Наукова стаття Переклад лексичних одиниць з новими дериваційними елементами у сучасному передвиборчому дискурсі
Код роботи: 1364
Вид роботи: Наукова стаття
Предмет: Перекладознавство
Тема: Переклад лексичних одиниць з новими дериваційними елементами у сучасному передвиборчому дискурсі
Кількість сторінок: 10
Дата виконання: 2016
Мова написання: українська
Ціна: безкоштовно
Стаття присвячена лексичним неологізмам передвиборчого дискурсу, які містять нові дериваційні елементи. Автор також аналізує структурні особливості цих одиниць та надає всі можливі способи їх перекладу.
Ключові слова: лексичні неологізми, нові дериваційні елементи, передвиборчий дискурс.
Э.В. Полевая. Перевод лексических единиц с новыми деривационными элементами в современном предвыборном дискурсе. Статья посвящена лексическим неологизмам предвыборного дискурса, которые содержат в себе новые деривационные элементы. Автор также анализирует структурные особенности этих единиц и предлагает все возможные способы их перевода.
Ключевые слова: лексические неологизмы, нове деривационные элементы, предвыборный дискурс.
E.V. Poliova. Translation of new lexical units of pre-election discourse. The article deals with the problem of new lexical units of pre-election discourse which contain new word-forming elements. The author analyses structural peculiarities of such units, gives possible ways of their translation into Ukrainian.
Key words: lexical neologisms, new word-forming elements, pre-election discourse.
1. Єнікєєва С. М. Формування та функціонування нових словотворчих елементів англійської мови: дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Запорізький державний університет / С. М. Єнікєєва. – Запоріжжя, 1999. – 176 с.
2. Кубрякова Е. С. Типы языковых значений: Семантика производного слова / Е. С. Кубрякова. – М.: Наука, 1981. – 200с.
3. Левицький А .Е. Функціональний підхід до аналізу системи номінативних одиниць сучасної англійської мови // Вісник Харківського університету ім. В.Н.Каразіна, № 471 / А. Е. Левицький. – Харків : Константа, 2000. – С.137-143.
4. Степанова М. Д. О соотношении словосложения и словопроизводства (проблема “полуаффиксации”) // Полуаффиксфция в терминологии и литературной норме / М. Д. Степанов. – Владивосток : ДВНЦ АН СССР, 1986. – С.156-170.
5. Connoly W. The Terms of Political Discourse. – London : Blackwell, Third Edition, 1994. – 257 p.
6. Mascull B. Key Words in the Media. – The University of Birmingham, Collins Cobuild, 1995. – 272 p.
Нові дериваційні елементи, які беруть участь у творенні нових слів, на відміну від чисельних лексичних неологізмів передвиборчого дискурсу, не виникають раптово. Протягом останніх десятиріч у словотвірній системі англійської мови оформилась певна кількість словотворчих елементів, які виникли в попередні періоди її розвитку.
Формування таких нових елементів у словотворенні пов’язане з існуванням великої кількості фрагментів слів, які виконують функцію словотворчих, але, за своїми формальними ознаками чи характером, посідають проміжне положення між лексемами та афіксами. Відбувається своєрідна десемантизація лексичної одиниці, в процесі якої її семантика зрушується в бік абстрагування та типізації. Найчастіше в лінгвістичній літературі такі елементи називають напівафіксами, хоча існують також інші їх назви: афіксоїди, корелятивні афікси, субафікси.
Існують різні погляди і щодо статусу та місця цих напівафіксів. Деякі лінгвісти вважають їх складовими частинами композитів, інші – новими афіксами у стадії розвитку. Напівафікси в деяких працях розглядаються і як окрема система словотвірних елементів, а створення лексичних одиниць за їх допомогою – специфічним засобом словотвору, який існує поряд із словоскладанням та афіксацією. На думку А.Е.Левицького, ці афіксоїди є лексемами, що пройшли функціональну переорієнтацію і перейшли до класу морфем. Процес функціональної переорієнтації є одним із головних джерел змін у системі номінативних одиниць сучасної англійської мови.
