Курсова робота Конституції - основні закони країн світу: порівняльний аналіз

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНСТИТУЦІЇ ЯК ОСНОВНОГО ЗАКОНУ ДЕРЖАВИ

1.1. Основні риси і особливості конституцій зарубіжних країн

1.2. Види конституцій

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ КОНСТИТУЦІЙ КРАЇН СВІТУ

2.1. Конституція США

2.2. Порівняльний аналіз конституцій та конституційного ладу Швейцарії, Японії, Канади

2.3. Особливості конституційного розвитку України

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КОНСТИТУЦІЙ АЗІЙСЬКИХ КРАЇН НАРОДНОЇ ДЕМОКРАТІЇ – ДРВ, КНДР, КНР та МНР

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Актуальність дослідження. Нові соціально-політичні орієнтири, перехід до демократії та політичного плюралізму в Україні, країнах Східної Європи наприкінці ХХ століття, які супроводжуються революційними змінами політико-правових інститутів та суспільної свідомості, актуалізували переосмислення теоретичних основ конституціоналізму в компаративістській перспективі, сприяли втіленню в конституційну практику юридичного реалізму. У цьому процесі особливе значення має конституційне правосуддя, яке виявляє конфліктність та протиречність конституційного розвитку, визначає полі варіантність конституціоналізації державотворення та формування громадського суспільства. Це є важливим для розвитку науки конституційного права, узагальнення вітчизняної та світової практики конституційного правосуддя, незалежно від досягнутого рівня їх розвитку в окремих країнах світу.

За останні декілька десятиліть у світі спостерігається яскраво виражена тенденція до розширення масштабів ліберального конституціоналізму за рахунок втрати позицій радикалістського конституціоналізму. Особливо помітною вона є на теренах колишнього СРСР та країн, що належали до світової соціалістичної системи. У зв’язку з цим постає необхідність вивчення означеного процесу, виявлення чинників його ініціації та подальшого розвитку, що потребує висвітлення змісту конституцій країн названого простору. Розв’язання такої проблеми вимагає порівняльного аналізу основних законів восьми таких країн, встановлення їх особливостей, спільних ознак та відмінностей.

Конституційний лад опосередковано впливає на інші країни, зокрема на Україну, але вивчення і створення єдиної керівної системи світового конституційного ладу є одним із основоположних завдань науки і дисципліни Конституційне право зарубіжних країн. Тобто створення і підтримка єдиних, цінних орієнтирів, таких як створення надійних гарантій прав і свобод людини, обмеження державної влади, закріплення створення громадського суспільства.

Зважаючи на це, можемо вважати вивчення конституцій зарубіжних країн є вагомим для сучасного українського суспільства, впровадження світового досвіду, створення органічно нового на власних концепціях чи концепціях іноземних науковців.

Мета дослідження – здійснити порівняльну характеристику особливостей Конституцій різних країн.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути основні риси і особливості конституцій зарубіжних країн;

- проаналізувати види конституцій;

- окреслити особливості Конституції США;

- проаналізувати конституції та конституційний лад Швейцарії, Японії, Канади;

- визначити особливості конституційного розвитку України;

- здійснити порівняльний аналіз конституцій азійських країн народної демократії – ДРВ, КНДР, КНР та МНР.

Об’єкт дослідження – Конституція як основний закон держави.

Предмет дослідження – порівняльний аналіз конституцій різних країн.

При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено порівняльний аналіз конституцій різних країн.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел. Обсяг курсової роботи становить 43 сторінок без списку використаної літератури.

Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:

1. Роль Конституції як Основного закону суспільства та держави у регламентації та реалізації економічних функцій держави полягає у здійсненні такого інтегруючого конституційно-правового впливу на всі елементи економічної системи суспільства, який одночасно забезпечував би їх ефективну взаємодію та необхідний напрямок розвитку, не порушуючи при цьому еволюційні процеси розвитку його прогресивних інституціональних складових.

2. Значення конституційно-правових норм, які регулюють економічні відносини, полягає у визначенні критеріїв співвідношення між економічною роллю держави і сферою вільної реалізації прав, свобод та законних інтересів суб’єктів економічної діяльності. У цьому зв’язку здійснюється:

а) закріплення основ сформованої в суспільстві економічної системи, встановлення меж економічної діяльності держави, забезпечення стабільності і передбачуваності економічних відносин;

б) визначення міри і реального змісту економічної свободи, якою користуються суб’єкти підприємницької діяльності;

в) створення та коректування соціальних умов, у яких відбувається формування людської особистості, її інтеграція в різні соціальні інститути;

г) установлення меж державного і суспільного сприяння особистості, співвідношення такого втручання та автономії особистості, а також формування умов для зворотного впливу громадянського суспільства на державні інститути.

