Реферат Старообрядництво в Україні: особливості історичного розвитку

Вступ

1. Церковна реформа патріарха Никона та розвиток старообрядництва

2. Розповсюдження старообряництва та поява його на українських землях

3. Сучасний стан старообрядництва в Україні

4. Старообрядницькі поселення на Донеччині

Висновки

Список літератури

Старообрядництво до сьогодні викликає інтерес дослідників. Особливо у Росії, коли на перший план виходить проблема ідентичності, традиційних цінностей і ролі старообрядництва в їх збереженні. Для України ця проблема менш важлива, ніж для Росії, оскільки для української ментальності не є характерними ті корені, що сприяли появі цього явища, старообрядництво для України – явище привненесе, але з Україною пов´язана історія цього російського релігійного руху і до сьогодні він залишається певною частиною релігійної карти країни.

Для України ця тематика є актуальною з тих причин, що історія цього руху, по-перше, відображає складну політичну історію наших земель, адже старообрядництво історично пов'язане з тими українськими землями, що у різні части знаходилися у складі різних країн, а це вплинуло на історію старообрядництва взагалі. По-друге, факт появи старообрядницьких течій на українських землях свідчить про складну релігійну історію України. Старообрядництво, хоча і не є українським явищем (немає українського старообрядництва), тим не менше, органічно вплелося у тканину української конфесійної історії, відкритої для будь-яких релігій, зокрема і таких, що зазнавали гонінь усебе на Батьківщині.

Метою роботи є аналіз історичного розвитку старообрядництва на території сучасної України.

Для досягнення мети пропонуються такі завдання:

- виокремити причини появи старообрядництва та тенденції його історичного шляху;

- з'ясувати шляхи появи старообрядницьких течій на території сучасної України та їх розвиток впродовж XVII-XX ст.;

- охарактеризувати сучасний стан старообрядницьких церков в сучасній Україні.

Об'єктом дослідження є історія старообрядництва як унікального явища російської релігійної історії.

Предмет дослідження – історія старообрядництва на українських землях.

Старообрядництво – унікальний етноконфесійний феномен, історія якого налічує три з половиною століття. Як явище російської культури та ментальності, старообрядництво зародилося в Росії у середині XVII ст. і набуло самостійного розвитку (поза офіційною православною церквою).

Хоча це специфічно російське явище, на території нинішньої України старообрядці з´являються відразу ж після початку гонінь на них з боку уряду та офіційної церкви. Україна стала одним основних притулків для старообрядців, що втікали від репресій з боку світської влади.

Найзначнішими осередками старовірів були Стародубщина, Поділля, Бессарабія, Крим, Слобожанщина та Буковина. Тобто, території, що входили до складу різних держав, а відтак спричинили особливості історії цієї конфесії. Поселення в кожному регіоні мало свою власну специфіку. Оскільки територія України на той час була під владою кількох держав, характер старообрядницьких поселень залежав від відношення до них тієї чи іншої світської влади. А отже, існування основних центрів старообрядництва на території сучасної України має історичне коріння.

Буковина на той час, коли там оселяються старовіри була територією, що входила до складу Австро-Угорської імперії і старовіри туди тікали після того, як російський уряд розповсюдив свої гоніння на них і на території України, що увійшла до складу Росії. Стародубщина - історичний центр старообрядництва ще з XVII ст., після розгрому Веткі. Значною була і до певної міри є присутність сатовірів у Бесарабії, Донеччині тощо, що склалося також історично.

Старообрядці ставши частиною української конфесійної історії, зазнали на собі на наших теренах всі особливості непростої української історії.

1. Волошин Ю. В. Розкольницкі слободи на території Північної Гетьманщини у XVIII ст. (історико-демографічний аспект). – Полтава: АСМІ, 2005. – 312 с.

2. Звіт про мережу церков і релігійних організацій в Україні станом на 1 січня 2011 року // Держкомнацрелігій [електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.irs.in.ua/files/statistic/2011.01.01_zvit_f1.pdf.

3. Історія релігії в Україні: У 10-ти т. // Редкол.: А. Колодний (голова) та ін. - К.: Український Центр духовної культури, 1996-1999. Т. 3. Православ'я в Україні / За ред. А. Колодного, В. Климова. - 1999. – 560 с.

4. Саган О. Н. Старообрядництво в Україні // Історія релігії в Україні: У 10-ти т. // Редкол.: А. Колодний (голова) та ін. - К.: Український Центр духовної культури, 1996-1999. Т. 3. Православ'я в Україні / За ред. А. Колодного, В. Климова. - 1999. – С. 496-515.

5. Історія релігій в Україні: науковий щорічник. – Кн. 1. – Львів: Логос, 2009. – 1000 с.

6. Луковенко І. Г. Старообрядницькі поселення на Донеччині // Історія релігій в Україні: науковий щорічник. – Кн. 1. – Львів: Логос, 2009. – 1000 с. – С. 469-472.

7. Прозоров Н. А. История старообрядчества. — М.: Старообрядческое изд-во "Третий Рим", 2002. — 227с.

8. Религиозная палитра Донецкой области: Справочник религиозных организаций. - Донецк: Наука и образование, 2008. – 242 с.

9. Таранец С. В. Русские старообрядцы на территории Украины: заселение, история и современное состояние // Зори. – 2006. – № 7. – С. 24-35.