Курсова робота Республіканська форма правління у сучасному світі: порівняльний аналіз

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМ ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ

1.1. Поняття про форми державного правління

1.2. Основні характеристики форм державного правління

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ФОРМИ ПРАВЛІННЯ

2.1. Республіканська форма правління в сучасному світі

2.2. Парламентаризм в президентських республіках і напівпрезидентських республіках

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ФОРМИ ПРАВЛІННЯ В КРАЇНАХ СВІТУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Актуальність дослідження. Минуло більше десятиріччя, як на політичній карті світу з’явилась нова держава – Україна. Протягом цього часу відбувався постійний пошук найбільш сприятливої форми державного правління. Сьогодні ми знову опинилися перед вибором, оскільки тривалий час йдуть розмови про необхідність політичної реформи, яка назріла в державі. Людством протягом тривалого існування держави були винайдені і випробувані різні форми правління, перш за все, - це монархії та республіки.

Але в сучасному світі, з домінуючою ідеєю республіканізму, постає інша проблема, яку і намагаються вирішити в даний час в Україні. Якою бути республіці? Парламентською, президентською, парламентсько-президентською чи президентсько-парламентською? Різновид республіки безпосередньо визначається перерозподілом владних повноважень між представниками вищих органів влади у державі.

На сучасному етапі, республіка (від лат. res publica – суспільна справа) - це така форма державного правління, при якій верховна влада належить виборним представницьким органам, що обирається на певний термін. Республіка, таким чином, характеризується вищими виборними органами влади, в які входять обрані представники народу. Для республіки характерні і різноманітні повноваження, якими ці органи наділяються.

Мета дослідження – здійснити порівняльну характеристику республіканських форм правління у сучасному світі.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути поняття про форми державного правління;

- проаналізувати основні характеристики форм державного правління;

- охарактеризувати республіканську форму правління в сучасному світі;

- окреслити парламентаризм в президентських республіках і напівпрезидентських республіках;

- здійснити порівняльний аналіз республіканської форм правління в країнах світу.

Об’єкт дослідження – республіканська форма правління.

Предмет дослідження – порівняльний аналіз республіканської форм правління в країнах світу.

При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено порівняльний аналіз республіканської форм правління в країнах світу.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел. Обсяг курсової роботи становить 44 сторінок без списку використаної літератури.

Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:

1. Форма державного правління є однією з суттєвих характеристик форми держави і залежить від способу організації верховної влади в державі, у першу чергу від того, що заведено визнавати її формальним джерелом, яким є порядок утворення й оновлення органів державної влади (вибори чи престолонаслідування), принципи взаємодії органів влади між собою та з населенням. Джерелом влади може бути визнана воля однієї людини, воля усього народу або ж воля певної панівної соціальної верстви – олігархії. Зараз розрізняють монархічну та республіканську форми державного правління.

2. Вважається, що ідея республіканізму зародилася ще в античності, де вперше в історії було втілено такі принципи заміщення посад, які зараз асоціюються з республіканською формою правління. Це – принцип виборності, колегіальності, короткостроковості. Республіканською є така форма правління, в якій глава держави й усі органи влади є виборними й змінюваними, а виконавча влада є похідною від представницького органу або виборців, її органи обираються на певний строк усім населенням або формуються загальнонаціональною представницькою установою, а громадяни повною мірою володіють відповідними правами й свободами, мають можливість впливати на владу та її рішення.

Республіканська форма правління передбачає визнання народу носієм верховної влади, сувереном, який делегує її своїм представникам на визначений термін. У наш час найбільш поширеною формою державного правління є форма, що заснована на принципах республіканізму. У сучасному ж світі розрізняють дві основні форми республіки – президентську і парламентську. Суттєвою ознакою президентської республіки є значна роль президента в системі органів державного управління.

3. Президент республіки має широке коло повноважень, він одночасно є главою держави і главою уряду, посада прем’єр-міністра при цьому, як правило, відсутня. Уряд у таких республіках формується позапарламентським шляхом – через призначення його членів президентом незалежно від партійного складу парламенту; міністри зобов’язані проводити політику, яка визначена президентом, і несуть відповідальність за її виконання в першу чергу перед ним. Президент республіки існує поряд з парламентом, самостійно формує президентську владу.

