Наукова стаття Деякі семантичні та прагматичні риси сленгізмів

« Назад

Хоча сленг може зачіпати сферу граматики й синтаксису він виявляє себе, насамперед, у лексичній системі мови. Сленг не зачіпає граматику, оскільки остання підпорядковується не логічним законам, а умовним. З огляду на те, що іманентні властивості сленгу виявляються, передусім, у сфері лексичної семантики слова трансформаційні та інноваційні процеси у сленгу проходять, здебільшого, на лексемному, морфологічному та фонологічному рівнях.

Однією з особливостей семантики сленгізмів є перевага конотації над денотацією, прагматичного компонента над сигніфікативним, тобто вони не стільки означають предмети або поняття, скільки характеризують їх. Сленг - це емоційно-забарвлена лексика, яка має максимальне конотативне значення (інколи негативну конотацію). Необхідно підкреслити, що в словники сленгу включається багато одиниць лише на підставі того, що ці одиниці мають яскраво виражену емоційно-експресивну конотацію або новизну.

На відміну від загально англійських лексем “прагматична маркованість яких може дорівнювати нулю”, в семантичній структури одиниць сленгу домінує прагматичний компонент, який включає експресивні, емоційні та оціночні елементи значення. Більшість сленгізмів містять не тільки концептуальну, але й прагматичну інформацію, яка закодована у прагматичній складовій значення

Часто концептуальне ядро значення співіснує з аксіологічним значенням, яка вважається “найбільш яскравим представником прагматичного значення”. Більшість сленгізмів вказують на відношення мовця до об’єкта висловлювання тобто містять у своїй семантичній структурі оціночні семи.

Семантиці одиниць сленгу притаманна як Об’ективно-логічна так і емоційна оцінка.

Об'ективно-логічна оцінка виникає в результаті процесів пов'язаних з пізнавальною діяльністю людини та обумовлена об’єктивними якостями предмета або явища, які реалізувалися в семантиці слова незалежно від індивідуального сприймання “позитивності” або “негативності”. Вона мотивується соціальними, етичними та естетичними чинниками і висловлює думку про бажаність або небажаність явищ, про їх відповідність або невідповідність будь-яким нормам, вимогам. Обєктивно-логічна оцінка виділяється на підставі логічного тлумачення і може реалізувати позитивну оцінку, якщо об'єкт відповідає етичним та естетичним нормам, і негативну, якщо об’єкт має негативні характеристики.

Специфіку оціночної семантики сленгу складає, головним чином, негативна спрямованість. Більшій частині сленгізмів та жаргонізмів притаманна негативна оцінка, тобто вони сконцентровані навколо негативних у логічному аспекті понять.

Крім об'єктивно-логічної оцінки яка характеризує позитивні або негативні якості особи, в семантичній структурі сленгізмів присутня емоційна оцінка, що вказує на емоційне відношення мовця або його оцінку того що назване словом, оскільки “логічне та емоційно-оцінююче відношення людини до світу відбивається в семантиці слова водночас”.

Довільна емоційність є результатом суб'єктивних асоціацій, які виникають у окремих носіїв соціолектів у зв'язку зі словом і визначають його сприймання. Довільна емоційність не є емоційністю, що входить у власно-лексичне значення слова, тобто відчувається всіма членами мовного колективу. Вона з'являється в значеннях сленгізмів, утворених внаслідок образного переосмислення значення нейтральних слів, тобто “індивідуальне емоційно-забарвлене сприймання слова може бути обумовлене тими контекстами, в яких воно зустрілося мовцю, роллю, що мають в його житті позначені словом предмети та події”.

Емоційна оцінка присутня в семантиці більшості сленгізмів і посилює їх експресивність. На морфологічному рівні емоційна оцінка виражається за допомогою суфіксів, що мають емоційно-оціночний потенціал.

На лексичному рівні вона не експлікована, а присутня імпліцитно. Найбільш надійну інформацію про наявність емоційно-оціночного компонента в значенні слова дають словникові позначки або словникові дефініції.

В сленгізмах виділяють два види емоційної оценки: пейоратнвну та меліоративну. Для сленгової номінації характерною є перевага пейоративних утворень. Пейоративна емоційна оцінка властива одиницям сленгу, семантика яких виражає негативне відношення до предмета або явища. Вона характерна, зокрема, для сленгізмів, утворених внаслідок:

а) метафоричних переносів: airhead, bubblehead ─ a fool;

б) метонімічних переносів: boom box, boob tube ─ TV set;

в) редуплікації: dum-dum, hubba-hubba, ju-ju, mucky-muck, pip-pip, walkey-walkey, yo-yo.

Меліоративна оцінка виражає позитивну реакцію мовця, викликану позитивними якостями предмета, явища або поняття, що позначаються:

dream-boat ─ attractive person or thing,

fave rave ─ favourite piece of music,

glitterati ─ fashionable set of beautiful literary and show-business people.

