Курсова робота Особливості статусу глави держави в республіканській та монархічній формах правління: порівняльна характеристика

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМ ПРАВЛІННЯ

1.1. Поняття про форми правління

1.2. Види форм правління

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СУТНІСТЬ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ТА МОНАРХІЧНОЇ ФОРМИ ПРАВЛІННЯ

2.1. Характеристика республіканської форми правління

2.2. Особливості монархічної форми правління

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ТА МОНАРХІЧНОЇ ФОРМИ ПРАВЛІННЯ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Актуальність дослідження. Сучасна світова цивілізація розвивається під величезним впливом політичних, соціальних, економічних та культурних змін, які подекуди мають системний, а подекуди поодинокий характер.

Природно, що держава як ключовий політико-правовий інститут будь-якого суспільства не перебуває осторонь названих процесів.

Одним з ключових понять, яке характеризує сутність держави, є термін «форма державного правління», складовою якого, у свою чергу, є поняття «глава держави». Саме розгляд особливостей статусу та повноважень глави держави крізь призму вивчення форми правління дозволяє конкретизувати типові способи владарювання вищого рівня у тій чи іншій країні і таким чином більш предметно дослідити ті трансформації політико-цивілізаційного ґатунку, які спостерігаються сьогодні.

У сучасній політичній науці дослідження сутності інституту глави держави та специфіки його функціонування здійснюється, виходячи принаймні з декількох науково-теоретичних та практично-емпіричних позицій. Одним з найбільш поширених й авторитетних підходів до розгляду зазначеної проблематики є вивчення інституту глави держави на основі аналізу особливостей функціонування основних форм державного правління в історично-ретроспективному аспекті та у контексті політичної компаративістики сьогодення.

Поняття «форма державного правління» є одним з базових понять, необхідних для здійснення системного дослідження держави як універсального політико-правового інституту суспільства.

Отож, розглянемо деякі підходи до розуміння специфіки форми державного правління.

Мета дослідження – здійснити порівняльну характеристику особливостей статусу глави держави в республіканській та монархічній формах правління.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути поняття про форми правління;

- проаналізувати види форм правління;

- здійснити характеристику республіканської форми правління;

- дослідити особливості монархічної форми правління;

- здійснити порівняльний аналіз республіканської та монархічної форм правління.

Об’єкт дослідження – особливості форм правління.

Предмет дослідження – порівняльний аналіз республіканської та монархічної форм правління.

При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено порівняльний аналіз республіканської та монархічної форм правління.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел. Обсяг курсової роботи становить 42 сторінок без списку використаної літератури.

Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:

1. Форма державного правління – це певний спосіб організації верховної влади в державі, яка визначається її джерелами, порядком формування та правовим статусом вищих органів влади та обумовлює їх структуру, принципи взаємовідносин і співвідношення сфер компетенції кожного з них.

Інститут глави держави виступає своєрідним «персоніфікатором» форми держави, адже саме завдяки з’ясуванню специфіки діяльності глави тієї чи іншої держави ми можемо визначити особливості організації всієї системи державної влади, прослідкувати її еволюцію, спрогнозувати майбутні варіанти розвитку. Глава держави є політичною фігурою, яка персоніфікує собою авторитет даної держави. Постаючи головним представником держави, він є носієм найвищого політичного статусу в країні.

2. Існує дві основні форми державного правління – монархія та республіка, кожна з яких має декілька підвидів. Охарактеризуємо їх більш детально.

Монархія – це така форма правління, за якої найвища державна влада повністю або частково зосереджена в руках однієї особи (монарха), є спадковою і не є похідною від будь-якої іншої влади.

Глава монархічної держави (цар, король, падишах) реалізує свої повноваження за власним правом, а не за дорученням якогось іншого органу влади. Влада монарха є безстроковою і безвідповідальною. Монархічна держава переважно будується не за національним принципом, а за династійним, а монарх є носієм державного суверенітету, символом держави.

Монархії стали історично першою формою правління у той період, коли ми можемо розглядати державність у сучасному розумінні. Як відомо, монархії передбачають спадковий характер формування інституту глави держави. У сучасному світі усі монархічні країни можна поділити на дві базові моделі: абсолютні та обмежені монархії.

3. Республіканська форма державного правління є другою, поряд з монархією, і більш поширеною сьогодні формою організації державної влади. Республіканізм як в історії, так і в сучасності передбачає виборний характер формування центральних (передусім, законодавчих та виконавчих структур) і місцевих органів державної влади, а також інституту глави держави. На наш погляд, необхідно відмітити, що сучасний республіканізм базується на засадах, сформованих в античну епоху, перш за все у Стародавньому Римі.

Адже всебічний розгляд функціонування інституту глави держави за умов республіканської форми правління сьогодні є неможливим без з’ясування його історичних витоків.

4. Державний розвиток країн сучасного світу характеризується розмаїттям форм правління та не меншою різноманітністю їх національних модифікацій і різновидів. Можна виокремити дві провідні тенденції у розвитку інституту глави держави як невід’ємної складової форми правління: модернізацію (передусім демократизацію) та традиціоналізацію (традиціоналізм).

