Курсова робота Парламентська республіка та особливості її функціонування у ФРН та Італії: порівняльна характеристика

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ЯК ФОРМИ ПРАВЛІННЯ

1.1. Парламентська республіка правління в сучасному світі

1.2. Парламентаризм в президентських республіках і напівпрезидентських республіках

РОЗДІЛ 2. ПАРЛАМЕНТСЬКА РЕСПУБЛІКА У ФРН ТА ІТАЛІЇ

2.1. Парламентська республіка у ФРН

2.2. Особливості парламентської республіки в Італії

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ В ФРН ТА ІТАЛІЇ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Актуальність дослідження. Існує кілька основних форм правління в сучасному світі, які сформувалися історично.

Сьогодні більшість країн світу є республіками. Хоча республіка вважається сучасною формою влади і синонімом демократії, це помилкова думка, заснована на тому, що історично було більше державних утворень з монархічною формою правління, де влада передається у спадок.

У більшості сучасних республік голова держави (в основному, президент) обирається загальним голосуванням громадян країни або всенародно обраним парламентом. Влада голови держави також обмежена залежно від Конституції -- від досить солідних повноважень (США, Росія, Франція) до чисто церемоніально-представницьких функцій (Австрія, Німеччина, Італія).

На сьогоднішній день Італія - одна із найбільш розвинутих держав сучасного світу. Колиска великої Римської імперії, вона не раз ставала прикладом для наслідування багатьох держав. За довгий час свого існування її політична система доволі часто зазнавала змін: від монархії, до республіки, збагачена віковим досвідом, тому вона сьогодні слугує прикладом для дослідження та наслідування.

Мета дослідження – здійснити порівняльну характеристику парламентської республіки в ФРН та Італії.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути парламентську республіку як форму правління в сучасному світі;

- проаналізувати парламентаризм в президентських республіках і напівпрезидентських республіках;

- охарактеризувати парламентську республіку в ФРН;

- окреслити особливості парламентської республіки в Італії;

- провести порівняння особливостей функціонування парламентської республіки в ФРН та Італії.

Об’єкт дослідження – парламентська республіка як форма правління.

Предмет дослідження – порівняльний аналіз парламентських республік в ФРН та Італії.

При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено порівняльний аналіз парламентських республік в ФРН та Італії.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел. Обсяг курсової роботи становить 42 сторінок без списку використаної літератури.

Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:

1. Республіка є орієнтацією на більш універсальну соціалізацію спільноти, ніж держава, класова структура, нація, церква, корпорація. Республіка не має інших сенсів, крім спільності.

Політичний стиль парламентської республіки забезпечує прилучення виборців до більш фундаментальних політичних цінностей і орієнтацій. Він пов'язаний із забезпеченням дійсно глибокого і сутнісного для парламентських систем політичного плюралізму з вибором між великим числом політичних платформ різних політичних партій, у той час як президентська система персоніфікована і орієнтує виборців на яскравих лідерів. Парламентська система забезпечує єдність дій виконавчої і законодавчої влади, повну підтримку законодавчих ініціатив уряду (за винятком уряду нестійкої парламентської більшості або уряду парламентської меншості).

2. Звичайно ж, система президентства і парламентаризму, природно, є наслідком бурхливого розвитку демократичних форм державного устрою і правління. У правовій державі немає ніякої необмеженої влади, не регламентованої принципами та нормами конституції права. Через розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову досягається взаємний контроль, система стримування і противаг, що виступають гарантією від зловживання владою і запобігання перетворення її на авторитарну, абсолютну владу.

При цьому слід пам'ятати, що і в президентській, і в парламентській республіці є і президент, і парламент, а відмінності між цими двома різновидами республіканської форми правління полягають в характері відносин між законодавчою і виконавчою владою.

Недоліки президентської форми республіканського правління, з точки зору демократії і свободи, а також те, що ця влада в певному роді є авторитарна влада, надає перевагу парламентській республіці та необхідності переходу до неї.

3. Партійна система Італії є багатопартійною. Вона ґрунтується на співпраці всіх політичних партій, включає як партії ліво- і праворадикальні партії - комуністів і неофашистів, соціал-демократичної та комуністичної ідеологічних орієнтацій. Італія також тісно співпрацює з країнами ЄС, «Великої вісімки», Радою Європи. Завдяки цьому вона розширює ринки збуту своєї продукції, налагоджує дипломатичні зв’язки. Переймає досвід регулювання політичної ситуації в країні.

Вибираючи найбільш актуальну форму правління в державі, слід опиратися не лише на досвід інших країн, а, в першу чергу, на ментальність та цінності власної держави, стан розвитку суспільства, рівень правової культури.

1. Барабанов О.Н. Италия после холодной войны: от «средней державы» к «миру протагонистов» / О.Н. Барабанов; МГИМО(У) МИД России. - М.: РОССПЭН, 2010. - 159 с.

2. Большой юридический словарь. - 3-е изд., доп. и перераб. / Под ред. проф. А.Я. Сухарева. - М., 2006. - 858 с.

3. Гелей С.Д., Рутар С.М. Політико-правові системи світу: Навч. посіб. - К., 2006. - 668 с.

4. Горшеньов М.С. Конституційне право зарубіжних країн: навч. посібник / М.С. Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка та ін.; за заг. ред. В.О. Ріяки. - 2-е вид., допов. і перероб. - К.: Юніком Інтер, 2006. - 544 с.

5. Кузьо Т. Посткоммунистические транзиты: три измерения или четыре? // Ойкумена. Альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-экономических систем и цивилизаций. - Харьков, 2005. - Вып. 3. - С. 169 - 181.

6. Лазор О.Д. Публічна самоврядна влада і Республіці Італія та Україні: особливості організації та функціонування / О.Д. Лазор, І.Д. Шелепницька - К.: Дакор, 2008. - 172 с.

7. Мартинюк Р. Ідея "президентської гілки влади" та компетенційні взаємозв'язки президента із тріадою "розділених влад" у змішаній республіканській формі правління [Текст] / Р. Мартинюк // Право України. - 2014. - № 8. - С. 77-84.

8. Медушевский А.Н. Сравнительное конституционное право и политические институты: Курс лекций. - М., 2002. - 512 с.

9. Орзіх М. Президентська республіка - різновид республіканської форми правління / М. Орзіх // Право України. - 2009. - № 10. - С. 72-77.

10. Протасова В. Парламентсько-президентська республіка в контексті конституційного реформування в Україні / В. Протасова // Вісник Академії правових наук України. - 2009. - № 3.

11. Процюк І. Законодавча влада у парламентській республіці [Текст] / І. Процюк // Право України. - 2014. - № 8. - С. 45-55.

12. Речицький Всеволод. Аргументи проти застосування в Україні такої форми правління як парламентська республіка [Текст] / Всеволод Речицький // Права людини. - 2016. - № 11. - С. 2-3.

13. Совгиря Ольга. Організація та діяльність уряду за парламентсько-президентської форми правління: переваги і недоліки [Текст] / Ольга Совгиря // Юридична Україна. - 2014. - № 3. - С. 26-32.

14. Сухонос В.В. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.В. Сухонос. - Суми, 2005. - 684 с.

15. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн. Академічний курс: Підручник. - К., 2008. - 480 с.