Процес перетворення повнозначних слів у словотвірні елементи відбувається в багатьох мовах, тому явище напівафіксів можна вважати мовною універсалією. Метою даної статті є проаналізувати функціонування нових дериваційних елементів у сучасному англомовному передвиборчому дискурсі. Мета передбачає вирішення таких завдань: визначення основних типів афіксоїдів передвиборчого дискурсу та вирішення проблем їхнього перекладу українською мовою.
Формування нових словотворчих елементів відбувається шляхом формантизації та фрагментації лексичних одиниць. У процесі формантизації вільні кореневі морфеми, що функціонували в складі складних слів, перетворюються на афіксальні морфеми. В процесі фрагментації лише частина вільної кореневої морфеми перетворюється у словотворчий елемент. У передвиборчому дискурсі створення нових слів за аналогією, тобто за зразком конкретного слова, що вже існує, є дійовим механізмом процесів формантизації та фрагментації.
Міцно увійшов у лексичну систему англійської мови та в передвиборчий дискурс Великобританії префіксоїд euro-. Прикладами його вжитку є такі лексичні одиниці: eurocompatible, eurodominated, eurozone, які можуть відповідати навіть за мофемним складом лексичним одиницям євросумісний, євродомінуючий та єврозона.
Застосування суфіксоїда -free у передвиборчому дискурсі обмежується ситуаціями, що мають певні переваги для мовця. Цей суфіксоїд відбиває людські бажання та цілі. Внаслідок функціональної переорієнтації виникає досить продуктивний суфікс -free, який своїм розвитком мусить завдячувати рекламі, де він отримав фігуральне значення суфіксу -less. Але на відміну від суфікса -less, суфікс -free позбавлений негативного значення. У передвиборчому дискурсі цей суфікс додається до слів, що мають негативну конотацію, надаючи їм позитивного забарвлення: mud-free approach (“чистий” підхід), spin-free campaign (кампанія без застосування політтехнологій), risk-free operation (дія без ризику).
Іншим високопродуктивним елементом передвиборчого дискурсу став елемент -speak – “мова певної сфери діяльності, групи людей, жаргон”: Blairspeak (мова Блера), Bushspeak (мова Буша), corporate-speak, ecospeak (мова людей, що переймаються питаннями збереження навколишнього середовища), Newtspeak (мова Нью та Гінгріча). Зразками для творення таких неологізмів стали авторські неологізми англійського письменника Дж.Оруела newspeak, oldspeak в романі “1984”. Тактика, за якою мова використовується як зброя у партійців Оруела, анітрохи не змінилася у сучасних політиків. Віднесення елементів -free, -speak та ін. до розряду словотворчих базується на їх високій продуктивності через те, що “чим більше слів з певним елементом зустрічається у мові, тим більше підстав вважати, його афіксом, а не компонентом складного слова”.
Феміністичний рух спричинив широке використання у передвиборчому дискурсі елемента person замість man у значенні “людина”: chairperson, spokesperson / spokespeople. Елемент person вже зареєстрований у новітніх словниках як суфікс, нейтральний по відношенню до статі формант.
Прикладами процесу фрагментації у передвиборчому дискурсі є виділення псевдоморфем у певних словах, які потім використовуються як дериваційні засоби в подальшому словотворенні. На сучасному етапі розвитку англійської мови продовжується формування нових суфіксоїдів із грецьких коренів шляхом аналогічного словотворення. Суфіксоїд -crat почав функціонувати у ролі суфікса в значенні “офіційна особа, урядовець, адміністратор, управлінець” за аналогією зі словом bureaucrat у таких лексичних одиницях: businesscrat, Dixiecrat, phetocrat, Republicrat, virtuecrat.
Продуктивний суфікс -cracy використовується для створення слів на позначення соціальної групи, структури, яка має певну владу: corpocracy (суспільство, в якому корпорації відіграють провідну економічну й політичну роль), Kakistocracy (поганий уряд), meritocracy (група відомих політичних діячів), punditocracy (група вашингтонських журналістів, чиї погляди вважаються вірними навіть якщо вони і не співпадають з громадською думкою), xerocracy (суспільство із суворою цензурою, де правдива інформація поширюється шляхом ксерокопіювання).
