Распечатать страницу
Главная \ База готовых работ \ Готовые работы по гуманитарным дисциплинам \ Сравнительный анализ политических систем зарубежных стран \ 3908. Курсова робота Парламентська монархія у Японії та Іспанії: порівняльна характеристика

Курсова робота Парламентська монархія у Японії та Іспанії: порівняльна характеристика

« Назад

Код роботи: 3908

Вид роботи: Курсова робота

Предмет: Порівняльний аналіз політичних систем зарубіжних країн

Тема: Парламентська монархія у Японії та Іспанії: порівняльна характеристика

Кількість сторінок: 41

Дата виконання: 2018

Мова написання: українська

Ціна: 450 грн

ОформленняМетодичка

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ МОНАРХІЇ

1.1. Поняття про парламентську монархію

1.2. Основні характеристики парламентської монархії

РОЗДІЛ 2. ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ ЯПОНІЇ ТА ІСПАНІЇ

2.1. Державний лад Іспанії

2.2. Особливості державного устрою Японії

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ МОНАРХІЇ В ЯПОНІЇ ТА ІСПАНІЇ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Актуальність дослідження. Історичний досвід поновлення монархічного устрою в Іспанії цікавий для вивчення, оскільки є унікальним. Парламентська монархія в сучасній Європі – безпрецедентне явище. Вперше в історії ХХ століття монарх став гарантом демократичних перетворень, стабільного поступального розвитку країни, миротворцем конкуруючих політичних сил, прихильником та захисником громадянського суспільства та сильної державності. Тридцять років на чолі парламентської монархії засвідчили, що особистість Короля Хуана Карлоса І зіграла важливу роль у визнанні населенням інституту монархії. За ці роки іспанське суспільство принципово змінило своє відношення до цього інституту – байдужість і негатив замінили впевненість у його необхідності та корисності.

Особливе положення Короля Іспанії полягає в тому, що саме в ньому втілилася ідея цементуючої сили суспільства, яка керується національними інтересами. Іспанці люблять та цінують свого короля як незаперечний моральний авторитет.

Монархічний устрій в Іспанії багато століть був символом національної єдності і проіснував до 1931 року, коли в результаті муніципальних виборів перемогли прихильники республіканської форми правління.

Мета дослідження – здійснити порівняльну характеристику парламентської монархії як форми правління в Японії та Іспанії.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути поняття про парламентську монархію;

- проаналізувати основні характеристики парламентської монархії;

- охарактеризувати державний лад Іспанії;

- з’ясувати особливості державного устрою Японії;

- здійснити порівняльний аналіз парламентської монархії в Японії та Іспанії.

Об’єкт дослідження – парламентська монархія як форма правління.

Предмет дослідження – порівняльний аналіз парламентської монархії як форми правління в Японії та Іспанії.

При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено порівняльний аналіз парламентської монархії як форми правління в Іспанії та Японії.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел. Обсяг курсової роботи становить 41 сторінок без списку використаної літератури.

Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:

1. Під формою правління ми розуміємо систему формування і взаємин глави держави, вищих органів законодавчої та виконавчої влади. Форма правління історично складається в процесі боротьби і взаємодії соціальних і політичних сил відповідного суспільства.

Форма правління має основоположне значення для вивчення конституційно-правового регулювання організації та функціонування держави. Це не просто теоретична абстрактна категорія науки, як, скажімо, суверенітет або народовладдя, а той ключ, за допомогою якого ми тільки і можемо розібратися в сенсі тієї чи іншої системи органів державної влади, встановленої конституцією відповідної держави.

2. Парламентська монархія - форма правління, при якій номінальною главою держави є монарх (король, князь, імператор і т.д.), Але фактично функції управління країною виконує парламент і сформований ним кабінет міністрів. Таким чином, найчастіше номінальний правитель грає декоративну роль.

З іншого боку, монарх може виконувати представницькі функції за кордоном, і навіть в екстрених ситуаціях брати всю повноту влади в свої руки. Правда, останніх випадків, хоча вони теоретично можливі, історія ще не знала. З усього вищесказаного можна сформулювати основні ознаки парламентської монархії.

3. Головний критерій, який відрізняє дану форму правління від інших систем, полягає в тому, що монарх царює, але не править. Інші ознаки полягають в тому, що уряд країни формує парламент. Залежно від того, наскільки сильна конкретна партія в останньому, вона може одноосібно сформувати уряд або в коаліції з іншими силами. При цьому кабінет міністрів несе відповідальність не перед монархом, а перед законодавчим органом. Як правило, лідер партії-переможниці на виборах в парламент партії отримує посаду прем'єр-міністра, тобто стає фактичним главою держави.

4. Головна ознака парламентарної монархії - політична відповідальність уряду перед парламентом (нижньою палатою) за свою діяльність. Якщо парламент (нижня палата) висловить уряду недовіру, уряд повинен піти у відставку або повинен бути звільнений у відставку монархом. Проте звичайно це повноваження парламенту врівноважується правом уряду запропонувати монарху розпустити парламент (нижню палату) і призначити нові вибори з тим, щоб конфлікт між законодавчою і виконавчою владою розв’язав народ: якщо він підтримає уряд, то в результаті виборів в парламенті утворюється більшість з його прихильників, якщо ж виборці з урядом не згодні, то і склад парламенту виявиться відповідним, а уряд буде змінений.