Сленгізмам, що мають як пейоративну, так і меліоративну спрямованість, притаманна також фамільярність. Фамільярне емоційне забарвлення одиниць сленгу, відрізняється різноманітністю відтінків, що претендують на оригінальність: жартівливий, іронічний, насмішкуватий, пародійний, зневажливий, грубий, і навіть вульгарний:

airhead, back-seat driver, bimbo, brat pack, bubblehead,

buppy, closet queen, cornball, couch potato, dipstick, dweeb,

fat-cat, geek, gender-bender, gismo, gross-out, guppy, nerd.

Вживання в розмовному мовленні стилістично зниженої сленгової лексики надає забарвлення всьому висловлюванню, що дозволяє говорити про наявність семантичні структури сленгізмів певного експресивного компонента який свідчить про оцінку комунікативної ситуації як фамільярної.

Експресивність може виникати або за рахунок змістової, або зовнішньої сторони лексичної одиниці. Так, пейоративна експресія досягається за рахунок субстандартного суфікса – о:

cheapo, dumbo, lesbo, neato, sicko, sleazo, , wacko.

В структурі прагматичного компонента експресивність може бути представлена рядом елементів, таких як: новизна, незвичайність, незвичність, несподіваність, яскравість, оригінальність, а також образність, тобто наочне уявлення про що-небудь. Прагматична мотивація образності полягає в прагненні мовця посилити вплив на адресат. Називаючи явища навколишнього світу, їх ознаки, людина закріплює у свідомості все, що є суттєвим для суспільної практики. Для стандартної мови важливою є інформативність ─ те, що повідомляється про предмет або явище. Для сленгу важливим є те, як про це повідомляється.

Значний прагматичний потенціал мають образні сленгізми, утворені внаслідок метафоричних і метонімічних переносів. В більшості випадків основою образності виступає метафора:

bubblehead, dipstick, ─ a fool,

to chase the dragon ─ to take heroin.

Особливість семантики сленгізмів, пов'язана з прагненням до лаконічності та семантичної насиченості, полягає в здатності лексичних одиниць актуалізувати інформацію значного семантичного обсягу, що реалізується в інших комунікативних сферах словосполученням або реченням:

bimbo ─ a young woman considered sexually attractive but of limited intelligence,

wilding ─ rampaging by a gang of youth through a public place, attacking or mugging people along the way.

Характерною рисою семантики сленгізмів є семантична надмірність, за рахунок якої в багатьох випадках створюється експресивне забарвлення найменування. Позначення одного й того ж предмета, дії або їх ознак двома або більш словами має сенс тільки в тому випадку, коли нові найменування явищ дійсності відрізняються від вже існуючих у мові. Якщо таких відмінностей немає, то або одне з них вийде з мови, або між ними відбудеться смислова диференціація. Потреба в диференціації понять, у різноманітності вираження відтінків думок і почуттів, викликає до життя синоніми. В синонімах уточнюється не тільки сенс поняття, ознака або ступінь ознаки поняття, але і нюанси відношення мовця до предмета мовлення, яке визначається його емоційним станом, соціальним статусом, умовами комунікації.

Як правило, сленгові одиниці є експресивними синонімами літературних слів і словосполучень, бо процес номінації в розмовній мові визначається прагненням назвати новий предмет або явище виразним словом або замінити застарілу назву новою, більш виразною та оригінальною. Ємність і виразність сленгізму значно перевищує ці лексичні характеристики його стандартного словникового синоніма.

Сленгу притаманна широко розгалужена внутрішня синонімія, тобто концентрація великої кількості синонімів навколо понять, які викликають найбільш сильну емоційну реакцію. Оскільки сленгові синоніми по мірі вживання, яке часто диктується модою, семантично стираються та уступають місце новим, однією з найбільш характерних рис сленгу є рухома синонімія, що концентрує широкі ряди синонімів навколо центрів синонімічної атракції.

Кількісний склад синонімічного раду знаходиться в прямій залежності від соціального значення зазначеного об'єкта.

Для сленга є характерною афіксальна синонімія, тобто спостерігається атракція синонімічних словотворчих елементів:

-man; -boy; -bug; -hound = діяч чоловічої статі;

-house, -shop, -joint = розважальний заклад низького розряду.

Отже, серед особливостей семантики одиниць сленгу слід відзначити перевагу конотації над денотацією, тобто вони не стільки позначають предмети, поняття, явища скільки характеризують їх (здебільш негативно). Сленгізми мають значний прагматичний потенціал за рахунок компонентів семантичної структури, які містять експресивні, емоційні та оціночні елементи значення. Більшості сленгізмів притаманна переважно негативна об’єктивно-логічна оцінка, пеиоративна емоційна оцінка та пеиоративна експресія.