Курсова робота Драматургія класицизму, як основа балетної вистави

Вступ

Розділ 1. Драматургія класицизму в балетній виставі

1.1. Особливості драматургії класицизму в балеті

1.2. Основні принципи драматургії класицизму в балеті

1.3. Вплив драматургії класицизму на сюжет балетних вистав

Висновки до 1 розділу

Розділ 2. Характеристика драматургії класицизму, як основи балетної вистави

2.1. Видатні представники балету класицизму

2.2. Використання основних законів драматургії класицизму в балетній виставі

Висновки до 2 розділу

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Актуальність дослідження. Історія хореографічного мистецтва налічує не одне сторіччя і веде свій шлях з далекого минулого. Звертаючись до сивої давнини танцювально-пісенної творчості різних національних культур, зокрема до щедрих багатств національного фольклору, які виражаються жанровим різноманіттям та неповторністю рухів і композицій, танець та музика займає вагоме місце у мистецькому розвитку. Кожен окремий танець несе в собі інформацію про історичні складові обрядів, звичаїв, як і риси психологічного складу кожного окремого народу.

Кожний народ славиться своїми танцями, кожен з них приніс у скарбницю світового мистецтва музики та хореографії свої неповторні особисті риси. В історичному процесі формування танцювального мистецтва довготривалою була стадія поєднання руху та звуку на рівні елементарного зв’язку. Зокрема, у танцювальному фольклорі деяких південноафриканських племен (які зберегли найстародавніші традиції) ще й досі існують танці – своєрідні ритуальні процеси, котрі виконуються лише під ударні інструменти. Тобто тут зв’язок - музики і танцю - обмежений сферою ритму та тембру.

Класицизм (від лат. dassicus - зразковий) - напрям і стиль у мистецтві та балеті 1760-1810 рр., в основі якого лежить античність: класика, еллінізм, римське мистецтво. Також класика доби італійського Ренесансу. Кредо напряму - розумна закономірність, шляхетність, вираження піднесених моральних ідеалів, сувора організованість, міць і велич, логічний і гармонійний образ, рівновага і симетрія в композиційній побудові.

У балеті класицизм виник, як протиставлення бароко, його розкішній і масивній репрезентації, домінування танцювальної техніки над ідейно-образним змістом, умовними формами й рухами, які не завжди були змістовні й виразні. Також представники балету класицизму підтримували ідеї Просвітництва. Норми гарного смаку, стриманості та виваженості людини виходили з природи, в якій вбачався зразок гармонії. Тому в балеті почав діяти принцип слідування природній правдоподібності.

У балеті класицизму зміст балету стає головним. Сюжет найчастіше обирався з античної літератури. Для більш ясного і виражального засобу передачі ідейно-оброзного змісту представники балетного класицизму впровадили принципи давньоримської сальтації - танцювальної пантоміми, яка почала переважати над професійним танцем. Жести й рухи в балеті були змістовними й обов’язково виражали певну дію і завдання. Балет класицизму був придворним, де працювали винятково професійні майстри - баладени й балерини. Художнє оформлення балету спрощуються - декорації позбавляються пишності та розкішності, важливим є правдива предача сюжету та змісту у декоруванні сцени балету. У костюмі часто використовується давньогрецька туніка, м’які туфлі.

Метою даного дослідження є характеристика драматургії класицизму як основи балетної вистави.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- дослідити особливості драматургії класицизму в балеті;

- розглянути основні принципи драматургії класицизму в балеті;

- дослідити вплив драматургії класицизму на сюжет балетних вистав;

- розглянути видатні представники балету класицизму;

- охарактеризувати використання основних законів драматургії класицизму в балетній виставі.

Об’єктом даного дослідження є балетна вистава.

Предметом даного дослідження є драматургія класицизму в балетній виставі.

При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.

Структурно дослідження складається з вступу, двох основних розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Обсяг курсової роботи становить 33 сторінки без списку використаної літератури.

Виходячи з проведеного дослідження, можливо зробити наступні висновки:

Отже, можна усвідомити, що наприкінці XVIII - на початку XIX століття європейський балет посів гідне місце серед інших видів мистецтва - архітектури, скульптури, живопису, літератури, музики, театру. Він остаточно виділився в окремий вид мистецтва, відійшовши від театру та музики, хоча постійно був у взаємозв’язку з цими мистецтвами через художньо-образні і виражальні засоби. Балет створив власні жанри і форми, за якими репрезентував себе глядачеві - балет-вихід, балет-комедія, балет-пастораль, балет-опера, пантомімний балет, комічний і драматичний балет.

Теми для створення сюжету та художньо-образної форми балет бере з античних міфів і побутових ситуацій. Музика починає спеціально писатися під конкретний сюжет, хоча ще у більшій частині є фоном. Костюми та декорації добирають згідно з сюжетом і задумом постановника. Поступово починає складатись квартет творців балетного твору - драматург, композитор, хореограф, художник.

У балеті з’являється професійна виконавська техніка. Панівним стає на той час академічний (сьогодні класичний танець), велика увага приділяється танцювальній пантомімі, характерному танцю (народна стилізація). Почи­наючи з другої половини XVI та до початку XIX століття, встановлюються дві професійні академічні школи класичного танцю - італійська, французька.

Активна й багатогранна діяльність балетних та народно-сценічних танцювальних колективів, зміцнення та поглиблення співпраці з українськими композиторами, засвідчують плідність взаємозбагачення та оновлення музично-хореографічної культури. Спільні пошуки у галузі створенні нового сучасного репертуару й інтенсивне оволодіння художніми цінностями інших народів й провідних течій європейської хореографії надають необмежені можливості творчих експериментів.

