Дипломна робота Проблеми та перспективи впровадження технологій електронного урядування в діяльність органів місцевого самоврядування на прикладі Овідіопольської селищної ради
Код роботи: 6001
Вид роботи: Дипломна робота
Предмет: Державне і регіональне управління
Тема: Проблеми та перспективи впровадження технологій електронного урядування в діяльність органів місцевого самоврядування на прикладі Овідіопольської селищної ради
Кількість сторінок: 91
Дата виконання: 2016
Мова написання: українська
Ціна: 1800 грн
Перелік умовних позначень
Вступ
Розділ 1. Електронне урядування як нова форма взаємодії органів влади з громадянами
1.1. Поняття і суть електронного урядування та етапи його організації
1.2. Світова практика запровадження та функціонування електронного урядування
Висновки до 1 розділу
Розділ 2. Впровадження технологій електронного урядування в діяльність органів місцевого самоврядування
2.1. Інформатизація регіону – необхідна умова впровадження технологій електронного урядування
2.2. Веб-сайт органу влади як платформа для взаємодії між органом влади та громадськістю
Висновки до 2 розділу
Розділ 3. Шляхи покращення взаємодії органів місцевого самоврядування з громадянами за допомогою технологій електронного урядування
3.1. Перешкоди та проблеми при формуванні електронного урядування
3.2. Пріоритетні напрями впровадження технологій електронного урядування в діяльність органів місцевого самоврядування
Висновки до 3 розділу
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Актуальність дослідження. Однією з домінант сучасного етапу розвитку держави, є підвищення ролі інформації і інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ). При цьому ІКТ роблять істотний вплив на характеристики соціальної системи як такої і особливо держави як політичного інституту.
На сучасному етапі розвитку суспільних відносин у багатьох країнах все більшими темпами розвивається система електронного уряду. Саме вона забезпечує відкритість і прозорість діяльності органів влади всіх рівнів, підвищує взаєморозуміння і взаємодію влади із громадськістю. Вважається, що така форма спілкування з державою приведе не тільки до більш ефективного і менш витратного адміністрування, але й до кардинальних змін взаємин між громадянами і органами державної влади та місцевого самоврядування.
Для України та її владних органів і структур, на сучасному етапі, впровадження системи електронного урядування на всіх рівнях управління, інформаційна відкритість є необхідною умовою її розвитку, зміцнення демократії та подальшого її успішного функціонування.
Що стосується наукових досліджень по електронному урядуванню, то необхідно говорити в першу чергу про праці зарубіжних вчених. Основу теорії електронного урядування відображено в працях таких авторів, як К. Андерсен, Т. Беккер, К. Белламі, К. Гейселхарт, Б. Лоадер, М. Малкіа, А. Нілсон, Дж. Тейлор, К. Ханер, К. Шедлер, Дж. Янг та ін.
Питаннями впровадження та розвитку електронного урядування займаються такі українські науковці та дослідники, як О. Баранов [20-21], А. Голобуцький [24], І. Клименко [31], І. Коліушко [33-34], О. Шевчук [24], С. Чукут [60], в роботах яких розглянуто питання інформаційного суспільства, нове місце і роль держави в такому суспільстві, використання ІКТ в державному управлінні, сутність електронного урядування, методи та принципи його організації.
Серед російських авторів викликають інтерес праці І. Агамирзяна, В. Дрожжинова, В.І. Василенко, В.А. Василенко, А. Даниліна, Д. Іванова, І. Мелюхіна, Л. Сморгунова, Ю. Хохлова, А. Шадріна.
Однак, у цей час, недостатньо досліджена проблема впровадження електронного урядування на регіональному рівні (в органах місцевого самоврядування), насамперед питання ефективного обслуговування населення регіонів за допомогою електронної взаємодії.
Також, на сьогоднішній день одній з основних проблем у сфері використання ІКТ виступає невідповідність проголошуваних принципів роботи і нормативних гасел, з одного боку, і реальної практики роботи органів місцевого самоврядування, із другого.
Як і багато інших управлінських технологій, що зарекомендували свою ефективність в практиці розвинених зарубіжних держав, в Україні електронне урядування залишається якоюсь формою, що не трансформує зміст управлінської діяльності, і це перешкоджає досягненню очікуваного приросту ефективності функціонування органів місцевого самоврядування.
Таким чином, політичні і управлінські аспекти використання інформаційних технологій в органах місцевого самоврядування, міра обґрунтованості і прийнятні форми запозичення передового зарубіжного досвіду, а також теоретичне осмислення електронного урядування і його впливу на розвиток територіальної громади є актуальними.
Актуальність виявляється і в необхідності дослідження нових форм взаємодії органів місцевого самоврядування з громадянами в системі електронного урядування.
Метою магістерського дослідження є розгляд проблем та перспектив впровадження технологій електронного урядування в діяльність органів місцевого самоврядування.
