Стаття Формування іміджу України на сторінках російського інтернет-видання lenta.ru

« Назад

У статті досліджено особливості формування іміджу України на сторінках російського інтернет-видання Lenta.ru. Автор аналізує контент сайту з 1.09.2016 по 21.11.2016 р. Виокремивши 893 новинні повідомлення про Україну, автор визначає кількісні та якісні іміджеві характеристики України, а також виокремлює основні інформаційно-психологічні технології, що використовуються для формування іміджу України. На підставі результатів дослідження зроблено висновок, що імідж України на сторінках російського-інтернет видання Lenta.ru. має негативний характер, а події про Україну висвітлюються тенденційно і вибірково, нав’язуючи цільовій аудиторії сайту бажану картину із відповідно підібраних фактів. У цілому сформований російським інтернет-виданням імідж України підтверджує провладну позицію Росії про те, що Україна неготова до інтеграції в європейський та євроатлантичний політичний, економічний, науковий та культурно-інформаційний простір.

Ключові слова: імідж України, інтернет-видання Росії, пропаганда, маніпулятивні технології, інформаційно-психологічне протистояння.

Вступ. Нині в епоху інформаційного суспільства, де головним джерелом і засобом виробництва є інформація, роль медіа в зовнішній політиці держави набула важливого значення. Засоби масової інформації стали ключовим інструментом реалізації цілей на міжнародній арені, потужною зброєю впливу на політичні процеси у світі. Саме тому в сучасних умовах жодна держава не може бути конкурентоздатною на міжнародній арені без ефективної державної інформаційної політики, однією із ключових завдань якої є просування інтересів держави у світовому просторі та утвердження її позитивного міжнародного іміджу.

На жаль, Україна унаслідок тривалої відсутності цілісної системної інформаційної політики все ще перебуває в залежності від закордонних засобів масової інформації у питаннях формування світової громадської думки про себе. Зокрема, в умовах російсько-українського інформаційного протистояння, що триває ще з часів розпаду СРСР, російські ЗМІ цілеспрямовано прагнуть дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію в Україні. Через нездатність протистояти російським агітаційно-пропагандистським та маніпулятивним технологіям та відсутність розгалуженої мережі державних інформаційних ресурсів, які б надавали світовій спільноті об’єктивну інформацію про нашу державу, у світі сформувався спотворений образ України.

Таким чином, актуальність дослідження зумовлена тим, що в умовах російсько-українського інформаційного протистояння для світової спільноти російські інтернет-ЗМІ є головним джерелом інформації про Україну. Наприклад, дослідження з Ризького університету імені П.Страдінса за березень 2016 рік показало, що головним джерелом новин про Україну для латвійських інтернет-медіа є російські інформаційні інформагентства (45%) [4]. З метою протистояти російській пропаганді та покращити міжнародний імідж України важливо знати, як російські інтернет-ЗМІ подають інформацію про Україну та якими технологіями користуються для формування її відповідного іміджу.

У сучасних журналістикознавчих дослідженнях проблема формування іміджу України зарубіжними мас-медіа, зокрема російськими, ще не має комплексного відображення. Однак цю тему досліджували українські науковці О.Голік, О.Бутирський, Н.Габар, О.Ольхіна, Н.Войтко. Вивченням особливостей формування іміджу держави в цілому займалися українські дослідники О.Семченко, Г.Вербицька, В.Рибаченко, О.Кулеба, С.Балюк, В.Продан, а також зарубіжні науковці – Н.Хачатуров, Е.Галумов, Є.Аронсон, Дж.Мерсер, Г.Моргентау. Але наукові розробки проблеми формування іміджу України зарубіжними мас-медіа все ще залишаються фрагментарними.

Мета дослідження – з’ясувати особливості формування іміджу України на сторінках російського інтернет-видання Lenta.ru з 1.09.2016 по 21.11.2016 р.

Відповідно до мети встановлені наступні завдання:

1) визначити кількісні та якісні іміджеві характеристики України на сторінках російського інтернет-видання Lenta.ru;

2) виокремити основні інформаційно-психологічні технології, які використовуються на сторінках російського інтернет-видання Lenta.ru для формування іміджу України.

Методи дослідження. Насамперед дослідження іміджу України на сторінках новинного порталу Lenta.ru вимагає проведення контент-мотіторингу, що дозволить виокремити із суцільного інформаційного потоку публікації про Україну. Для визначення кількісний і якісних іміджевих характеристик України використовується метод розрахунку, типологічний аналіз, опис та узагальнення.