У схарактеризованому вигляді президентська республіка як форма державного правління існує в Сполучених Штатах Америки, Франції, у більшості країн Латинської Америки.

У парламентській республіці, як, наприклад, у Німеччині, Італії, Австрії, президент є главою держави, і вважається гарантом державної єдності й незалежності.

За сучасних умов “чисті” форми президентських та парламентських республік зустрічаються рідко. Здебільшого виникають численні модифікації та перехідні форми республіканського правління у вигляді напівпрезидентських та напівпарламентських.

На відміну від “чистих” форм державного правління, змішані форми, зокрема, запропоновані Францією, виявилися не тільки життєздатними, але й такими, що мають переваги та позитивні риси: вони забезпечують стабільність уряду, яка не є властивою для парламентських республік. Однак, є й недоліки, оскільки за такої форми правління порушуються принципи розподілу влад та стримок і противаг. Але в той же час не можна сказати яка з форм правління є найкращою, її потрібно обирати враховуючи специфічні особливості кожної країни, її традиції, історичний досвід. Можливо, спираючись на досвід інших країн, відшукати власний шлях розвитку.

1. Барабаш Ю. Президентська влада у змішаних республіках: окремі питання теорії та практики / Ю. Барабаш // Право України. — 2014. — № 8. — С. 67–76.

2. Бойчук Микола. Теоретичні засади дослідження демократії як форми народовладдя [Текст] / М. Бойчук // Вища освіта України. - 2011. - № 1. - С. 86-92.

3. Кант И. К Вечному миру // Кант И. Критика чистого разума. — М.: Эксмо; СПб.: Мидгард, 2007. — с. 872.

4. Костицький М.В., Чміль Б.Ф. «Філософія права» // Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер, 2000. — 46-47 с.

5. Литвинов О. Республіканізм і поділ влади в системі принципів конституційного ладу України [Текст] / О. Литвинов // Вісник Конституційного Суду України. - 2011. - № 3. - С. 41-47.

6. Мартинюк Роман. Україна - змішана республіка? [Текст] / Р. Мартинюк // Вибори та демократія. - 2012. - № 1. - С. 70-76

7. Петришин О. Змішана республіканська форма державного правління: питання теорії та практики / О. Петришин, С. Серьогіна // Право України. - 2009. - № 10. - С. 57-60.

8. Петришин О. Форма державного правління в Україні: до пошуку конституційної моделі / О. Петришин // Право України. — 2014. — № 8. — С. 105—116.

9. Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л.М. Герасіна, В.Л. Погрібна, І.О. Поліщук та ін. За ред. М.П. Требіна. — Х.: Право, 2015

10. Протасова В. Парламентсько-президентська республіка в контексті конституційного реформування в Україні / В. Протасова // Вісник Академії правових наук України. 2009 р.

11. Процюк І.В. Глава держави в парламентських монархіях і республіках / I.В. Процюк // Форум права: електрон. наук. фах. вид. — 2012. — № 3. — С. 579—584.

12. Процюк І.В. Модель поділу державної влади за умов парламентської республіки / І.В. Процюк // Державне будівництво та місцеве самоврядування. Вип. 19. — Х. : Право, 2010. — С. 3-11.

13. Процюк І.В. Особливості поділу державної влади в президентській республіці / І.В. Процюк // Державне будівництво та місцеве самоврядування. — Х.: Право, 2008. — Вип. 16. — С. 16-26

14. Серьогіна С.Г. Кластерний аналіз як основа типологізації сучасних форм правління / С.Г. Серьогіна // Проблеми законності. Вип. 100. — Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого, 2009. — С. 101—113.

15. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — 656 с.

16. Хоменко О.В. Виконавча влада за умов парламентської республіки та монархії (парламентської демократії) аспект / О.В. Хоменко // Форум права: електрон. наук. фах. вид. — 2012. — № 1. — С. 1037—1045.