] / М. Т. Номис. – К.: Либідь, 2003. – 352 с.

16. О. Олесь. Чари ночі. Лірика / Склад. Яременко В. В. – К.: Видавництво «Радянський письменник», 1989. – 216 с.

17. Огієнко І. Українська культура: коротка історія культурного життя українського народу / І. Огієнко. - К.: Довіра, 1992. - 141 с.

18. Панасенко Н. И. Народная медицина и удивительный мир растений глазами филолога, или Диссертация на тему / Н. И. Панасенко. – К.: Генеза, 2005. – 232 с.

19. Панасенко Н. І.. Когнітивний ракурс семантики фітонімів у романських, германських і слов’янських мовах / Н. І. Панасенко // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах. – Зб. наук. праць. Вип. 5. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – с. 134-142.

20. Подолян І. Е. Національна специфіка семантики фітонімів в українській, англійській та німецькій мовах: Дис. … канд. філол. наук: / І. Е. Подолян. – К., 2000. – 19 с.

21. Потебня О. О. Естетика і поетика слова: Збірник. / О. О. Потебня - К.: Мистецтво, 1985. – 302 с.

22. Розлилися круті бережечки: Українські народні пісні та думи: для середи, шкіл вивч. / упоряд. О. І. Микитенко. - К.: Веселка, 1985. - 278 с.

23. Селиванова Е. А. Когнитивная ономасиология: [монография] / Е. А. Селиванова. – К.: Фитосоциоцентр, 2000. – 248 с.

24. Сімович О. І. Поетична символіка української народної творчості: лінгвістичний аспект / О. І. Сімович. - Львів: Інститут українознавства ім. І. Крипякевича; ЛДУ ім. І. Франка, 1999. - 46 с.

25. Слов’янський світ. Ілюстративний словник-довідник міфологічних уявлень, вірувань [уклад. О. А. Кононенко]. - К.: Укр. міжнар. культур, центр, 2008. - 784 с.

26. Словник символів [Електронний ресурс]. – Режим доступ: http://ukrlife.org/main/evshan/symbol.htm.

27. Ставицька Л. Естетика слова в українській поезії 10-30 рр. ХХ ст. — К.: Правда Ярославичів, 2000. — 155 с.

28. Ткаченко А. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства). / А. Ткаченко — К.: Правда Ярославичів, 1998. — 448 с.