Результати й обговорення. У науковому дискурсі не існує єдиного визначення поняття «імідж». Оскільки цей термін є міждисциплінарниим, дослідники різних сфер науки (історії, психології,соціології, політології, фізики) вкладають в це поняття свій особливий зміст. Розглянемо сутність цього поняття у контексті політологічний наук.

Поняття «імідж» походить від англійського слова «image», що означає «образ», однак політологи наголошують на тому, що варто розрізняти ці два терміни. Так, російська дослідниця Е.Шестопал вважає, що імідж конструюється цілеспрямовано, а образ – це те, що сформувалося спонтанно. На її думку, імідж – спеціально сконструйоване і розтиражоване відображення особистості політика (партії, держави, організації,товару тощо) [12, с.12-13]. У свою чергу, український політолог О.Семченко під поняттям «імідж держави» розуміє цілеспрямовано сконструйований образ, який охоплює комплекс об'єктивно взаємопов'язаних між собою характеристик державної системи, водночас він сформований на основі міфотворчості та стереотипів суспільної свідомості за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій [10, с.17].

Отож, важливо усвідомити, що у нашій роботі імідж України досліджується не як інструмент управління, а як об’єкт цілеспрямованих інформаційно-психологічних атак з боку російського інтернет-видання Lenta.ru, яке є популярним не лише на території Росії, а й на теренах європейських країн. Згідно з дослідженнями, проведеними американською дослідницькою компанією comScore у червні 2013 року, Lenta.ru є п’ятим за відвідуваністю новинним сайтом Європи [9]. За даними ж російського інформаційно-аналітичного центру «Медіалогія» цей інтернет-ресурс з вересня 2016 року займає третю позицію серед найбільш цитованих онлайн-видань в Росії [8]. Оскільки імідж держави на міжнародній арені головним чином формується за допомогою інформації, яка надходить про неї через засоби масової інформації, надзвичайно важливо, як Україна представлена на сторінках рейтингового видання Lenta.ru.

Український науковець О.Семченко вважає, що імідж держави в ЗМІ складається з двох показників – кількісного і якісного. Перший залежить від частоти згадування країни у відповідному медіа, її місця у загальному потоці повідомлень. Якісний показник відображає тематику повідомлень, їх тональність, черговість подачі інформації [10, с.181].

Кількісний показник. У цілому українська тематика на сайті Lenta.ru розміщується в окремій рубриці «Бывший СССР» (підрубрика «Украина»). Окремо є рубрика «Мир» (підрубрика «Политика»), де подаються новини, що стосуються усіх країн світу, окрім колишніх пострадянських (Прибалтика, Україна, Білорусія, Молдавія, Кавказ, Казахстан, Середня Азія). Така рубрикація вже свідчить про те, що для російського новинного порталу Україна разом з іншими пострадянськими країнами не є самостійною суверенною державою на політичній карті світу. Це лише частина «колишнього СРСР».

На відміну від інших країн СРСР, де новини про них оновлюються 1-3 рази на день, рубрика «Україна» щодня переповнена новинами з різних сфер (політичної, соціальної, культурної) – від 15 до 20. Взагалі в період із 1.09.2016 по 21.11.2016 р. у рубриці «Україна» на сайті Lenta.ru з’явилося 893 новини: 357 публікацій за вересень, 298 – за жовтень, 238 - за листопад. Для порівняння, за листопад 2016 рік новин про Молдавію нараховується лише 21. Такі дані свідчать про гострий інтерес російського інтернет-ресурсу до подій в Україні, що стосуються не лише політичної тематики, а й інших сфер суспільства.

Діаграма 1

Кількість публікацій на сайті Lenta.ru, що стосуються України у період з 1.09.2016 по 21.11.2016 р.

Для визначення якісних характеристик України, перш за все, необхідно з’ясувати тематику повідомлень та їх тональність в інтернет-виданні Lenta.ru. Існує велика кількість різних факторів, що в сукупності формують імідж держави. Так, російський політолог К.Гаджиєв визначає, що імідж держави складається з наступних складників: соціальних, гуманітарних, політичних, культурних, економічних, кожна з яких може мати позитивні і негативні характеристики. [1, с.345]. Австралійський дослідник Г.Даулінг узагальнює такі фактори формування іміджу держави: політичний устрій, культура, новини, діяльність суспільно-політичних лідерів, туристи і туристична реклама, експорт товарів і послуг, наукові досягнення, імідж торгових марок, експорт культурних цінностей, спортивні знаменитості тощо [5, с.69].

