Курсова робота Порівняльна характеристика сучасних дуалістичних монархій у світі

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОНАРХІЇ ЯК ФОРМИ ПРАВЛІННЯ

1.1. Поняття «монархія» та історія розвитку

1.2. Ознаки монархії

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ДУАЛІСТИЧНОЇ МОНАРХІЇ

2.1. Нетипові форми монархічного правління в сучасному світі

2.2. Основні характеристики дуалістичної монархії

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ДУАЛІСТИЧНОЇ МОНАРХІЇ В КРАЇНАХ СВІТУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Актуальність дослідження. Монархічний устрій політичної влади має довгу історію розвитку. Це найпопулярніша форма правління в людській історії. Ознаки монархії стали проявлятися вже в найдавніших на планеті державах Межиріччя. Протягом багатовікового розвитку людства монархія домінувала в азіатських імперіях, ханствах і султанатах, державах доколумбової Америки, безлічі європейських країн епохи Середньовіччя, Нового і Новітнього часу.

Разом з тим вона мала і безліч локальних варіацій і своєрідних відмінностей. У більшості випадків це була необмежена монархія, особливо це стосується східних товариств. Європа ж подарувала світу такий унікальний соціальний устрій, як феодалізм, в якому король фактично був вищим феодалом на верхівці сюзерену-васальної ієрархії, але не мав усієї повноти влади над своїми підданими. На відміну від східних держав, де візири і раджі вмить позбавлялися своїх положень по волі правителя. Втім, становище феодальних королів з часом і в Європі значно зміцнилося.

Конституційні основи в сучасному світі вже прийняті всіма державами. Однак монархічний устрій не скрізь ще повністю здав свої позиції. Так, в сучасних Марокко і Кувейті, а також в Йорданії цілком живе дуалістична монархія. Державна влада тут юридично розділена між парламентом і монархом. Хоча останній впливає і на Кабінет Міністрів, який формує, і на законодавчий орган, де володіє повноваженнями розпуску і накладення вето.

Головна причина збереження інституту монарха за умов сьогодення полягає в тому, що він є вигідним певним політичним силам. Незважаючи на те, що в усіх парламентарних монархіях спостерігається практична нуліфікація повноважень монарха, сили, що зацікавлені в монархові, доводять і домагаються збереження цього інституту попередньої епохи.

Мета дослідження – здійснити порівняльну характеристику дуалістичної монархії як форми правління в різних країнах світу.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути поняття «монархія» та історію його розвитку;

- проаналізувати ознаки монархії;

- охарактеризувати нетипові форми монархічного правління в сучасному світі;

- виокремити основні особливості та типологічні риси дуалістичної монархії як форми правління;

- здійснити порівняльний аналіз дуалістичної монархії в різних країнах світу.

Об’єкт дослідження – дуалістична монархія як форма правління.

Предмет дослідження – порівняльний аналіз дуалістичної монархії як форми правління в різних країнах світу.

При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено порівняльний аналіз дуалістичної монархії як форми правління в різних країнах світу.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел. Обсяг курсової роботи становить 42 сторінок без списку використаної літератури.

Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:

1. Монархія –– форма державного правління, при якій державна влада зосереджена цілком або частково в руках однієї особи — монарха, передається в спадщину, не залежить від населення (як правило, не затверджується ним).

Особливістю сучасних монархій варто назвати те, що роль монархів у політичному процесі не обмежується суто формальними повноваженнями, переважно закріпленими в конституціях. Проте розглядаючи взаємозв’язок між монархічною формою правління та особливостями зовнішньої політики, варто виходити за суто формально визначену компетенцію монарха.

2. Дуалістична монархія – перехідна форма державного правління, в якій влада поділяється між парламентом і монархом.

Дуалістична монархія, будучи історично перехідною формою державного правління, об’єднує у своєму змісті елементи монархії та незначні елементи парламентарної форми правління. Дуалістична монархія характеризується подвійністю (дуалізм) влади наслідного монарха і виборного представницького органу – парламенту. Дуалізм, полягає в тому, що існують одночасно два політичні заклади – монархія і парламент, які і поділяють між собою державну владу. Подвійність виявляється ще й у тому, що монарх юридично і фактично незалежний від парламенту в сфері виконавчої влади. Уряд (рада міністрів) призначається монархом і є відповідальним перед ним і аж ніяк не перед парламентом (окрім Йорданії). Хоча закони й приймаються парламентом, монарх користується правом абсолютного вето, тобто без його затвердження закон в силу не вступить. Окрім того, монарх має право видавати надзвичайні укази, що мають силу закону і навіть більш високу, а, головне, про що вже йшлося, може розпускати парламент, підміняючи фактично дуалістичну монархію абсолютною.

Слід відзначити, що деякі дуалістичні монархії більше наближені до абсолютних (Марокко), а деякі – до парламентарних (Йорданія). Та це і не дивно, бо, з одного боку, для монархії дуалістичної, як і для абсолютної, типовим є авторитарний політичний режим, а з іншого боку, наявність виборного органу зближує дуалістичну монархію з парламентарною.

