Курсова робота Народні традиції як засіб естетичного виховання у початковій школі

Вступ

Розділ 1. Естетичне виховання школярів як психолого-педагогічна проблема

1.1. Роль естетичного виховання в розвитку особистості

1.2. Формування естетичної культури особистості школярів

Розділ 2. Педагогічні умови використання традицій українського народу у вихованні молодших школярів

2.1. Українські звичаї і традиції як засіб екологічного виховання учнів

Розділ 3. Народно-педагогічні засоби естетичного виховання та їх використання у початковій школі

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

За нинішніх умов трансформації суспільства на нову парадигму виховання передусім визначають національні і загальнолюдські вартості, діалогічність культурних цінностей. У зв'язку з цим у педагогічній теорії і практиці яскраво виділяються дві тенденції: розвиток національної свідомості особистості й формування її планетарного світогляду.

Консолідуючим фактором цих тенденцій виступають національно-культурні традиції, високоморальний зміст яких не допускає асиміляції національного чи його відгородження. Тому народні традиції є реальними детермінантами навчально-виховної діяльності загальноосвітньої школи. Засвоєння традицій як повсякчасну трансляцію соціокультурного досвіду забезпечення виховання в школі, що потребує спеціального організованого, цілеспрямованого процесу. Без кого неможливо сформувати підростаюче покоління, яке покликане не лише правильно сприймати соціально-економічні перетворення в країні, а й стати соціально - активною силою.

Сьогодні школа, вчителі початкової ланки освіти покликані відповісти на запитання,як підготувати молодшого школяра до життя в майбутньому постіндустріальному чи інформаційному суспільстві,при цьому дбайливо оберігаючи і примножуючи систему норм і цінностей,що склалася в українського народу.

Тому виховання традиціях вкрай актуальне комплексне завдання. Воно потребує науково обґрунтованого підходу, розвиток якого криється передусім у розбудові всього навчально-виховного процесу на національно-культурних традиціях українського народу. Досвід переконує,що без знання своєї історії, культури,свого родоводу, традицій народу і сім'ї неможливо виховувати підростаюче покоління країни.

Не випадково,що одним із пріоритетних напрямів реформування виховного процесу в державній національній програмі Освіта (Україна XXI століття,) визначено утвердження принципів загальнолюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, добра, краси, працелюбності, інших добро чинностей. Такі принципи завжди були притаманні українському народу, ними пронизана вся система його національно-культурних цінностей.

У національно-культурних традиціях вбачали загальнолюдські цінності, розглядаючи національні здобутки українського народу як складову золотого фонду вселюдської культури Б.Грінченко, М.Костомаров, П.Куліш, І.Нечуй-Левицький, І.Франко, Т.Шевченко та інші прогресивні представники українського народу.

Г.Ващенко, О.Духнович, А.Макаренко, В.Сухомлинський, К.Ушинський підкреслювали, що педагогічний вплив народних традицій на формування особистості дитини неперевершений.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки окремі аспекти виховання учнів загальноосвітніх шкіл на національно-культурних традиціях українського народу розглядались у дослідженнях А.Бойко, Р.Дзвінки, О.Дубасенюк, П.Ігнатенко, В.Кузя, Ю.Руденко, М.Стельмаховича, В.Струманського, В.Попружного, Г.Шевченко. Однак педагогічний потенціал національно-культурних традицій у початковій школі остаточно не розкриті.

Зазначимо, що народні традиції є природним стимулюючим фактором шкільного навчально-виховного процесу. Можливості його важко переоцінити,якщо співвіднести із сучасними завданнями гармонійного розвитку молодших школярів в умовах гуманізації початкової освіти.

Актуальність і недостатній рівень визначеної проблеми в теорії та шкільній практиці зумовили вибір вибір мною теми курсової роботи.

Об'єкт дослідження - процес використання народних традицій українського народу у естетичному вихованні учнів початкових класів.

Предмет дослідження - педагогічні умови використання народних традицій українського народу у естетичному вихованні молодших школярів.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати педагогічні умови та методику використання народних традицій українського народу у початковій ланці освіти.

Світовий досвід розвитку педагогічної теорії і практики переконливо свідчить, що кожен народ має свою власну систему виховання, яка склалася впродовж довгого історичного шляху розвитку.

Відновлюючи в пам'яті і практичній життєдіяльності (традиціях, звичаях і обрядах, усіх сферах життя та культурних заходах) свій багатовіковий творчий потенціал, наш народ починає енергійно продовжувати творити свій шлях в історії. Сприяти цьому покликана сучасна школа, де є всі можливості для переосмислення в переоцінки духовних цінностей, пошуків нових підходів до вирішення наболілих проблем. Маючи програму та орієнтовані напрямки виховної роботи з формування особистості, розгорнулися творчі пошуки шляхів їх втілення в життя в загальноосвітніх та школах нового типу шляхом виховання школярів засобами народної педагогіки.

