Курсова робота Особливості функціонування сучасних монархій: порівняльна характеристика різновидів монархічного правління на прикладі країн світу

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОНАРХІЇ ЯК ФОРМИ ПРАВЛІННЯ

1.1. Поняття «монархія» та історія розвитку

1.2. Ознаки монархії

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ МОНАРХІЧНИХ ФОРМ ПРАВЛІННЯ

2.1. Абсолютна монархія

2.2. Виборна монархія

2.3. Феодальна монархія

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МОНАРХІЧНОГО ПРАВЛІННЯ В РІЗНИХ КРАЇНАХ СВІТУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Актуальність дослідження. Монархія - форма правління, якій в сучасному світі стає все менше місця, тому що вона ґрунтується на зосередженні всієї влади в руках однієї людини (монарха, царя, імператора, хана, еміра та ін.), що не вписується в рамки демократії, окреслені західними державами.

В сучасному світі існує понад 230 держав і самокерованих територій, що мають міжнародний статус. Із них тільки 41 держава має монархічну форму правління. Не враховуючи декілька десятків територій, що знаходяться владою Британської корони.

Сьогодні монархія - це надзвичайно гнучка і багатолика система в діапазоні від родоплемінної форми до монархічного варіанту демократичної держави у багатьох європейських країнах.

Перше місце за кількістю країн з монархічною формою державності тримає Азія. Це прогресивна та динамічна Японія. Лідери мусульманського світу - Саудівська Аравія, Бруней, Кувейт, Катар, Йорданія. Бахрейн, Оман. Дві монархічні конфедерації - Малайзія і Об'єднані Арабські емірати. А ще - Таїланд, Камбоджа, Бутан.

Друге місце належить Європі. В основному усі монархії в даному регіоні є конституційними (Великобританія. Швеція, Норвегія, Іспанія, Данія та ін.). однак представлена і теократична монархія - Ватикан.

Третє і четверте місця займають Африка (Марокко, Лесото і Свазіленд) і Полінезія (Тонга).

Актуальною проблема сучасної монархії є тому, що при розгляді в теорії держави і права теми монархії як форми правління, більшість вчених велику увагу приділяють видовому складу монархій в історичному аспекті, приділяючи при цьому сучасним видам монархій невелике значення. Також при аналізі монархій на розгляд вченими виносяться найчастіше ознаки того чи іншого виду монархічної форми правління, а їх порівняльній характеристиці в різних країнах світу ні.

Мета дослідження – здійснити порівняльну характеристику монархічних форм правління в різних країнах світу.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути поняття «монархія» та історію його розвитку;

- проаналізувати ознаки монархії;

- охарактеризувати особливості монархічних форм правління;

- здійснити порівняльний аналіз монархічного правління в різних країнах світу.

Об’єкт дослідження – монархія як форма правління.

Предмет дослідження – порівняльний аналіз монархічних форм правління в різних країнах світу.

При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено порівняльний аналіз монархічних форм правління в різних країнах світу.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел. Обсяг курсової роботи становить 40 сторінок без списку використаної літератури.

Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:

1. Особливістю сучасних монархій варто назвати те, що роль монархів у політичному процесі не обмежується суто формальними повноваженнями, переважно закріпленими в конституціях. Проте розглядаючи взаємозв’язок між монархічною формою правління та особливостями зовнішньої політики, варто виходити за суто формально визначену компетенцію монарха.

У сучасному світі інститути монархії посідають досить «привілейоване» з точки зору уваги місце, оскільки вони внаслідок свого історичного розвитку наділені певним традиційним смислом. Традиція — це квінтесенція не лише соціального життя, а й способу функціонування політичної системи та реалізації політичних процесів.

2. Скандинавські монархії значаться серед найстарших у світі. Заслуговує на увагу факт наявності специфічного місця у системі міжнародних відносин, яке займають на сучасному етапі скандинавські монархії — Данія, Норвегія та Швеція.

Монархія в Данії вважається на даний момент найбільш передовою й осучасненою у світі, проте за монархом закріплена низка вагомих функцій. Зокрема, в Конституції Данії від 5 червня 1953 р. Стаття 3 Конституції Королівства говорить, що законодавча влада здійснюється спільно королем та Фолькетингом, а виконавча влада здійснюється королем. Таким чином, законодавча влада, як інструмент закріплення основних напрямків зовнішньої політики, певною мірою перебуває в компетенції корони, а виконавча влада, до функцій якої належить реалізація зовнішньої політики, повністю перебуває в межах королівських конституційних повноважень. Звичайно, Данія, як і решта скандинавських монархій, є конституційною монархією, тобто влада монарха обмежується парламентом, але говорити про відсутність важелів впливу з боку монарха на зовнішню політику доволі некоректно.

Конституція Королівства Норвегії так, як і в Данії, закріплює виконавчу владу за монархом. Король самостійно обирає Державну раду (уряд) та розподіляє повноваження між членами уряду на свій розсуд. Отже, реалізація і безпосереднє здійснення зовнішньої політки (її виконання) належить до відання корони чи здійснюється під керівництвом монарха. Більш того, король є головнокомандувачем збройних сил Королівства. Можна сказати, що Норвегія дійсно досить подібна до Данії стосовно повноважень монарха у сфері зовнішньої політики.

Швеція серед скандинавських монархій є найбільш обмеженою в контексті повноважень монарха, але король все ж зберігає за собою певні зовнішньополітичні функції.