Вказана система відносин між монархом, парламентом і урядом характеризує парламентарний режим, або парламентаризм. Проте цей державний режим діє тільки за умови, що в парламенті жодна політична партія не має абсолютної більшості і не може сформувати однопартійний уряд. Така ситуація традиційно має місце, наприклад, в Данії, Нідерландах, а в 1993 р. склалася і в Японії. Чим ширше партійна коаліція сформувала уряд, тим цей уряд менш стійкий, бо тим важче досягати згоди між партнерами по коаліції відносно різних політичних питань. Часом стоїть якійсь партії відкликати своїх представників з уряду, як він втрачає необхідну більшість в парламенті (нижньої палаті) і часто вимушений піти у відставку.

Навпаки, в країнах, де існує двопартійна система (Великобританія, Канада, Австралія і ін.) або багатопартійна система з однією домінуючою партією (Японія в 1955-1993 рр.) і уряди у принципі однопартійні, парламентарна модель відносин між парламентом і урядом практично перетворюється на свою протилежність. Юридично парламент здійснює контроль за урядом, проте уряд, який складається з лідерів партії, що володіє в парламенті більшістю повністю контролює роботу парламенту. Такий державний режим отримав назву системи кабінету, або міністеріалізма.

Отже, при одній і тій же формі правління - парламентській монархії - можливі два державні режими: парламентаризм і міністеріалізм. Це залежить від існуючої в країні партійної системи.

1. Баумейстер Андрій. Монархічна ідея в ХХІ столітті [Текст] / А. Баумейстер // Корона або Спадщина Королівства Руського / за заг. ред. Л. Івшиної; упор. І. Сюндюков. - Київ, 2017. - С. 580-586.

2. Бруслик Олексій Юрійович. Конституційно-правова трансформація британської монархії в новітню епоху Єлизавети II (стаття друга) [Текст] / Олексій Юрійович Бруслик // Вісник Національної академії правових наук України. - 2016. - № 3. - С. 254-265.

3. Голицына Наталья. Монархия - мать порядка [Текст] / Н. Голицына // Огонек. - 2012. - № 50. - С. 46-47.

4. Голишев В. Феномен парламентської більшості [Текст] / В. Голишев // Політика і час. - 2003. - № 3. - С. 3-10.

5. Губрієко О. Сучасні монархії у світі: загальний огляд / О. Губрієко // Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 5 . - С. 33-37.

6. Ігнатьєв П. Такий він, "острів стабільності" [Текст]: Таїланд:консервативна монархія рятує країну / П. Ігнатьєв // Політика і час. - 2004. - №1. - С. 41-5.

7. Кулінич Олена. "Символ нації та єдності народу" [Текст] / О. Кулінич // День. - 2017. - № 120/121 (14-15 лип.). - С. 8-9.

8. Матвієнко В. Політичний режим парламентарних монархій Західної Європи [Текст] / В. Матвієнко // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка . - К., 2012. - Вип. 38/39: Міжнародні відносини. - С. 4-8.

9. Монархічна ідея у ХХІ столітті [Текст] // День. - 2017. - № 78/79 (12-13 трав.). - С. 15.

10. Монархія // Політологічна енциклопедія: навч. посібник: у 9 т. / А.О. Карасевич, Л.С. Шачковська. — Умань: ФОП Жовтий О.О., 2016. — Т. 4: М, Н. — С. 334-341. — 635 с.

11. Оль П.А. От парламентаризма к конституционному правлению: эволюция политико-правовых идей и институтов власти / П.А. Оль // Управленческое консультирование. – 2010. – № 3. – С. 6.

12. Пиріг Р.Я. Монархія // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. — К.: Наук. думка, 2010. — Т. 7: Мл — О. — С. 46.

13. Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л.М. Герасіна, В.Л. Погрібна, І.О. Поліщук та ін. За ред. М.П. Требіна. — Х.: Право, 2015.

14. Процюк І.В. Втілення принципу поділу влади в дуалістичних і парламентських монархіях / І.В. Процюк // Проблеми законності: акад. зб. наук. пр. — Х.: Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого», 2012. — Вип. 120. — С. 3-13.

15. Процюк І.В. Глава держави в парламентських монархіях і республіках / I.В. Процюк // Форум права: електрон. наук. фах. вид. - 2012. - № 3. - С. 579-584.

16. Сумі Шігекі. Про секрети успіху Японської імперії [Текст] / Ш. Сумі // День. - 2017. - № 120/121 (14-15 лип.). - С. 9.

17. Сірук Микола. Як "зв’язати" часи-3 [Текст]: монархія в ХХІ столітті - на прикладі Королівства Іспанія / М. Сірук // Корона або Спадщина Королівства Руського / за заг. ред. Л. Івшиної; упор. І. Сюндюков. - Київ, 2017. - С. 620-624.

18. Сухонос Володимир. Монархія як форма правління: нові підходи до класифікації та структури / Володимир Сухонос // Підприємництво, господарство і право : науково-практичний господарсько-правовий журнал. - 2012. - № 8. - С. 119-123.

19. Сюндюков Ігор. На небі і землі : японські імператори раніше і тепер [Текст] / І. Сюндюков // День. - 2017. - № 120/121 (14-15 лип.). - С. 9.

20. Хоменко О.В. Виконавча влада за умов парламентської республіки та монархії (парламентської демократії) аспект / О.В. Хоменко // Форум права: електрон. наук. фах. вид. — 2012. — № 1. — С. 1037—1045.