Російське ж інтернет-видання Lenta.ru висвітлює події про Україну тенденційно і вибірково, нав’язуючи бажану картину із відповідно підібраних фактів. Так, українська тематика представлена лише у наступних сферах: політичній, міжнародних відносин, культурній, релігійній, кримінальній.

Політичні новини України на сторінках інтернет-видання Lenta.ru становлять приблизно 85% від загального обсягу публікацій. Широке застосування маніпуляцій та оціночних суджень у структурі самих інформаційних повідомлень та відповідне формулювання заголовків створюють спотворену картину дійсності. Тональність публікацій має агресивний, критичний, інколи навіть іронічний характер відносно політичний процесів в Україні та української влади в цілому. Отож, серед політичної тематики найпопулярнішими є новини про:

1. Президента України Петра Порошенка. Глава держави в більшості публікаціях зображується проамериканським стукачем, русофобом, який примусово викорінює російську мову на українських територіях, а також корупціонером, який приховує свої статки за кордоном. У повідомленнях про главу держави поширеними є наступні дієслова: «лукавит», «заподозрили», «уличили», «ошибся». Під час висвітлення новин про відносини з Америкою часто вживається емоційно забарвлена лексика, що підкреслює прислужницький характер міжнародних відносин України та агресивне ставлення до Росії: «поблагодарил США за санкции против России», «помолился о новом транше МВФ», «порадовался санкциям против депутатов Госдумы».

2. Образ народного депутата України Надії Савченка намагаються усіляко вульгаризувати. Про це свідчать наступні заголовки – «Савченко появилась в Раде в костюме с глубоким декольте», «Савченко попала в пьяное ДТП», «Савченко пришла в оперу на шпильках и в вышиванке».

3. Діяльність націоналістичних організацій («Правий сектор», «Азов», «Свобода»), які мають злочинний терористичний характер в Україні та є загрозою для життя мирних мешканців, зокрема російськомовних. В аналітичному матеріалі за 9 вересня 2016 р. під назвою «Евроненавиденье» автор переконує, що проводити Євробачення в Києві небезпечно, оскільки «конфликты с участием радикальних националистов регулярно происходят в городе и сей час». Також регулярно публікуються новини, де українські націоналісти влаштовують масові бійки та рейдерські захоплення. Ця тематика часто представлена такими лексичними конструкціями: «попытались сорвать», «пообещали заставить», «захватили», «избили россиянина», «анонсировали партизанскую войну», «облили зеленкой русскоязычный кинотеатр», «заблокировали вход», «устроили митинг».

4. Діяльність участиків АТО, які ведуть аморальний спосіб життя, надзвичайно агресивні та жорстокі, становлять загрозу для життя мирних мешканців. Постійно публікуються новини про те, що ветеранів АТО звинувачують у вбивствах, крадіжках, підпалах адміністративних будинків. За допомогою таких лексичних конструкцій як «взяли штурмом», «начали убивать», «пьяный боец», «попитались поджечь» формується образ не захисників своєї території, а абсолютно неконтрольованих бойових угрупувань.

5. Невизнані ДНР та ЛНР та їх керівництво інтернет-видання Lenta.ru зображує емоційно нейтрально, не використовуючи експресивних епітетів чи «уїдливих» дієслів. На сторінках інтернет-газети Lenta.ru керівники ДНР та ЛНР постають дипломатами, що не бажають війни та виступають проти усіляких бойових дій, проте українські війська зривають переговори, не виконують домовленостей, проводять наступальні бойові операції й навіть збираються застосувати хімічну зброю.

Новини на міжнародну тематику значно менше. На сторінках інтернет-видання Lenta.ru імідж України у системі міжнародного співробітництва також має негативну тональність. На сайті подаються лише ті новини, де підкреслюється, що Україна не є рівноправним партнером для розвинених країн. Моніторинг матеріалів про Україну за вересень 2016 рік показав, що слово «попросил» у контексті міжнародних відносин вживається 5 разів («Порошенко попросил Запад не признавать результаты выборов в Крыму», «Президент Украины попросил у Европы солидарности вместо оружия и денег», «Порошенко попросил НАТО о новом уровне сотрудничества», «Киев попросил Германию помочь расследовать убивство Шеремета»). Немає практично жодної публікації, де зовнішньополітична діяльність України мала б двовекторний характер. Інтернет-видання Lenta.ru формує прислужницький образ України перед Європою та Америкою. Під час висвітлення цієї тематики властивими є дієслова «подарить» («Литва подарила Украине старые боеприпасы»), «доложить» («Министр обороны Украины доложил послу США о реформе армии), «завидовать» («Киев позавидовал помощи Запада Афганистану»).