Говорячи про формальну сторону ролі монархів у зовнішній політиці скандинавських країн, варто відзначити, що, попри нарікання на символічність таких функцій, монархи володіють стійким статусом та закріпленою в Конституції компетенцією, яку вони реалізують через уряд, тому є одними з ключових фігур у системі виконавчої влади.

3. Взаємозв’язок між монархічною формою правління та принципами й особливостями зовнішньої політики скандинавських монархій — це питання надзвичайно дискусійне через те, що монархія у сучасному світі сприймається, радше, як традиційний пережиток, ніж як ефективний та актуальний інститут. Здебільшого, говорячи про такий зв’язок, звертають увагу на формальні речі — повноваження монархів у сфері зовнішньої політики. Але попри те, що скандинавські монархії є обмеженими, монархи мають все ж досить вагомі функції у сфері зовнішньої політики, хоча б через те, що вони є провідниками виконавчої влади цих країн, а отже, й провідниками зовнішньої політики. Звичайно, скандинавські монархії мають певні відмінності (Швеція найбільш обмежена з них), вплив монархічної форми правління на зовнішню політику не варто все ж обмежувати суто формально вираженими в конституціях положеннями. Сучасні монархії відрізняються від сучасних ліберальних демократій тим, що формальна сторона питання відіграє іншу роль, адже вона спирається на систему традицій, яка є доволі авторитетною.

1. Бостан Сергій. Поняття форми державного правління та її історичні типи. // Влада. Людина. Закон, - №1, 2011.

2. Гогаева А.Л. Способы формирования правительства (анализ зарубіжного законодательства) / А.Л. Гогаева // Образование и право. – 2010. – № 6. – С. 170−181.

3. Данильян О.Г. Особливості формування та вдосконалення політичних систем європейських країн (на прикладі Великої Британії) / О.Г. Данильян // Державне будівництво та місцеве самоврядування.: зб. наук. пр. / НДІ держ. буд-ва та місц. самоврядування Нац. акад. прав. наук України. — Х.: Право, 2010. — Вип. 20. — С. 48-59.

4. Зінченко О.В. Аналіз концепції конституційної монархії Ш.Л. де Монтеск'є в науковому доробку Б.М. Чичеріна / О.В. Зінченко // Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія: зб. наук. пр. — Х.: Право, 2013. — 2013. № 2(16). — С. 206—215.

5. Медушевский А.Н. Сравнительное конституционное право и политические институты: курс лекций / А.Н. Медушевский. − М.: ГУ ВШЭ, 2008. − 511 с.

6. Монархія // Політологічна енциклопедія: навч. посібник: у 9 т. / А.О. Карасевич, Л.С. Шачковська. — Умань: ФОП Жовтий О.О., 2016. — Т. 4: М, Н. — С. 334-341. — 635 с.

7. Пиріг Р.Я. Монархія // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. — К.: Наук. думка, 2010. — Т. 7: Мл — О. — С. 46.

8. Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л.М. Герасіна, В.Л. Погрібна, І.О. Поліщук та ін. За ред. М.П. Требіна. — Х.: Право, 2015.

9. Процюк І.В. Втілення принципу поділу влади в дуалістичних і парламентських монархіях / І.В. Процюк // Проблеми законності: акад. зб. наук. пр. — Х.: Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого», 2012. — Вип. 120. — С. 3-13.

10. Процюк І.В. Глава держави в парламентських монархіях і республіках / I.В. Процюк // Форум права: електрон. наук. фах. вид. — 2012. — № 3. — С. 579—584.

11. Терещук М.М. Різновиди монархічної форми правління: порівняльна характеристика / М.М. Терещук // Держава і право. Юридичні і політичні науки: зб. наук. праць — К.: Ін-т держави і права НАН України ім. В.М. Корецького, 2007 — Вип. 38. — С. 144-148.

12. Хоменко О.В. Виконавча влада за умов парламентської республіки та монархії (парламентської демократії) аспект / О.В. Хоменко // Форум права: електрон. наук. фах. вид. — 2012. — № 1. — С. 1037—1045.

13. Все монархии мира: Королевство Дания. // Режим доступу: http://www.allmonarchs.net/denmark.html.

14. Все монархии мира: Королевство Швеция. // Режим доступу: http://www.allmonarchs.net/sweden.html.

15. Этерис Ю. Трудные будни Скандинавских монархов. // Режим доступу: http://www.ng.ru/style/2003!01!27/16_skandinavia.html.

16. Конституция Королевства Дании. // Режим доступу:http://clin.iatp.by/constitution/zapad_europe/dania—r.htm.

17. Конституция Королевства Норвегии. // Режим доступу: http://www.norge.ru/norway/constitusia.html.

18. Черняков П. Норвегия упразднит монархию? // Режим доступу: http://www.ng.ru/world/2000!06!03/6_norway.html.

19. Einhorn E.S. New options for Nordic foreign policies // Scandinavian Review. — Spring/Summer, 1997.

20. Hegge Per E. A very special monarchy // Scandinavian Review. — Autumn, 2002.

21. Hinrichsen D. Nordic Influence at the United Nations // Scandinavian Review. – Spring, 2007.

22. Ingebritsen Christine Scandinavia’s Global Role // Scandinavian Review. — Autumn, 2006.

23. Ostergard U. The Geopolitics of Nordic Identity from Composite States to Nation! states // Danish Institute of International Affairs. — January, 1997.

24. Premfors R. The Contingency of Democratization: Scandinavia in Comparative Perspective. // Режим доступу: http://yale.edu/polisci/info/conferences/Contingency%20Conference/Premfors.pdf.