Корені української системи виховання заглиблюються в далеку історію, яка є свідком появи перших принципів, підходів, форм і методів виховної роботи, утвердження пріоритетності етнопедагогіки і народознавства, родинного виховання і сімейних духовних цінностей, формування національної свідомості і духовності.

Процес виховання сучасних молодших школярів засобами народної педагогіки нелегкий і досить тривалий. А тому тут все залежить від вчителя, його вміння зацікавити школярів, наявного у нього рівня педагогічної майстерності, системності і систематичності в організації та проведенні виховної роботи, вміння залучити батьків учнів до цього процесу, а головне вчитель має сам свято вірити в те, що він передає дітям, адже не можна переконати в будь - чому когось, не вірячи в це всім серцем і душею (на даний аспект наголошував В. Сухомлинський).

Однією з найважливіших педагогічних закономірностей є та, що в процесі виховання особистості, а отже, й підростаючого покоління, найефективніші шляхи пізнання - від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до міжнаціонального, світового. Система виховання засобами народної педагогіки, яка ґрунтується на міцних підвалинах культури рідного народу, минулих епох і сучасності, найбільшою мірою сприяє соціальному престижу інтелектуальності, освіченості та інтелігентності як складових духовності людини.

Пізнавально-виховний потенціал календарних традицій і звичаїв - це найдорогоцінніший вклад у теорію і практику виховної роботи з учнями сучасної школи. Не знаючи скарбів народної культури, не дотримуючись традицій, звичаїв і обрядів народного календаря, діти не зможуть засвоїти народну духовність. Як наслідок, не зможуть протиставити власні духовні цінності впливу негативних оточуючих явищ. Знання народного календаря дає змогу уникнути хибних напрямів сучасної цивілізації, пов'язаних з урбанізацією, деекологізацією, розвитком промисловості тощо.

1. Ващенко Г. Виховний ідеал. – Полтава, 1994.

2. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К., 1997.

3. Мартинюк І.В. Національне виховання: теорія і методологія. -К., 1995.

4. Традиції української етнопедагогіки та їх використання в навчально-виховній роботі школи. – К., 1993.

5. Цибар Т.М. Роль праці в естетичному вихованні підлітків (історико-педагогічний аспект) / Т.М. Цибар // Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка та психологія: Зб. Наук. Праць. – Чернівці: Рута, 2007.

6. Цибар Т.М. Естетичне виховання учнівської молоді на уроках образотворчого мистецтва / Т.М. Цибар // Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія “Педагогіка. Соціальна робота”. – Ужгород, 2007.

7 . Харламов И.Ф. Педагогика: Курс лекций. - М.: Просвещение, 1990.

8. Урунбасарова Э.А. Проблемы нравственного воспитания в исторических трудах педагогической науки. - Алматы: Казгосиздат, 1999.

9. Барандій М. Культура поведінки. – Л.: 1997.

10. Сметанський М. Суть виховання як складової педагогічного процесу / М. Сметанський // Шлях освіти. – 2006.

11. Левчук Л., Олещенко О. Основи естетики: Навч. посібник. – К.,2000.

12. Филипьев Ю.А. Искусство в системе человеческих ценностей. – М., 1996.

13. Цимбалюк Н. Скромність прикрашає людину: виховна бесіда / Цимбалюк Н. – К.: Вид. дім « Шкіл. Світ», - 2006.

14. Бех І. Моральний розвиток особистості в історико-педагогічному осмисленні / Бех І.// Рідна школа. – 2004.

15. Концепція виховання учнівської молоді в умовах відродження української національної культури // Інформ. зб. МОН України. – 1992.

16. Миропольська Н.Є. До проблеми виховання духовності особистості / Миропольська Н.Є// Духовність особистості: методологія. Теорія і практика. – Луганськ,2006.

17. Богданова О.С., Петрова В.І. Воспитание культури поведения учащихся I-III классов. –М., 1998.

18. Волченко Л.Б. Культура поведения, етикет, мораль. –М., 1992.

19. Мойсеєв Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1999.

20. Немежанська О.А. Це чарівне слово “гра”. – К.: Молодь, 2004.

21. Фібула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник. – К.: “Академвидав”, 2005.

22. Т.Р. Гуменкова. “Першооснови моральної культури”. Формування особистості школяра. // Початкова школа. – 2000. – 13-20 червня.

23. Л.П. Павленко. Почитай подумай. Виховання школяра. // Рідна школа. – 2005. – 4 січня.

24. Шеремет И.И. Трансформация в сфере воспитания. / И.И. Шеремет, Е.В. Стронова // Грани. – 2004.