Дуалістична монархія, будучи історично перехідною формою державного правління, об’єднує у своєму змісті елементи монархії та незначні елементи парламентарної форми правління. Серед перших – те, що главою держави є монарх, котрий володіє основними прерогативами у сфері виконавчої влади (він формує уряд, котрий як правило, є відповідальним перед ним, здійснює керівництво збройними силами та іншими правоохоронними органами країни тощо), може призначати членів верхньої палати парламенту, розпускати останній, накладати вето на прийняті парламентом законопроекти.

Наявність парламенту, котрий формується частково на основі загальних виборів, його можливість обмежувати повноваження монарха у законодавчій та виконавчій сферах через інститут парламентської відповідальності – вказують на існування в таких державах рис парламентарної форми правління. За наших часів у класичному варіанті дуалістична монархія практично ніде не збереглася, але її елементи є характерними для форми правління Кувейту, Катару, Марокко, Йорданії.

Iз дуалістичних монархій, які наближаються за системою правління до парламентських, найбільш характерною є теж арабська країна Йорданія, конституція якої передбачає лише парламентську відповідальність уряду.

1. Голицына Наталья. Монархия - мать порядка [Текст] / Н. Голицына // Огонек. - 2012. - № 50. - С. 46-47.

2. Гогаева А.Л. Способы формирования правительства (анализ зарубіжного законодательства) / А.Л. Гогаева // Образование и право. – 2010. – № 6. – С. 170-181.

3. Данильян О.Г. Особливості формування та вдосконалення політичних систем європейських країн (на прикладі Великої Британії) / О.Г. Данильян // Державне будівництво та місцеве самоврядування: зб. наук. пр. / НДІ держ. буд-ва та місц. самоврядування Нац. акад. прав. наук України. — Х.: Право, 2010. — Вип. 20. — С. 48-59.

4. Дзюба І. Царі. Монархія. Монархізм [Текст]: візія Тараса Шевченка / І. Дзюба // Сучасність. - 2004. - № 9. - С. 78-90.

5. Монархічна ідея у ХХІ столітті [Текст] // День. - 2017. - № 78/79 (12-13 трав.). - С. 15.

6. Монархія // Політологічна енциклопедія: навч. посібник: у 9 т. / А.О. Карасевич, Л.С. Шачковська. — Умань: ФОП Жовтий О.О., 2016. — Т. 4: М.Н. — С. 334-341. — 635 с.

7. Пиріг Р.Я. Монархія // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. — К.: Наук. думка, 2010. — Т. 7: Мл — О. — С. 46.

8. Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л.М. Герасіна, В.Л. Погрібна, І.О. Поліщук та ін. За ред. М.П. Требіна. — Х.: Право, 2015.

9. Процюк І.В. Втілення принципу поділу влади в дуалістичних і парламентських монархіях / І.В. Процюк // Проблеми законності: акад. зб. наук. пр. — Х.: Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого», 2012. — Вип. 120. — С. 3-13.

10. Процюк І.В. Глава держави в парламентських монархіях і республіках / I.В. Процюк // Форум права: електрон. наук. фах. вид. — 2012. — № 3. — С. 579—584.

11. Серьогіна С.Г. Абсолютна монархія: історико-теоретичний аспект / С.Г. Серьогіна // Проблеми законності. Вип. 74. − Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. − C. 18−27.

12. Сірук Микола. Як з’єднати зв’язки часів : монархія в ХХІ столітті - на прикладі найдавнішого королівства у світі - Данії [Текст] / М. Сірук // День. - 2017. - № 83/84 (19-20 трав.). - С. 6.

13. Сірук Микола. Як з’єднати зв’язок поколінь?: Монархія в ХХІ столітті - на прикладі королівства Нідерландів [Текст] / М. Сірук // День. - 2017. - № 93 / 94 (2-3 черв.). - С. 8-9.

14. Сюндюков Ігор. "Монархія Нідерландів будуть завжди разом із народом": про те, чому Голландія шанує свої традиції і політичну систему [Текст] / І. Сюндюков // День. - 2017. - № 93/ 94 (2-3 черв.). - С. 9.

15. Хоменко О.В. Виконавча влада за умов парламентської республіки та монархії (парламентської демократії) аспект / О.В. Хоменко // Форум права: електрон. наук. фах. вид. — 2012. — № 1. — С. 1037-1045.

16. Шарый А. Монархия вернулась в Черногорию [Текст] / А. Шарый, А. Куге // День. - 2011. - № 136 (4 авг.). - С. 3.

17. Все монархии мира: Королевство Дания. // Режим доступу: http://www.allmonarchs.net/denmark.html.

18. Все монархии мира: Королевство Швеция. // Режим доступу: http://www.allmonarchs.net/sweden.html.