Оскільки модернізаційні вектори розвитку тією чи іншою мірою визначають державницький поступ більшості країн, то, безумовно, з огляду на досліджувану проблематику цей напрям подальших наукових пошуків ми вважаємо одним з найперспективніших.

1. Барабаш Ю.Г. Про політичну складову у статусі глави держави в напівпрезидентських республіках / Ю.Г. Барабаш // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2010. - N 6. - С. 27-36.

2. Батанов Олександр. Актуальне видання про удосконалення конституційно-правового статусу глави держави в Україні на підставі досвіду зарубіжних країн [Текст] / Олександр Батанов // Вісник прокуратури. - 2016. - № 4. - С. 16-19.

3. Задорожня Галина. Доктрина про правовий статус глави держави в період нового часу: паралелі з сучасністю [Текст] / Галина Задорожня // Підприємництво, господарство і право. - 2014. - № 7. - С. 56-61.

4. Задорожня Г. Розмежування понять "правове регулювання" і нормативна регламентація" в процесі дослідження статусу глави держави [Текст] / Г. Задорожня // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія: Юридичні науки / відп. ред. І.С. Гриценко. - Київ, 2015. - Вип. 2(101). - С. 15-18.

5. Клименко Олена. Імплементація ознак різних форм держави [Текст] / О. Клименко // Підприємництво, господарство і право. - 2011. - № 4. - С. 79-82.

6. Колюх Валерій. Невідповідальність і недоторканість як принципи конституційного статусу глави держави [Текст] / В. Колюх // Віче. - 2015. - № 5. - С. 17-19.

7. Литвинов Олексндр. Інститут президента як невід'ємний елемент республікнської форми правління: конституційно-правова характеристика [Текст] / О. Литвинов // Підприємництво, господарство і право. - 2011. - № 6. - С. 122-126.

8. Литвинов О. Республіканізм і поділ влади в системі принципів конституційного ладу України [Текст] / О. Литвинов // Вісник Конституційного Суду України. - 2011. - № 3. - С. 41-47.

9. Макарова З. Вплив типології форми державного правління на статус глави уряду [Текст] / З. Макарова // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка / відп. ред. І.С. Гриценко. - К.: КНУ, 2012. - Вип. 94: Юридичні науки. - С. 71-76.

10. Мартинюк Роман. Україна - змішана республіка? [Текст] / Р. Мартинюк // Вибори та демократія. - 2012. - № 1. - С. 70-76.

11. Орзіх М. Президентська республіка - різновид республіканської форми правління / М. Орзіх // Право України. - 2009. - № 10. - С. 72-77.

12. Петришин О. Змішана республіканська форма державного правління: питання теорії та практики / О. Петришин, С. Серьогіна // Право України. - 2009. - № 10. - С. 57-60.

13. Політологічний енциклопедичний словник / Упорядник В.П. Горбатенко; За ред. Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабкіна, В.П. Горбатенка. – 2-е вид., доп. і перероб. – К.: Генеза, 2004. – 736 с.

14. Политология: Политическая теория, политические технологии: Учебник для студентов вузов / А.И. Соловьев. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 559 с.

15. Политология: учеб. / А.Ю. Мельвиль [и др.]. – М.: Московский государственный институт международных отношений (Университет) МИД России, Проспект, 2010. – 624 с.

16. Симонишвили Л.Р. Формы правления: История и современность. Учебное пособие. / Л.Р. Симонишвили. – М.: Флинта; МПСИ, 2007. – 280 с.

17. Сухонос Володимир. Монархія як форма правління: нові підходи до класифікації та структури / Володимир Сухонос // Підприємництво, господарство і право: науково-практичний господарсько-правовий журнал. - 2012. - № 8. - С. 119-123.

18. Сухонос В. Статус глави держави в умовах демократичного режиму [Текст] / В. Сухонос // Право України. - 2013. - № 8. - С. 106-113.

19. Теорія держави і права: Курс лекцій / За ред. Н.І. Матузова і А.В. Малько - 2-е вид., Перераб., Доп. - М.: Юрист, 2002.

20. Толстенко Володимир. Поняття форми держави як предмет дослідження сучасної теорії держави і права [Текст] / Володимир Толстенко // Юридична Україна. - 2013. - № 9. - С. 8-15.

21. Толстенко Володимир. "Форма держави" і "форма правління": проблема співвідношення понять у державно-правовій теорії [Текст] / Володимир Толстенко // Юридична Україна. - 2013. - № 10. - С. 23-30.

22. Хейвуд Э. Политология: Учебник для студентов вузов. Пер. с англ. / Э. Хейвуд. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 544 с.

23. Шаповал В. Форма державного правління як конституційний modys vivendi сучасної держави / В. Шаповал // Право України. - 2009. - № 10. - С. 38-56.

24. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – Т. 6: Т-Я – К.: «Українська енциклопедія», 2004. – 768 с.