3. Проаналізувавши конституційний лад Швейцарії, Японії та Канади можна зробити такі висновки:

- Зважаючи на належність до різних правових систем можна зауважити, що країни формувалися під впливом свої історичних передумов та на основі звичаїв, що були сформовані задовго до створення нормативної бази.

- Кожна з даних країн побудувала свої основні закони на принципах та ідеях демократичного суспільства та пріоритетності інтересів людини над державними, закріплення та гарантування 3-ох поколінь прав і свобод особи та громадянина.

- В основних законах даних країн записані основні права і свободи, серед яких право на життя, право на приватну власність, охорону здоров’я, право на сім'ю, свобода совісті, свобода слова, свобода наукової, художньої діяльності. Серед особливостей, які передбачені основними законами є в Швейцарії: ст. 11 «Захист дітей та молодих людей», ст. 12 «Свобода інформації», ст. 15 «Свобода професійних союзів»; в Японії ст. 22 «Свобода переїзду за кордон та зміна громадянства», ст. 18 «Заборона рабства (своєрідне вираження фізичної свободи особи)»; в Канаді ст. 8 «Право захисту від необґрунтованого обшуку чи конфіскації», ст. 2 «Свободу мирних зібрань».

- Зважаючи на багатомовність Канади та Швейцарії в основному законі регламентується питання державних мов та питання пов’язані з цим (офіційні мови, навчання різними мовами, навчання мовами меншин).

- В конституційному законі Канади (Хартії прав і свобод) та конституції Японії зважаючи на корінне населення та силу звичаєвого права існують пункти, що передбачають рівності усього населення та вказується на те, що нові права не можуть дискримінувати або ущімлювати права меншин.

- Щодо гарантій з боку держави, то в Канаді і Швейцарії вони полягають на державу і в конституції прямо передбачені, а в конституції Японії права і свободи вказуються у вигляді прав і гарантій та обов’язків одночасно.

- Конституційний лад даних країн певною мірою створений на засадах та принципах з інших країн однієї правової сім'ї (а у випадку Японії, то створення нормативної бази формувалося на принципах обох правових сімей).

4. Основні конституційні принципи азійських країн народної демократії сформувалися під впливом ідей конституції СРСР 1936 р. Вони досить докладно регулюють суспільний лад, жорстко фіксують соціальну структуру суспільства, називаючи робітничий клас, клас кооперованих селян, соціальний прошарок – інтелігенцію, кочівників, торговців, ремісників. Селянство характеризується як союзних робітничого класу, керівництво якого належить останньому. Головною метою державної політики є перетворення класу дрібних власників на клас селян-кооператорів.

В конституціях містяться положення про революційно-демократичну диктатуру народу, підпорядкованість різних громадських формувань одній комуністичній партії, демократичний централізм як основний метод організації та діяльності державного апарату, що унеможливлював будь-яку опозицію. Створюється єдина суцільна тотальна організація, що пов’язує воєдино державу і правлячу партію, верхівка якої є центром ухвалення усіх громадсько-значущих рішень.

Конституції відкидають рівноправність різних видів власності, а держава проводить неоднакову політику стосовно них: громадська власність користується перевагами, її державна форма вважається вищою формою власності і підлягає особливому правовому захисту. Найважливіші об’єкти економіки можуть належати тільки державі. Приватна власність має обмежений характер і підлягає жорсткому правовому регулюванню, а держава прагне перетворити її на громадську чи кооперативну власність.

Отже, і концепція соціальної сутності суспільного ладу, і форми власності виходять з тези про класову боротьбу. У цьому декларовані конституціями принципи відповідають дійсності. Проголошені ж права і свободи, як і означені радянськими правознавцями інші конституційні принципи, їх радикальні переваги порівняно з основними актами ліберальних країн мають декларативно-пропагандистський характер і приховують справжній зміст та спрямованість конституцій. Важливо також зазначити бажаність окремого висвітлення фактів щодо суперечностей між конституційними деклараціями та конкретною практикою втілення їх в життя.