Постійно працюючи над музично-сценічним втіленням кращих творів провідних композиторів-симфоністів світу, українські митці активно і успішно оновлюють музично-хореографічну власну виражальну палітру.

Проаналізувавши взаємовплив музики та танцю в історичному контексті світової культури, авторка розкриває взаємозалежність двох видів мистецтва - музики і хореографії – вплив одного на інший. Органічного поєднання музики і хореографії на сучасному етапі розвитку мистецтва знаходиться під прискіпливою увагою науковців, композиторів та балетмейстерів. Прослідкувавши їх союз в історичному аспекті світової культури, можна побачити, що процес взаємозв’язку музики і хореографії не вичерпав себе, продовжуються постійні пошукові експерименти митців, і їх найкращі твори народжуються у плідній співпраці.

1. Авдеев А.Д. Происхождение театра. Элементы театра в первобытнообщинном строе: монография / А.Д. Авдеев. – Л.; М.: Искусство, 2009. – 267 с.

2. Безуглая Г. Концертмейстер балета: музыкальное сопровождение урока классического танца. Робота с репертуаром / Галина Безуглая. – Санкт-Петербург: Академия русского балета им. А.Я. Вагановой, 2011. - 217 с.

3. Блок Л.Д. Классический танец. История и современность / Любовь Блок. – Москва: Искусство, 2009. - 558 с.

4. Валукин М.Е. Эволюция движений в мужском классическом танце: Учебное пособие / Максим Валукин. – Москва: Российская академия театрального искусства – ГИТТИС, 2007. - 248 с.

5. Грекова-Дашковская О.П. Старые мастера оперетты / О.П. Грекова-Дашковская. – М.: Искусство, 2010. – 286 с.

6. Дальский А.Н. Театрально-зрелищные действия на Крите и в Микенах во ІІ тысячелетии до нашей эры: монография / А.Н. Дальский. – М.; Л.: Изд. АН СССР, 2009. – 235 с.

7. Даркевич В.П. Светская праздничная жизнь Средневековья ІХ–ХV вв. / Даркевич В.П. – 2-е изд., доп. – М.: Индрик, 2011. – 432 с.

8. Зайцева І.Є. «У джазі тільки дівчата» як оригінальна сценічна версія в жанрі мюзиклу / Зайцева І.Є. // Мистецтвознавчі записки. – Вип. 13. – К.: ДАКККіМ, 2008. – С. 104–111.

9. Клековкін О.Ю. Блазні Господні: нарис історії Біблійного театру / О.Ю. Клековкін. – К.: АртЕк., 2011. – 352 с.

10. Ковальская И. От оперетты к мюзиклу: к вопросу об исторической логике музыкальной комедии / И. Ковальская // Науковий вісник. Музичне мистецтвознавство і культура. – Вип. 8, кн. 2. – Одеса, 2007. – С. 136–148.

11. Королёва Э.А. Ранние формы танца: монография / Королёва Э.А. – Кишинев: Штиинца, 2007. – 216 с.

12. Красовская В.М. Западноевропейский балетный театр. Очерки истории. От истоков до середины XVIII века / Красовская В.М. - М.: Искусство, 2010. - 295 с.: ил.

13. Красовская В.М. Западноевропейский балетный театр. Очерки истории. Эпоха Новерра / Красовская В.М. - М.: Искусство, 2010. - 295 с.

14. Красовская В.М. Западноевропейский балетный театр. Очерки истории. Преромантизм / Красовская В.М. - Л.: Искусство, 2009. - 431 с.

15. Кудинова Г. От водевиля до мюзикла / Г. Кудинова. – М.: Сов. композитор, 2009. – 175 с.

16. Липс Ю. Первый театр // Липс Ю. Происхождение вещей. Из истории культуры человечества / Юлиус Липс ; пер. с нем. – Смоленск: Русич, 2013. – С. 337–370.

17. Мамчур І. Рок-опера: передчуття успіху / І. Мамчур // Музика. – 2009. – № 2. – С. 8–9.

18. Мокульский С. История западноевропейского театра: в 2 ч. – Ч. 1: Античный театр. Средневековый театр. Театр эпохи Возрождения / Мокульский С. – М.: Худ. лит., 2009. – 550 с.

19. Монгредьен Ж. Повседневная жизнь комедиантов во временя Мольера / Ж. Монгредьен; пер с фр., авт. коммент. Е.В. Колодочкина. – М.: Мол. гвардия, 2008. – 261 с.: ил.

20. Рибчинський Ю. Рок-опера: молодша сестра мюзиклу / Юрій Рибчинський // Музика. – 2009. – № 5. – С. 26–27.

21. Станішевський Ю. Балетний театр України: 225 років історії / Юрій Станішевський. – Київ: Муз. Україна, 2013. – 440 с.

22. Станішевський Ю. Парадокси «легкого жанру» / Юрій Станішевський // Музика. – 2015. – № 32. – С. 8–10.

23. Шариков Д.І. Класифікація сучасної хореографії / Денис Ігоревич Шариков. – К.: Вид-во Карпенко В.М. , 2008. – 168 с.

24. Шевченко В.Т. Мистецтво балетмейстера в народно-сценічній хореографії: навчально-методичний посібник для вищих навчальних закладів культури і мистецтв України / Валентин Тихонович Шевченко. – К.: Вид-во Карпенко В.М., 2011. – 310 с.

25. Янковский М. Искусство оперетты / М. Янковский. – М.: Сов. композитор, 2009. – 278 с.

26. Ястребов Ю. Балетмейстер в театре оперетты: метод. пособие / Ю.И. Ястребов. – М.: Искусство, 2010. – 103 с.