Поодинокими публікаціями представлена релігійна тематика. Головна мета цих публікацій – дискредитувати Українську автокефальну православну церкву та підкреслити гоніння в Україні на Українську православну церкву Московського патріархату (УПЦ МП). Наприклад, в одній із публікацій за 15 вересня 2016 рік «Правый сектор» захватил православный храм на Западной Украине» йдеться про те, що націоналістична організація разом із представниками неканонічного Київського патріархату провели службу після рейдерського захоплення церкви, що належала УПЦ МП. Раніше повідомлялося, що представники УПЦ МП звернулися в Європейський суд з прав людини через систематичне захоплення храмів і «притеснения верующих раскольниками». «Раскольниками» називають представників Української автокефальної церкви, які ведуть аморальний спосіб життя. Так, в одній із публікацій за 17 жовтня «Драка с участием иерарха украинской церкви» йдеться про те, що архієпископ цієї церкви був помічений в нічному клубі.

Кримінальна тематика займає значне місце серед новин про Україну. Інтернет-видання Lenta.ru намагається сформувати образ кримінальної держави, де панують масові заворушення, що супроводжуються розбійними нападами, підпалами, мітингами, захопленнями будівель («В Киеве полицейские приехали на вызов и обокрали квартиру», «В Днепропетровске обстреляли автобус», «В жилом доме во Львове взорвался снаряд времен ВОВ», «В киевском парке расстреляли белок»). Актуальність новин цієї тематики для Росії є сумнівною, однак такі другорядні факти є необхідним інструментом у формуванні негативного іміджу держави. Також в деяких публікаціях прослідковується непряме звинувачення українців у ксенофобіі («В Житомире неизвестные избили раввина»). У цьому ж повідомленні за 10 жовтня 2016 р. у бекґраунді зазначається, що раніше в урочищі Бабин Яр група невідомих осіб спалила прапор Ізраїлю. Замітка побудована таким чином, щоб читач помітив тенденцію у дискримінації євреїв в Україні й зафіксував це у своїй свідомості.

За період з 1.09.2016 по 21.09.2016 р. немає жодної новини, що характеризувала б Україну з позитивного боку. Навіть у спортивній сфері, де українці раз у раз демонструють нові досягнення та перемоги, інтернет-видання Lenta.ru викривляє реальну дійсність та створює українським спортсменам заздрісний та меркантильний образ («Украинский борец Беленюк позавидовал квартире Джамалы»). На сайті публікуються лише новини про поразки та невдачі українських спортсменів.

Аналогічна ситуація й у сфері культури, де провідним мотивом усіх публікацій є утиски російської мови та літератури, заборона в’їзду російських артистів на території України. Російське інтернет-видання конструює картину активного викорінення російської мови в Україні («На Украине собрались запретить русскоязычную прессу», «Из программы украинских школ исключили «Собачье сердце», «Украина запретила российский телесериал «Неприкасаемая», «В Хмельницкой области запретили концерты гастролирующих в России артистов», «Сотрудникам Минобразования Украины приказали говорить только на украинском»). Основними лексичними одиницями, що представляють категорію культури є слова: «запретить», «исключить», «выдворить», «обязать», «приказать». За допомогою подібної агресивної лексики та вибірковою подачею матеріалів про українську культуру Україна постає як агресивна русофобська держава, що насильницькими методами прагне викорінити будь-які прояви російської культури на території України.

Проаналізувавши основну тематику новин про Україну на сторінках інтернет-видання Lenta.ru, чітко спостерігається тенденція до цілеспрямованого формування негативного іміджу України. Загалом можна виокремити наступні іміджеві характеристики України:

1. Президент України Петро Порошенко як головний корупціонер, русофоб та «прислужник» перед Європою та США.

2. Нерівноправність й одновекторність міжнародних відносин України з країнами Європи та США.