“Friday morning, when Judge Lewis ruled that Harris could certify the state results, the punditocracy was declaring that Gore’s hopes of winning were over”. (Time, Nov.27, 2000) – “Вранці у п’ятницю, коли суддя Люіс дозволив сенатору Херріс затвердити результати виборів у штаті, вашингтонськіжурналістивже стверджували, що надії Ґора на перемогу втрачені”.
“And he [Chris Carsson] also had the concept of “xerocracy” — which means that anybody who can be bothered to pick a time and have the fliers Xeroxed is in charge”. (The Independent, Nov. 1, 1994) – “Також йому [Крісу Каррсону] належить концепція “ксерократії”, яка означає, що будь-хто, кого можна потурбувати з приводу знаходження часу для копіювання флаєрів, є відповідальною особою”.
Досить високою продуктивністю вирізняється з-поміж інших суфіксоїд -gate “скандал”, що виокремився зі слова Watergate (скандал у готелі “Вотергейт”, пов’язаний з секретними документами, що компрометували діяльність президента Ніксона). За свідченнями британських лінгвістів, якщо суфіксоїд –gate спочатку використовувався на позначення брудних технологій лише у передвиборчих кампаніях, то пізніше, вінстав використовуватися і для створення нових лексичних одиниць на позначення політичної чи економічної корупції.
Серед останніх неологізмів передвиборчого дискурсу 90-х рр. ХХ ст. зустрічаємо: Agua-gate(скандал, пов’язаний з перерахунком голосів на виборах президента США 2000р.), Filegate (скандал, пов’язаний із можливим доступом адміністрації Клінтона до 400 досьє ФБР на провідних членів Республіканської партії США), Monicagate, sexgate(скандал, пов’язаний із стосунками Б.Клінтона та Моніки Левінські), Rubbergate (банківський скандал у Палаті представників Конгресу США на поч.. 90-х рр..), tollgate (скандал, що зашкоджує репутації), Travelgate (скандал, пов’язаний із звільненням працівників відділу поїздок Білого дому за часів президентства Б.Клінтона) та ін. За часів президентства Б.Клінтона в США суфіксоїд –gate став джерелом ще й таких новотворів як: nannygate, troopergate, fornigate та whitewatergate. Якщо при їх згадуванні важко ідентифікувати ситуацію, з приводу якої вони були створені, то це лише тому, що за своєю природою ці новотвори були оказіоналізмами і дуже швидко вийшли з ужитку. Залишається популярним утворення sexgate на позначення скандалу, пов’язаного з інтимними стосунками політиків:
“One of two vans the 36 boxes of independent counsel Kenneth Star’s Sexgate report arrives at Capitol Hill amid tight security.” (New York Post, Sep.9, 1992) – Один з двох фургонів, що містить 36 коробок звіту незалежного слідчого Кеннета Старрa, прибуd під охороною до Капітолійського пагорбу.
Аналіз британської преси дозволяє зробити висновок, що британські журналісти залучають до свого арсеналу словотворчих елементів і елемент –gate на зразок своїх американських колег. Серед британських новотворів із цим елементом маємо: Camillagate (скандал, пов’язаний із таємними записами телефонних розмов між принцем Чарльзом та Камілою Паркер), bastardgate (скандал стосовно зауваження колишнього прем’єр-міністра Великої Британії, зробленого ним після телеінтерв’ю журналісту Джону Сноу (канал ITN) про те, що в його Кабінеті міністрів є багато негідників), та nuttergate (скандал, пов’язаний з тим, що колишній британський Міністр освіти назвав голову відділу освіти Бірмінгема “a nutter” (ідиот, божевільний) у своїй промові.
Елемент -lock , що виділився зі слова gridlock із першим значенням “транспортний затор руху”, створив такі неологізми у передвиборчому дискурсі: deadlock, greenlock, landlock. Лексична одиниця gridlock, у свою чергу, стала вживатися у значенні переносному – “тупикова ситуація, безвихідь”:
“With a potential Democratic victory in Washington State, the likelihood of gridlock and bickering looms large”. (Time, Dec.4, 2000) – “З потенційною перемогою демократів у штаті Вашингтон вірогідність тупикової ситуації та сутичок у Конгресі зростає”.
