Курсова робота Порівняльне дослідження особливостей інституту політичного лідерства у демократичних та недемократичних політичних системах: досвід СРСР і США

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНСТИТУТУ ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРСТВА

1.1. Поняття інституту політичного лідерства

1.2. Типи політичного лідерства

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ІНСТИТУТУ ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРСТВА В УМОВАХ РІЗНИХ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ

2.1. Політичне лідерство в демократичних системах

2.2. Політичне лідерство в авторитарних системах

2.3. Політичне лідерство і диктатура

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ІНСТИТУТУ ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРСТВА В СРСР І США

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Актуальність дослідження. Найвизначніші мислителі всіх часів і народів з давніх-давен замислювались над явищем, яке у сучасній політології прийнято позначати терміном "політичне лідерство" (від англ. leader - вести, керувати). Прагнучи збагнути закономірності суспільного життя, античні мислителі підмітили, що там, де формується етнос чи соціум, неодмінно знаходяться й свої лідери. Це найдосвідченіші, найсильніші й найсміливіші люди, яких підтримують і визнають одноплемінники, громадяни.

Систематичне осмислення, найвищий рівень обґрунтування та практичне застосування теоретичних узагальнень щодо зазначених проблем припадають на ХХ ст. Досягнення вчених-політологів, а також суспільно-політична практика виникнення та функціонування політичних еліт і політичного лідерства засвідчують, що вони - реальність нинішнього і, вірогідно, наступних етапів розвитку людської цивілізації.

Одним із найважливіших показників зрілості будь-якого суспільства є ступінь його демократичності (рівень демократії). У соціальному розвитку демократія постає способом реалізації суперечностей, вдосконалення і гармонізації суспільства. За нинішніх умов демократизація суспільства в Україні є вирішальним засобом оновлення всіх сфер суспільного життя. Демократія є і ціллю, і умовою, і ефективним способом радикальної трансформації політичної системи та всього суспільства, гарантією незворотності цього процесу.

Політичне лідерство є складним феноменом взаємодії лідерів та керованої спільноти. Воно здійснює досить сильний вплив на життя сучасного суспільства. Лідерство має глибоке та стародавнє коріння, яке слід шукати в особливостях суспільного світогляду. На перший погляд може здаватись, що розпочавши процес демократизації та відмовившись від авторитарного минулого, суспільство вже не має такої гострої потреби у лідерах, проте це є не зовсім правильним. Образ лідера у будь-якій системі координат — авторитарній або демократичній — відбиває головні суспільні цінності, ідеали та переконання. За лідерами можна судити про світогляд, рівень зрілості та розвитку, а також рівень політичної культури суспільства. Саме тому образ політичного лідера у контексті демократичного соціуму заслуговує на ретельний соціально-філософський аналіз.

Мета дослідження – здійснити порівняльну характеристику особливостей інституту політичного лідерства у демократичних та недемократичних політичних системах СРСР і США.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути поняття інституту політичного лідерства;

- проаналізувати типи політичного лідерства;

- охарактеризувати особливості політичного лідерства в демократичних системах;

- з’ясувати особливості політичного лідерства в авторитарних системах;

- дослідити політичне лідерство і диктатуру;

- провести порівняння особливостей інституту політичного лідерства в СРСР та США.

Об’єкт дослідження – інститут політичного лідерства.

Предмет дослідження – порівняльний аналіз інституту політичного лідерства в СРСР та США.

При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено порівняльний аналіз інституту політичного лідерства в СРСР та США.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел. Обсяг курсової роботи становить 43 сторінок без списку використаної літератури.

Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:

1. Політичне лідерство - це дистанційне лідерство. Якщо в малій групі - сім'ї, колективі, студентській групі лідер і його оточення мають безпосередні, емоційно забарвлені контакти, то в політичному лідерстві ця характеристика відсутня. Політичний лідер "діє” здалека, через засоби масової інформації, представників урядових, партійних та інших структур, намагаючись впливати не на окремих людей чи невелику групу, а, навпаки, на великі групи чи суспільство в цілому. В той же час його прямі, безпосередні контакти з масами обмежені.

2. Політичне лідерство - багаторівневе і багаторольове лідерство. Лідер має орієнтуватись і "працювати” як на найближче оточення (наприклад, на політичну партію чи якусь окрему соціальну групу), так і на народ в цілому чи якусь велику соціальну групу. В кожному випадку він повинен демонструвати ті риси, які є привабливими в даному середовищі, ті зразки поведінки чи ідеї, які відповідають очікуванням саме цієї групи. Взагалі політичний лідер повинен працювати в рамках системи переконань та норм, яких дотримуються ті, ким він керує.

3. Самопливом лідерство не гарантується. Право на першість потрібно ввесь час підтверджувати. Можливість i механізми цього підтвердження залежать від існуючого політичного режиму. Чим демократичніше суспільство i вища його політична культура, тим постiйнiший процес відтворення цілих плеяд лідерів різних рівнів i масштабів. Діє інститут політичного лідерства i вiдповiдний його механізм. Під останнім розуміється система правил висування “першої особи” в структурі влади i здійснення нею всіх владних функцій. При встановленні тоталітарного режиму механізм політичного лідерства руйнується.