3. Активізація націоналістичних організацій («Правий сектор», «Азов», «Свобода»), діяльність яких має злочинний терористичний характер;

4. Образ алкогольно залежних неконтрольованих військових угрупувань, що звинувачуються у вбивствах мирних мешканців та інших злочинних діях.

5. Підвищений рівень злочинності.

6. Постійні мітинги та акції протесту проти низького рівня, що призводить до масових сутичок та вуличних заворушень.

7. Докорінне викорінення російської мови та літератури, а також утиски російськомовного населення.

8. Активізація сепаратистських настроїв серед українського населення, яке прагне автономії окремих обласних центрів.

Сформований інтернет-виданням Lenta.ru негативний імідж нашої держави показує своїй цільовій аудиторії, що Україна неготова до інтеграції у європейський та євроатлантичний політичний, економічний, науковий та культурно-інформаційний простір. Як наслідок, відвідувачі цього сайту просто не можуть сприймати Україну як впливову, правову, демократичну, соціальну державу, де розбудовуються інститути громадянського суспільства, з якою треба рахуватися і в яку слід інвестувати капітали на майбутнє.

Сконструювати бажаний образ будь-якої держави допомагають використання різних технологій інформаційно-психологічного впливу. Саме вони дозволяють без відвертої брехні «створювати ілюзорну, паралельну реальність з «хибною» системою цінностей, переконань, поглядів» [2, с.241], збуджують почуття страху, гніву, обурення, ненависті. З огляду на негативно сформований імідж України, вибіркове висвітлення подій ці маніпулятивні прийоми є невід’ємною частиною журналістського інструментарію в інтернет-газеті Lenta.ru. У підручнику «Історія інформаційно-психологічного протиборства» за загальною редакцією Є.Скулиша автори виокремлюють маніпулятивні техніки ведення інформаційно-психологічного протиборства, використання яких простежується на сторінках інтернет-видання Lenta.ru. Серед них варто виокремити:

1. «Обхід із флангу». Передбачає створення враження неупередженості й об’єктивності джерела інформації. Особливу ефективність має залучення лідерів думок до реалізації цієї техніки. За таким принципом на сайті Lenta.ru часто будуються заголовки, коли негативні характеристики України є цитатами певних урядових осіб або чиновників («Польский посол Пекло сравнил Украину с высохшей землей», «Кравчук назвал Украину с ядерным арсеналом вооруженной гранатой обезьяной», «Савченко сравнила Раду с болотом», «В Крыму в ответ на иск Киева назвали Украину содержанкой», «Савченко назвала депутатов Рады баранами», «Саакашвили назвал депутатов «Блока Петра Порошенко» ничтожествами»). Ці та інші образливі епітети, що стосуються України та депутатів Верховної Ради України, дійсно належать зазначеним особам. За допомогою цих висловлювань інтернет-виданню Lenta.ru вдалося створити бажаний образ кризової держави, водночас зберігаючи принципи неупередженості й об’єктивності.

2. Приховування істотної інформації. Полягає в замовчуванні інформації, що істотно впливає на ухвалення рішення або становить інтерес для суспільства. Висвітлення подій про Україні на цьому сайті відбувається вибірково. Наприклад, за вересень-листопад місяць 2016 року в Україні відбулася низка подій, присвячених досягненням у сфері спорту, жодної згадки про які на сайті немає. Міжнародні переговори України з країнами Євросоюзу, порушення Мінських домовленостей терористичними організаціями ДНР та ЛНР теж не є темою для публікацій.

3. Комунікативний шум, або інформаційне сміття. Передбачає приховування важливої інформації у величезному обсязі порожньої інформації. На російському сайті регулярно з’являються локальні новини проУкраїну, що не повинні становити інтересу для іншої країни («В Киеве полицейские приехали на вызов и обокрали квартиру», «Слезоточивый газ распылили в школе в Винницкой области»). Масив повідомлень такого характеру створює комунікаційний шум з метою компенсувати відсутність важливих інформаційно значущих новин про Україну.

4. Пріоритет на надання негативної інформації. Полягає в тому, що негативна інформація одержує пріоритет над позитивною. На сайті не публікується жоден матеріал, що характеризував би Україну з позитивного боку. Це обов’язково аналітичні статті, що нищівно критикують будь-яке українське питання або інформаційні замітки, тематика яких також носить лише негативне забарвлення про Україну [6, с.183-189].

