Курсова робота Молодіжний сленг в англійській мові та його переклад

Вступ

Розділ 1. Сленг як лексика обмеженого вжитку

1.1. Визначення сленгу

1.2. Історія сленгу

1.3. Класифікація сленгової лексики

1.4. Загальний та спеціальний сленг

Розділ 2. Лексикологія молодіжного сленгу

2.1. Вплив кримінального арго на молодіжний сленг

2.2. Вплив іноземних мов на молодіжний сленг

2.3. Особливості молодіжного сленгу

Висновок

Актуальність теми. Молодіжний сленг 70 - 80-х років ХХ ст. вивчався дуже активно, але в основному аспектно. Лексичний склад нашої, як і будь-якої іншої, мови містить велику кількість сленгових утворень, що відповідають певним соціальним та професійним групам людей. Упродовж часу, коли наша мова перебувала під впливом тоталітарної системи, визнавався єдиний стандарт літературної мови. Проте існування різноманітних діялектизмів, сленгізмів тощо доводить, що мова залишається динамічною системою, яка постійно живе і розвивається.

Сленг розвивається, змінюється дуже швидко. Це утворення, яке може як легко утворитися, так і зникнути. Ці всі зміни відбуваються для спрощення усної мови та її розуміння. Сленг - живе та динамічне утворення. Його використовують у різних сферах суспільного життя. Це важлива частина мови, яка допомагає «тримати» її «живою».

Предмет дослідження - історія, структурні особливості і вплив молодіжного сленгу на мову суспільства.

Об'єкт дослідження - молодіжний сленг, джерела сленгу, його види, форми та використання.

Мета - проаналізувати таке явище мови, як «молодіжний сленг», дослідити історію його походження та класифікацію, вказати місце сленгової лексики у молодіжному мовленні.

Завдання:

1. Визначити поняття сленг, дослідити роль сленгу у молодіжній мові;

2. Прослідкувати історію розвитку терміну сленг;

3. Розкрити класифікацію молодіжного сленгу;

4.Розглянути загальний та спеціальний сленг;

5. Дослідити вплив кримінального арго на молодіжний сленг;

6. Розкрити вплив іноземних мов на молодіжний сленг;

7. Проаналізувати особливості молодіжного сленгу

Методи дослідження: метод історичного аналізу, описовий (такі прийоми, як спостереження, порівняння, зіставлення, узагальнення, класифікація аналізованого матеріалу, інтерпретація); науковий метод, систематичній метод, узагальнений метод, словотвірний аналіз, сприяючий осмисленню формування структури сленгових одиниць.

Теоретичне значення роботи полягає в лінгвістичному поглибленні соціолінгвістичної категорії сленгу та молодіжного сленгу, у визначенні його місця в структурі розмовної мови молоді. Результати дослідження дають можливість виявити специфіку й особливості формування сленгу на основі різнотипних мовних джерел, лінгвосоціопсихологічних аспектів мовної діяльності суб'єктів жаргонотворення за віковими параметрами та доповнюють теоретичну базу жаргонології і є актуальними при подальшому вивченні українського субстандартного вокабуляру.

Практичне значення роботи. Методика аналізу, запропонована в роботі, може бути корисною для вивчення урбаністичної комунікації, корпоративних жаргонів на матеріалі інших регіональних соціально-мовних спільнот. Концептуальні настанови та матеріали дослідження можна використати в навчально-виховній роботі з учнями, студентами з питань культури мови, можливості використання основних висновків та результатів роботи в теоретичних курсах і спецкурсах із лексикології у вищих навчальних закладах та у процесі вивчення лексикології в школі, а також укладання словників сленгової та жаргонної лексики.

Головною причиною зміни ролі і статусу молодіжного сленгу в системі мови вбачаємо у відчуженні мас від національної культури в обох її іпостасях (народної та елітарної професійної). Цей процес прискорюється, по-перше, через подальшу дискредитацію всього українського в усіх сферах життя суспільства, що, в свою чергу, спричиняє подальше укорінення комплексу меншовартості з таким основним його наслідком, як відсутність гідності, а, по друге, через денаціоналізацію пострадянського суспільства, що залишається одним із стрижнів сучасної політики в державі.

Проте відчуження від культури - не специфічно український процес. Він має тотальний характер. Справа не просто в активізації жаргону (що було б нормальним і безпечним явищем в межах певної субкультури). Справа у глобальній кризі національної культури, й у зв'язку з цим - втраті основних ціннісних орієнтирів людини як потенційно (генетично) запрограмованої на духовне життя істоти. Це такі орієнтири, як краса, істина, добро. Національну культуру заступає маскультура - невибаглива, примітивна, еклектична, розважальна, зрівнювальна, споживацька, що максимально принижує духовну сутність людини.

Сленг - розмовна мова носіїв маскультури, значною мірою денаціоналізованих, а тому дегуманізованих і деморалізованих. Причому це зовсім не означає їхню деінтелектуалізацію. Поділ на еліту та плебс залишається. Змінюється сутність нової еліти. Достатньо висока інтелектуальність вступає в симбіоз із бездуховністю.

Отже, в сучасних умовах варто розрізняти еліту духовну, в якої домінують цінності, типові для всіх національних культур (краса, істина, добро), та інтелектуальну, в якої домінують раціоналізм та прагматизм. Для еліти нового типу, тобто провідника суспільства нового типу, не є важливими такі поняття, як рідна культура і рідна мова. За цією логікою, жаргон - найперспективніший прошарок у будь-якій мові сучасного маскультуризованого суспільства. Це страшно, а проте реальною є саме така перспектива.

Принаймні подальше функціонування мови (і української, і російської, і німецької, і англійської й інших мов американізованих та європеїзованих суспільств) - це постійне її збіднення, відчуження від "надлишковості" виражальних засобів. Таким чином, головною функцією мови стає комунікативна, а не інкультураційна.