Курсова робота Подвійне громадянство: порівняльне дослідження на прикладі зарубіжних країн

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНСТИТУТУ ГРОМАДЯНСТВА

1.1. Поняття інституту громадянства

1.2. Безгромадянство і багатогромадянство

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ІНСТИТУТУ ПОДВІЙНОГО ГРОМАДЯНСТВА

2.1. Основні питання правового статусу особи в зарубіжних країнах

2.2. Принципи правового становища особи в зарубіжних країнах

2.3. Конституційні гарантії прав і свобод людини і громадянина

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ІНСТИТУТУ ПОДВІЙНОГО ГРОМАДЯНСТВА В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Актуальність дослідження. Грандіозні міграційні процеси, що відбувалися протягом останньої чверті двадцятого століття в країнах Західної Європи та Північної Америки призвели до значного росту кількості осіб, що мають громадянство двох і більше держав, або, іншими словами, осіб з подвійним чи множинним громадянством. Поступово подвійне громадянство стає звичайним явищем в цих країнах. Звичайно, імміграція не породжує автоматично подвійне громадянство.

Переважна більшість іммігрантів набуває подвійне громадянство за законами країн імміграції. Деякі країни пропонують можливість набуття подвійного громадянства мігрантам другого покоління. Поширення подвійного громадянства стимулюється також характерним для останніх десятиріч переміщенням біженців. Адже ця категорія осіб, як правило, натуралізується частіше у порівнянні з іншими переселенцями і від них не завжди вимагається обов'язкова відмова від попереднього громадянства, як попередня умова натуралізації.

Отже, з часом країни стають більш терплячі до такого явища, як подвійне громадянство. Однак і до цих пір ставлення до цієї проблеми з боку держав є неоднозначним. Зокрема, в Західній Європі спостерігаються три різні підходи до подвійного громадянства: 1) деякі країни застосовують принцип єдиного громадянства; подвійне громадянство не допускається; відсутність винятків (наприклад, до недавнього часу Німеччина), 2) деякі країни застосовують загальний принцип єдиного громадянства, але допускають винятки (більшість західноєвропейських країн), 3) деякі країни дозволяють мати подвійне громадянство чи громадянство більше ніж однієї країни (Франція, Великобританія, Іспанія та ін.).

Подвійне громадянство – юридичний стан, коли особа одночасно володіє громадянством двох і більше держав.

Мета дослідження – здійснити порівняльну характеристику інституту подвійного громадянства в зарубіжних країнах.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути поняття інституту громадянства;

- проаналізувати особливості безгромадянства і багатогромадянства;

- охарактеризувати основні питання правового статусу особи в зарубіжних країнах;

- з’ясувати принципи правового становища особи в зарубіжних країнах;

- дослідити конституційні гарантії прав і свобод людини і громадянина;

- провести порівняння особливостей інституту подвійного громадянства в зарубіжних країнах.

Об’єкт дослідження – інститут подвійного громадянства.

Предмет дослідження – порівняльний аналіз інституту подвійного громадянства в зарубіжних країнах.

При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено порівняльний аналіз інституту подвійного громадянства в зарубіжних країнах.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел. Обсяг курсової роботи становить 42 сторінок без списку використаної літератури.

Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:

1. Громадянство – це правовий статус особи, що обумовлений її належністю до певної держави. Завдяки цьому громадяни користуються певними правами та несуть відповідальність перед державою, а держава забезпечує захист їх прав та інтересів.

2. Одним із способів виникнення подвійного громадянства є колізія “права крові” та “права ґрунту”. Так, дитина, народжена у батьків-іноземців на території держави, де домінує право ґрунту, крім набуття громадянства батьків по праву крові, отримує також громадянство тієї держави, на території якої вона народилася. Право ґрунту, згідно Віденської конвенції про дипломатичні відносини 1961 року та Віденської конвенції про консульські відносини 1963 року, не розповсюджується лише на дітей іноземних дипломатів і консулів.

3. Країни, що мають громадян з подвійним громадянством, називає їх «біпатридів», а їхні паспорти маються на увазі як договір між двома державами. Біпатриди виконують цивільні обов'язки і зберігають цивільні права обох країн. Оплата податків і соціальне забезпечення здійснюється в державі безперервного проживання. Армійська служба може буде визнана однією з країн. Варто підкреслити, що біпатриди є під захистом обох країн, а їх діти успадковують громадянства батька і матері.