Окрім цього, російський вчений С.Кара-Мурза розробив іншу класифікацію маніпулятивних прийомів, що використовують засоби масової інформації. Інтернет-видання Lenta.ru використовує наступні:

1. Спрощення і стереотипізація. Голландський телеактор Альберт Моль сформував правило: «Повідомлення завжди повинно мати рівень зрозумілості, який відповідає коефіцієнту інтелектуальності приблизно на 10 пунктів нижче середнього коефіцієнта того соціального класу, на яке розраховано повідомлення». Таким чином, новини про реальні політичні, економічні, соціальні питання зводяться до максимально спрощених і легких для сприйняття тверджень, на основі яких формуються усталені уявлення (стереотипи). Новини на сайті Lenta.ru будуються саме за таким принципом.

2. Ствердження і повтор. Спрощення дозволяє сформулювати головну думку повідомлення в короткій і зрозумілій формі ствердження. Повтор цього твердження згодом закріплюється у свідомості цільової аудиторії. Наприклад, у новині за 14 жовтня 2016 рік «Пьяные силовики на танке раздавили семейную пару в Донбассе» головне твердження – українська армія напідпитку вбиває мирне населення Донецька. У наступних новинах головна думка повторюється («Пьяные украинские танкисты раздавили трех человек под Мариуполем», «Взвод украинских десантников пообещал меньше пить»). У результаті створюється стереотипне уявлення, що всі українські бійці АТО є алкогольно залежними

3. Дроблення. Розділення цілісної проблеми на окремі фрагменти так, щоб читач не зміг поєднати їх воєдино й осмислити. Таким фрагментарним способом в інтернет-виданні Lenta.ru висвітлювався інцидент з погрозою з боку України збити білоруський літак. У кожному повідомленні подавався окремий аспект цього питання, що не створює у читача цілісного уявлення того, що відбулося насправді. Відсутність причинно-наслідкових зв’язків призводить до нерозуміння та викривлення інформації в цілому [7, с.202-207].

Названі маніпулятивні прийоми, що використовуються в новинному порталі, досить успішно допомагають сформувати негативний імідж України. Оскільки прямих порушень журналістських етичних норм немає, викривлений образ нашої держави не викликає сумнівів і міцно закріплюється в свідомості цільової аудиторії інтернет-порталу Lenta.ru.

Висновки. 1. Імідж держави, сформований закордонними ЗМІ, суттєво впливає на характер міжнародних відносин між країнами. Сьогодні Україна не приваблює в необхідні мірі іноземних партнерів. Однією із причин цього є російська пропаганда, що має на меті дестабілізувати ситуацію в Україні, сформувати деструктивні настрої серед світової спільноти. Не винятком є пропагандистська діяльність російського інтернет-видання Lenta.ru, що цілеспрямовано формує негативний імідж України як бідної, економічно й політично нестабільної держави з підвищеним рівнем злочинності.

Позитивні відомості про Україну взагалі замовчуються. Тональність публікацій має агресивний, критичний, інколи навіть іронічний характер відносно політичний процесів в Україні та української влади в цілому. Узагальнючи основні іміджеві характеристики України на російському сайті, можна окреслити наступну картину: економічно бідна держава на чолі з головним корупціонером країни президентом, що усіляко догоджає країнам Євросоюзу та США; активізація націоналістичних організацій, аморальний спосіб життя та злочинні дії українських бійців АТО, посилення сепаратистських настроїв серед усіх областей України усіляко дестабілізують суспільно-політичну ситуацію у державі; насильницьке викорінення російської мови та літератури, утиски російськомовного населення є проявами русофобії та шовінізму.

2. На основі проаналізованих публікацій можна зробити висновок про те, що під час висвітлення подій про Україну інтернет-портал Lenta.ru найчастіше послуговується різними інформаційно-психологічними технологіями, зокрема: обхід із флангу, приховування істотної інформації, комунікативний шум, пріоритет на надання негативної інформації. Використання цих маніпулятивних прийомів, що простежуються в кожній другій публікації, черговий раз доводить, що інтернет-видання Lenta.ru проводить цілеспрямовану політику формування негативного іміджу України.

Саме тому першочерговим завданням України у сфері державної інформаційної політики є розробка ефективних механізмів протидії російській пропаганді, захист інформаційного простору України, просування інтересів держави у світовому інформаційному просторі та утвердження її позитивного міжнародного іміджу шляхом висвітлення об’єктивної інформації про конкурентні переваги, сильні сторони та вагомі досягнення держави.

