Курсова робота Динаміка демократичних трансформацій: порівняльний аналіз пострадянських держав

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕМОКРАТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

1.1. Поняття «трансформація» як інструмент аналізу соціальних змін

1.2. Особливості демократичних трансформацій

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СУТНІСТЬ ДЕМОКРАТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ПОСТРАДЯНСЬКИХ ДЕРЖАВ

2.1. Демократичний транзит у європейських посткомуністичних країнах

2.2. Проблеми демократизації на євразійському просторі

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДЕМОКРАТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ПОСТРАДЯНСЬКИХ ДЕРЖАВ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Актуальність дослідження. Сучасні суспільні перетворення описуються, як правило, за допомогою термінів «трансформація», «модернізація» і «глобалізація». Ці поняття утворюють своєрідну аналітичну «матрицю» сучасних цивілізаційних перетворень та мають своє смислове навантаження. Найбільш загальним у цьому ряду є поняття «трансформація», яке й найчастіше вживається.

Складність трансформаційних процесів полягає в необхідності врахування старих і напрацювання нових моделей суспільного розвитку, насамперед удосконалення політичної системи та реорганізації політичної влади, основних механізмів її функціонування, формування нової політичної еліти та ефективних способів взаємодії влади з громадськістю.

Питання демократизації та трансформації політичних систем на пострадянському просторі продовжує залишатись незмінно актуальною темою сучасної політичної науки, враховуючи доволі значний науковий доробок у цьому напрямку. Варіативність траєкторій та підсумків, навіть проміжних, даного політичного процесу вже не один раз змушували науковців змінювати свої теоретичні побудови та висновки.

Політична реальність, яку намагалися описати в межах різних концепцій та схем, демонструє схильність до виходу за межі цих побудов, часто тим самим, значною мірою, нівелюючи їх наукове значення.

Таким чином, можна констатувати, що у теперішній час усі спроби вирішити проблему належного теоретичного забезпечення пострадянських політичних трансформацій та пострадянської модернізації і демократизації не стали задовільними. Звідси констатуємо відкритість цього питання та актуальність подальших досліджень.

Мета дослідження – здійснити порівняльну характеристику демократичних трансформацій пострадянських держав.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути поняття «трансформація» як інструмент аналізу соціальних змін;

- проаналізувати особливості демократичних трансформацій;

- охарактеризувати демократичний транзит у європейських посткомуністичних країнах;

- з’ясувати проблеми демократизації на євразійському просторі;

- здійснити порівняння особливостей демократичних трансформацій пострадянських держав.

Об’єкт дослідження – демократичні трансформації.

Предмет дослідження – порівняння особливостей демократичних трансформацій пострадянських держав.

При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено порівняння особливостей демократичних трансформацій пострадянських держав.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел. Обсяг курсової роботи становить 42 сторінок без списку використаної літератури.

Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:

1. Трансформація політичних систем країн пострадянського простору демонструє багатоманітність моделей і форм демократичного транзиту. Та оскільки модернізаційні перетворення здійснюються переважно за двома основними моделями – демократичною і авторитарною.

Ґрунтовний аналіз варіативних тенденцій демократизації політичної системи незалежної України, здійснений крізь призму відповідних теоретичних конструктів та досвіду інших пострадянських країн, дозволив дійти ряду висновків.

2. Встановлено, що важливими аспектами пострадянських трансформацій є самовідтворення і функціонування бюрократії, продукування нею латентних явищ і процесів, здатних визначально впливати на якість політики в цілому та на втілення політичних реформ.

У процесі побудови правової держави та громадянського суспільства спостерігається діалектичне поєднання історично успадкованих соціальних інститутів та ментальних настановֺ з тими зовнішньополітичними впливами, що їх здійснюють на пострадянському просторіֺ сучасні демократичні країни Заходу, їхнє громадянське суспільство, медіа, міжнародні структури.

3. Трансформація породжує таке явище, яке прийнято називати «перехідним» суспільством. З теоретичної точки зору воно є нестійкою, нелінійною системою, яка має у своїй структурі різні стаціонарні стани, що відповідають різним можливим законам поведінки цієї системи. У перехідному суспільстві постійно виникають альтернативи розвитку, котрі існують потенційно, але можуть бути реалізовані при зміні умов. Можуть виникати і стаціонарні нестійкі стани, критичні ситуації, в яких система починає втрачати свою властивість відновлювати рівновагу (тобто втрачає системні якості). Тоді навіть слабкі впливи можуть призводити до неадекватних масштабних реакцій і до втрати керованості системи.

Зважаючи на те, що в Україні не було створено дієвих соціальних засад для демократичних перетворень (точніше, вони задекларовані, але не реалізовані), на сьогодні актуальним залишається узагальнення досвіду суспільних трансформацій постсоціалістичних країн і врахування його в процесі вироблення дієвої національної політики демократичних трансформацій. При цьому необхідно взяти до уваги попередній (здебільш негативний) досвід модернізаційних проектів у сфері вітчизняної політичної, правової, економічної системи тощо. Водночас будь - які демократичні перетворення не матимуть успіху, якщо вони здійснюватимуться всупереч глобалізаційним процесам, якими охоплені практично всі сфери суспільного життя.