Він замінюється інститутом номенклатури, який породжує культ особи, приписування політичному лідерові визначального впливу на хід історичного процесу. Загалом це властиве всім тоталітарним режимам “реального соціалізму”. При цьому зберігається i боротьба з владу. Хоча, згідно з марксистською концепцією, така форма утвердження лідерства після соціалістичної революції вважалась усуненою i недопустимою. Оскільки начебто, по-перше, питання влади актуальне тільки «в перехідний період від капіталізму до соціалізму». Пізніше класи, держава i політика відмирають, замінюються неполітичним комуністичним самоврядуванням. І, по-друге, в “перехідний період” влада робітничого класу реалізується не через правлячу еліту i політичних лідерів, а шляхом прямої демократії.

Між тим, оскільки є влада i лідерство, неминуча i боротьба за лідерство. В умовах зміцнення незалежності i суверенітету України, розбудови й державності теж відбувається досить гостра боротьба за політичне лідерство. Принципово важливо, наскільки її методи цивілізовані, адекватні вимогам демократії.

Тип моделі політичного лідерства істотно впливає на політичне життя. В демократичній політичній системі для лідера необхідне політико-культурне середовище, яке водночас виступає i як збуджувальний, i як контролюючий фактор його діяльності. Національний лідер залишається в рамках демократичного процесу лише в тому випадку, якщо його оточують інші лідери, здатні створити йому конкуренцію, коректувати його діяльність або навіть замінити на урядовій посаді відповідно до діючих правових норм та звичаїв.

1. Антоненко В.Г. Політологія: Підручник / Ольга Володимирівна Бабкіна (ред.), Володимир Павлович Горбатенко (ред.). — 3. вид., перероб., доп. — К.: ВЦ "Академія", 2006. — 568 с.

2. Бабкіна О.В., Безродний Є.Ф., Горбатенко В.П., Дмитренко С.П., Дорофей В.Т. Політологія: Посібник для студ. вузів / О.В. Бабкіна (ред.), В.П. Горбатенко (ред.). — К.: Видавничий центр "Академія", 2004. — 366 с.

3. Балтін В. Політологія: Навч.-метод. посіб. / Національний ун-т харчових технологій. — К.: НУХТ, 2005. — 290 с.

4. Батушан В. Особливості взаємодії та взаємовпливу політичного лідерства і державного управління в контексті конституційної реформи в Україні / В. Батушан // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2010. - № 1. - С. 213-220.

5. Батушан В. Політичне лідерство в контексті державного управління: історичний досвід / В. Батушан // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2009. - № 4. - С. 213-221.

6. Бойко О.Д., Горбатенко В.П., Денисюк С.Г., Зеленько Г.І., Коваленко А.О., Корнієнко А.О. Прикладна політологія: навч. посіб. / В.П. Горбатенко (ред.). — К.: Академія, 2008. — 472 с.

7. Бойко Світлана. Політичне лідерство в Україні : генезис і динаміка розвитку [Текст] / С. Бойко // Політичний менеджмент. - 2011. - № 6. - С. 91-100.

8. Вегеш М.М., Остапець Ю.О., Бондар В.Л., Буркало В.В., Зан М.П. Політологія: підручник / М.М. Вегеш (ред.). — 3-тє вид., перероб. і доповн. — К.: Знання, 2008. — 384 с.

9. Гелей С. Політологія: навч. посібник / С. Гелей, С. Рутар. - К.: Знання, 2009. - 415 с.

10. Головаха Є. Критерії і формули політичного успіху [Текст]: методи вимірювання і результати дослідження актуального і потенційного успіху політичних лідерів України / Є. Головаха // Соціологія : теорія, методи, маркетинг. - 2002. - № 2. - С. 86-101.

11. Горбачик А. Політичні рейтинги як індикатор політичного успіху: вимірювання, інтерпретація та способи порівняння [Текст] / А. Горбачик // Соціологія : теорія, методи, маркетинг. - 2002. - № 3. - С. 5-18.

12. Грабовська Ірина. Політичне лідерство в Україні: ґендерний аспект [Текст]: научно-популярная литература / І. Грабовська // Сучасність. - 2007. - № 3. - С. 79-96.

13. Думанський Н. Про народ і його лідерів [Текст]: (Кілька слів у дискусії) / Н. Думанський // Сучасність. - 2002. - № 5 . - С. 74-75.

14. Лисюк А. Політичне лідерство в контексті демократичного транзиту: соціокультурні підстави / А. Лисюк // Політичний менеджмент. - 2009. - № 4. - С. 71-81.

15. Пахарєв Анатолій. Політичне лідерство в умовах трансформації пострадянських владних режимів [Текст] / А. Пахарєв // Політичний менеджмент. - 2011. - № 5. - С. 68-75.

16. Рудич Ф. Випробування асортиментом [Текст]: кого із 26 претендентів не соромно буде бачити у президентській мантії? / Ф. Рудич // Віче. - 2004. - № 9. - С. 7-11.

17. Траверсе О. Лідерство та керівництво в політичному просторі України [Текст] / О. Траверсе // Віче. - 2008. - № 2. - С. 6-7.

18. Траверсе О. Політичне лідерство [Текст]: поняття, дискурс, практика / О. Траверсе // Віче. - 2006. - № 17-18. - С. 73-76

19. Траверсе Олег. Політичне лідерство у процесі українського державотворення: реалії та перспективи [Текст] / О. Траверсе // Політичний менеджмент. - 2011. - № 6. - С. 82-90.

20. Шабан А. Особливості становлення політичного елітизму і лідерства на пострадянському просторі / А. Шабан // Персонал. - 2008. - № 1. - С. 83- 91.

21. Штанько В.І. Політологія: навч. посібник / В.І. Штанько, Н.В. Чорна, Т.Г. Авксентьєва, Л.А. Тихонова. - К.: Вид-во “Фірма “Інкос”, Центр учбової літератури, 2007. - 288 с.