Біпатризм виникає і незалежно від місця народження дитини від змішаного шлюбу, якщо законодавство країни матері або батька містить правило, згідно якого право крові діє і тоді, коли один з батьків володіє громадянством даної держави. Якщо така дитина народжується на території третьої держави, де діє право ґрунту, то вона в силу народження отримує і третє громадянство. Причому при наявності відповідних доказів така особа в принципі може передати всі ці громадянства по праву крові своїм дітям.

4. Подвійне громадянство може виникнути у жінки при вступі у шлюб з іноземцем, якщо вітчизняне законодавство не позбавляє її громадянства після вступу у шлюб, а законодавство країни чоловіка автоматично надає їй громадянство чоловіка.

Відносно проблеми зв’язку з державою міжнародними судами прийнято цілий ряд рішень, найбільш відомим з яких було рішення у справі Каневаро.

1. Адміністративне право України: Підручник / [Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін.] // За ред. Ю.П. Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 544с.

2. Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод людини та громадянина: Навч.посіб. / [І.О. Ієрусалімова, І.О. Ієрусалімов, П.М. Павлик, Ж.В. Удовенко]. – К.: Знання, 2007. – 223с.

3. Бедрій Р.Б. Конституційно-правові основи громадянства України // Бедрій Р.Б. – Л.: Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2006. – 164 с.

4. Готовкіна Крістіна. Дайте два: чи треба Україні подвійне громадянство? [Текст] / Крістіна Готовкіна // Юридична газета. - 2017. - № 16 (18 квіт.). - С. 26-27.

5. Грицик Юрій. Подвійне громадянство: і хочеться, і колеться [Текст] : подвійне громадянство дозволено вже у понад 100 країнах світу / Ю. Грицик // Експрес. - 2013. - № 5 (17-24 січ.). - С. 10.

6. Казакевич Геннадий. Двойное гражданство: мировой опыт и правовое регулирование в Украине [Текст] / Геннадий Казакевич // Персонал. - 2001. - № 7. - С. 4-8.

7. Ковальський Віктор. Біпатриди: подвійне громадянство чи подвійне життя? [Текст]: небезпеки запровадження в Україні подвійного громадянства / Віктор Ковальський // Юридичний вісник України. - 2017. - № 12 (24-30 берез.). - С. 3.

8. Ладигін С. Конституційно-правове регулювання інституту громадянства та проблеми подвійного громадянства в Україні / С. Ладигін // Юридична Україна. - 2009. - № 4. - С. 25-29.

9. Мітряєва Світлана. Подвійне громадянство: реальні чи вдавані загрози для безпеки України? [Текст] / С. Мітряєва // Дзеркало тижня. - 2014. - № 45 (29 листоп.-5 груд.). - С. 3.

10. Подвійне громадянство, як валіза з подвійним дном? // Юридичний вісник України. – 2004. – № 45. – С. 10. – 6–12 листоп.

11. Радчук А. Особливості правового регулювання праці іноземних громадян і осіб без громадянства / А. Радчук, О. Біловодська // Довідник кадровика. - 2008. - № 8. - С. 77- 87.

12. Столбовий В. Нормативна регламентація адміністративної відповідальності іноземців та осіб без громадянства за порушення ними правил перебування в Україні і транзитного проїзду її територією [Текст] / В. Столбовий // Юридична Україна. - 2006. - № 2. - С. 45-49.

13. Суржинський М.І. Інститут громадянства України: конституційно- правовий аспект // Суржинський М.І.; НАН України, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К.: Наук. думка, 2011. – 214 с.

14. Тимченко Л. Проблема біпатризму з позиції міжнародного суду ООН [Текст] / Л. Тимченко, В. Кононенко // Юридичний журнал. - 2011. - № 1. - С. 22-23.

15. Цирфа Юлія. "Я - громадянин": почесно і ... вигідно? [Текст] / Юлія Цирфа // Віче. - 2012. - № 21. - С. 26-30.

16. Чехович С.Б. Подвійне (множинне) громадянство: стан і проблеми нормативно-правового регулювання / С.Б. Чехович // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2008. - № 9. - С. 38-48.