 

Формирование имиджа Украины на страницах российского интернет-издания Lenta.ru

В статье исследованы особенности формирования имиджа Украины на страницах российского интернет-издания Lenta.ru. Автор анализирует контент сайта с 1.09.2016 по 21.11.2016 г.. Выделив 893 новостные сообщения об Украине, автор определяет количественные и качественные имиджевые характеристики Украины, а также выделяет основные информационно-психологические технологии, используемые для формирования имиджа Украины. На основании результатов исследования сделан вывод, что имидж Украины на страницах российского интернет издания Lenta.ru. имеет негативный характер, а события об Украине освещаются тенденциозно и выборочно, навязывая целевой аудитории сайта желаемую картину с соответственно подобранных фактов. В целом сформирован российским интернет-изданием имидж Украины подтверждает провластную позицию России о том, что Украина не готова к интеграции в европейское евроатлантическое политическое, экономическое, научное и культурно-информационное пространство.

Ключевые слова: имидж Украины, интернет-издание России, пропаганда, манипулятивные технологии, информационно-психологическое противостояние

 

Ukraine in the content of the russian online newspaper lenta.ru

The article deals with the peculiarities of the image of Ukraine in the information space of modern Russia. Investigating Russian online newspaper Lenta.ru from the 1st of September 2016 till the 21 of November 2016, the author singles out 893 publications. The author notes that the image of Ukraine in Russian media is generally negative, which is explained by permanent crisis in bilateral relations of both countries and the Russian media bias in favour of ideological beliefs of Russian politicians. The influence of Russian media market on the formation of Ukraine's image not only within Russia itself, but also in Europe and the world has been proved. The study found that Russian media coverage of events in Ukraine is biased and selective, imposing the desired picture made up with the help of thoroughly chosen real facts. In general, the image of Ukraine formed by the Russian online newspaper confirms Russia's pro-government position that Ukraine isn`t ready for integration into European and Euro-Atlantic political, economic, scientific, cultural and information space. In conclusion the main task of Ukraine in the state information policy is the promotion of the state`s interests in the global information space and confirmation of its positive international image by giving the objective information on competitive advantages, strengths and significant achievements of the state

Key words: the image of Ukraine, propaganda, Russian online newspapers, manipulation techniques, informative-psychological confrontation.

 

1. Gadzhiev K. S. Introduction to political science / K. S. Gadzhiev. – M.: Logos, 1999. – 544 p.

2. Galumov E. A. The image of the country: the structure and communication / E. A. Galumov. – Moscow: Izvestia, 2002. – 324 p.

3. Golik A. V. Historiography of the question of the image of Ukraine on the pages of Russian and American press [Electronic resource] / O. V. Golik. Access: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1468. – Accessed: 23.11.2016.

4. The main source of news for Ukraine to Latvia Internet media is Russian state news – research [electronic resource]. – Access: http://ua.ejo-online.eu/2824/етика-та-якість/головним-джерелом-новин-про-україну-д. – Accessed: 23.11.2016.

5. Danilov V. Features of formation of political image of the state / Vladimir Danilov // Political management: Ukrainian scientific journal. – 2009. – Vol. 2. – P. 67-72.

6. History of information-psychological warfare: textbook / Y. M. Zharkov, L. F. Kompantseva, V. Ostroukhov and others – K.: Scientific publishing Department of the National Academy of security service of Ukraine, 2012. – 212 p.

7. Kara-Murza S. G. Manipulation of consciousness / S. G. Kara-Murza. – M.: Eksmo, 2006. – 832 p.

8. The company "Medialogy" prepared the rating of the most quoted mass media on September, 2016 // [Electronic resource]. – Access: http://www.mlg.ru/ratings/federal_media – Accessed:: 23.11.2016.

9. The website RIA Novosti is in the top twenty most visited sites of Europe // [Electronic resource]. – Access: https://ria.ru/news_company/20130625/945627540.html. – Accessed: 23.11.2016.

10. Semchenko A. A. Image policy of Ukraine: monograph / A. A. Semchenko. - K.: Academy, 2014. - 272 p.

11. Titarenko T. V. The image of Ukraine in the Russian Federation in the early twenty-first century: information context / T. V. Tsarenko // Actual problems mineralnih vanasin. – 2011. – Vol. 102(1). – P. 257-263.

12. Shestopal E. B. Еhe Images of States, Nations and leaders / edited by E. B. Shestopal. – M.: Aspect Press, 2008. – 288 p.