На суфікси останнім часом перетворились й елементи –cade (“процесія”), -(a)holic (“пристрасть до чогось”) та -(a)thon (“змагання на витривалість”). Серед нових лексичних одиниць у передвиборчому дискурсі знаходимо: motorcade (автоколона, що бере участь у передвиборчій агітації), politicoholic (пристрасний політик) та workathon (тривала робота над чимось):
“He[Gore] spent Labor Day in a round-the-clock workathon, bonding with his buddy Joe…” (Time Sep.18, 2000) – “Він [Ґор] провів День праці в цілодобовому робочому марафоні зі своїм довіреним Джо...”
Процес довільної фрагментації відомих лексичних одиниць з метою виокремлення елементів для створення неологізмів пояснюється окремими лінгвістами явищем “народної етимології” – природним прагненням носіїв мови асоціювати невідоме іншомовне слово з чимось відомим у рідній мові (як у прикладах зі суфіксоїдами грецького походження типу -(a)thon).
До псевдоморфем, що з’явилися останнім часом, належить і продуктивний елемент -savvy, який було запозичено зі сленґу, де він функціонував як самостійне слово, утворене від французького дієслова savior “знати”. Найчастіше він використовується для творення прикметників зі значенням “такий, що добре розуміється на чомусь”: economic-savvy, market-savvy, media-savvy, tech-savvy, Web-savvy.
Протягом останнього десятиріччя в американському передвиборчому дискурсі активізувався латинський префікс –super. За його допомогою створені такі лексичні одиниці: supercharge (досягати високої продуктивності), superdelegates (делегати зі складу вищих посадових осіб партії), supermajority (значна більшість):
“To nail down the prize, he [Clinton] may eventually need a heavy majority of the so-called superdelegates – basically elected officials and party bigwigs.” (Time Apr.20, 1992) – “Щоб закріпити успіх, йому [Клінтону] зрештою буде необхідна сильна підтримка так званих суперделегатів – переважно вибраних офіційних осіб та високих партійних діячів”.
Узагальнюючи вищезгадане, потрібно зазначити, що у передвиборчому дискурсі у процесі переходу до розряду словотвірних елементів вихідні мовні одиниці зазнають певних функціональних та семантичних змін. Саме семантичні зміни являють собою той критерій, що дозволяє відрізняти словотворчий елемент від його омоніму – повнозначного слова. Для словотворчих елементів, створених шляхом формантизації лексичних одиниць, характерною є спеціалізація (-friendly, -speak) або перенос значення (-gate, -lock, -savvy).
Для елементів, створених шляхом фрагментації слів, характерним є абсорбування фрагментами значень лексем, частинами яких вони є. Лексичні одиниці, створені таким шляхом, функціонують як семантичні еквіваленти лексичних одиниць, від яких вони утворені (-nomics < economics – Reaganomics, Clintonomics). Потрібно згадати, що вперше лексична одиниця з таким елементом з’явилась у 1969 році в США за президентства Ричарда Ніксона – Nixonomics, що описувала слабку політику президента у сфері економіки, яка призвела до різкої інфляції та введення 10%-ного тарифу на імпорт. Після Ніксона елемент –nomics почав широко використовуватись у словотворенні на позначення економіки, про яку не піклуються. Сьогодні існує також лексична одиниця Dubyanomics на позначення економічної політики чинного президента США Дж.Буша (молодшого).
У деяких випадках відбутлося розширення значення словотворчого елемента у порівнянні із семантикою лексеми, на базі якої він був створений (як у випадках з (a)holic, -(a)thon, -cade), або звужування значення форманта (як у випадку з -nomics). Як бачимо, семантичний аспект є найважливішим у процесі втрати тотожності між самостійною лексичною одиницею та компонентом складного слова, а також у процесі перетворення останнього у словотворчий формант.
Залишається невирішеною проблема адекватного перекладу лексичних одиниць, що містять нові дериваційні елементи. Чи варто здійснювати переклад на рівні морфемному, чи передавати значення слова на рівні лексеми? Яким чином відтворювати значення окремих одиниць, які не мають повних еквівалентів в мові перекладу? На нашу думку, подальші розробки цих питань на базі типологічних досліджень могли б вирішити цю проблему.