1. Автономов А.С. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: учеб. / А.С. Автономов. – М.: ТК Велби. Изд-во Проспект, 2008. – 560 с.

2. Алмонд Г. Сравнительная политология сегодня: мировой обзор: учебное пособие / Г. Алмонд, Дж. Пауэлл, К. Стром, Р. Далтон; сокр. пер. с англ. А.С. Богдановского, Л.А. Галкиной; под ред М.В. Ильина, А.Ю. Мельвиля. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 537 с.

3. Барыгин И.Н. Крайне правые тенденции политической жизни в политологическом дискурсе / И Н. Барыгин // Политическая экспертиза. 2008. – № 1. – С. 137–159.

4. Білянський О. Особливості суспільно-політичного розвитку Польщі (1991–2005 рр.) / О. Білянський // Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії – 2010. – № 20. – С. 182–185.

5. Брусиловська О.І. Чинник ЄС у процесі посткомуністичних трансформацій країн Східної Європи / О.І. Брусиловська // Вісник Одеського національного університету. Соціологія і політичні науки. – 2007. – Т. 12. № 4. – С. 157–167.

6. Веймер Л.Д. Аналіз політики: Концепції і практика / Веймер Л.Д., Вайнінг Р.Б.; пер. з англ. І. Дзюб, А. Олійник; наук. ред. О. Кілієвич. – К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2000. – 654 с.

7. Волощук О.Т. Інститут Президента у Франції, Росії та Україні: конституційні норми і політична практика / О.Т. Волощук. – Харків, 2008. – 222 с.

8. Воскресенский Ю.В. Президентская форма правления: дефиниции в науке и практике в Беларуси / Ю.В. Воскресенский // Держава і право. – Вип. 16. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – С. 109–115.

9. Дем'яненко В.М. Політична свідомість українського суспільства в умовах демократичної трансформації: автореф. дис. … канд. політ. наук / В.М. Дем'яненко. - К., 2003. - 17 с.

10. Долженков О.О. Посткомуністичні соціально-політичні трансформації з точки зору цивілізаційного підходу / О.О. Долженков // Вісник Львівського університету. Серія Міжнародні відносини. – 2000. – Вип. 2. – С. 215–222.

11. Дуднік О. Конституційний процес в Киргизії (2005–2006 рр.) у контексті причин та наслідків «революції тюльпанів» / О. Дуднік // Українська орієнталістика: [зб. наук. праць викл. та студ. Ін-ту схід. мов київ. нац. лінгв. ун-ту і Нац. ун-ту «Києво-Могилянська академія»]. – 2007– 2008. – № 2-3. – С. 115–124.

12. Зарубіжний досвід організації роботи місцевої влади: монографія / [за ред. П.В. Ворони]. – Полтава: ПолНТУ, 2009. – 288 с.

13. Кинев А.В. Институт президентства в странах Центральной и Восточной Европы как индикатор процесса политической трансформации / А.В. Кинев // Политические исследования. – 2002. – № 2. – С. 126–137.

14. Курас І.Ф. Суспільні трансформації і суспільні науки: проблеми методології / І.Ф. Курас // Пам'ять століть. – 2001. – № 1. – С. 3–11.

15. Регіональна політика: історичні витоки, законодавче регулювання, практична реалізація [Текст]: друга Міжнар. наук.-практ. конференція, 14-15 груд. 2016 року: зб. наук. праць / редкол.: П.М. Куліков [та ін.]; Київ. нац. ун-т будівництва і архітектури [та ін.]. - Тернопіль: Економічна думка, 2016 - Вип. 2. Ч. 1. - 2016. - 300 с.

16. Сарторі Дж. Порівняльна конституційна інженерія. Дослідження структур, мотивів і результатів / Дж. Сарторі ; [пер. з англ.]. – К.: АртЕк, 2001. – 224.

17. Солових В.П. Моделі територіальної організації влади / В.П. Солових, Є.М. Солових // Енциклопедія державного управління: у 8 т. / [Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; наук.-ред. колегія: Ю.В. Ковбасюк (голова) та ін.]. – X.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2011. – Т. 5: Територіальне управління / [наук.-ред. колегія: О.Ю. Амосов (співгол.), О.С. Ігнатенко (співгол.) та ін.; за ред. О.Ю. Амосова, О.С. Ігнатенка, А.О. Кузнецова]. – С. 217–218.

18. Ткачук М.С. Дослідження перехідного процесів: застосування транзитологічного підходу та моделей розподілу політичної влади / М.С. Ткачук // Наукові записки. - К., 2008. - Т.82: Політичні науки. - С. 61 – 66.