Досягнення цієї мети передбачає вирішення завдань, що включають:
- проаналізувати основні поняття, суть електронного урядування та етапи його організації;
- узагальнити зарубіжний досвід впровадження електронного уряду;
- дослідити стан впровадження технологій електронного урядування в діяльність органів місцевого самоврядування;
- визначити перешкоди та проблеми при формуванні електронного урядування;
- виробити пріоритетні напрями впровадження технологій електронного урядування в діяльність органів місцевого самоврядування.
Об'єкт дослідження: система електронного урядування.
Предметом дослідження є проблем та перспектив впровадження технологій електронного урядування в діяльність органів місцевого самоврядування.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що впровадження нових форм електронної взаємодії публічних органів влади з громадянами сприятиме їх відкритості і прозорості публічного органу, підвищенню легітимності влади та соціального задоволення населення.
Методи дослідження: Теоретико-методологічним підґрунтям магістерського дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних дослідників у галузі державного управління, філософії управління, політології, права, державної політики та електронного урядування.
Реалізація завдань дослідження здійснювалася шляхом комплексного використання загальнонаукових і спеціальних методів: логічного, етимологічного та порівняння – при поглибленому аналізі понятійного апарату і формуванні теоретичної бази дослідження; категоріального аналізу – при уточненні таких понять, як “електронний уряд” та “електронне урядування”; системного аналізу – для визначення ступеня інформатизації та готовності публічних органів влади до взаємодії з громадянами за допомогою ІКТ; порівняльного аналізу – при вивченні джерел з проблематики дослідження та для узагальнення зарубіжного досвіду розробки та реалізації електронного уряду; аналізу та узагальнення – для теоретичного обґрунтування результатів дослідження.
Теоретичною та емпіричною базою дослідження стали законодавчі та нормативно-правові акти України, довідкова література, дані соціологічних опитувань, результати експертних оцінок, моніторингові дослідження інформаційної відкритості веб-сайтів органів місцевого самоврядування, а також матеріали науково-методичних і науково-практичних конференцій тощо.
Новизна дослідження та практична значимість магістерського дослідження полягає у тому, що на основі вивчення та узагальнення практичного досвіду впровадження та діяльності електронного урядування зроблено висновок про те, що впровадження технологій електронного урядування на регіональному рівні дасть змогу спростити, прискорити та піднести на світовий рівень процеси взаємодії публічних органів влади з громадянським суспільством та потребами бізнесу.
Практична значимість роботи полягає в можливості використання її ідей, висновків і рекомендацій для вирішення практичних завдань по організації електронної взаємодії між публічними органами влади та громадянами.
Результати магістерського дослідження можуть бути також використані органами державного управління, аналітичними підрозділами державних і комерційних організацій. Матеріал, представлений в магістерській роботі, може бути використаний при оновленні і розробці ряду дисциплін, у тому числі: «Політичні комунікації», «Державне управління», «Інформаційні технологій в державному управлінні», «Технології електронного урядування» тощо.
Структура та об’єм роботи. Магістерська робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
Список використаних джерел містить 64 найменувань. Робота викладена на 88 сторінках тексту, містить 2 таблиці 8 рисунків та 3 додатки.
Висновки
Підводячи підсумки магістерського дослідження, можна зробити наступні висновки та пропозиції.
1. Поняття "електронне урядування" залишається неоднозначним та незрозумілим. Багатозначність визначень зумовлена тим, що науковці та консалтингові фірми акцентують увагу на різних аспектах і принципах впровадження і функціонування електронного урядування і кожен з підходів не може претендувати на універсальність.
2. Існує багато визначень таких понять, як «електронний уряд» та «електронне урядування» і недосконалість категорійно-понятійного апарату стоїть на заваді ефективному впровадженню технологій електронного урядування і пропонуємо взяти за основу визначення А. Семенченко, що «електронне урядування – це система взаємодії органів державної влади з населенням, що базується на широкому застосуванні інформаційних технологій, у тому числі на мережі Інтернет, з метою підвищення доступності та якості державних послуг, зменшення термінів їх надання, а також зниження адміністративного навантаження на громадян та організації, обумовленого їх отриманням».
3. Проведений аналіз стану інфраструктури інформатизації Одеської області свідчить про зростання ролі і значення цієї сфери в народногосподарському комплексі регіону як однієї з найбільш стабільних та динамічних галузей економіки. Однак у порівнянні з європейськими стандартами Одеська область, як і вся Україна, має досить низький показник комплексного задоволення інформаційних потреб населення і рівень розвитку елементів інформаційного суспільства та впровадження технологій електронного урядування в діяльність публічних органів влади.
4. При аналізі веб-сайтів органів місцевого самоврядування були виявлені як внутрішні, так і зовнішні причини, що пояснюють невисоку відвідуваність ресурсів.
До внутрішніх чинників можна віднести:
- статичність і неоновлюванійсть веб-сайту;
- неповний спектр і односторонній характер інформації;
- трудність пошуку потрібних матеріалів;
- технічну недосконалість;
- нерозвиненість інтерактивних можливостей.
Зовнішніми причинами непопулярності є:
- нерозвинена ІКТ-інфраструктура;
- недостатня комп'ютерна грамотність населення;
- низька правова і інформаційна культура;
- непоінформованість про електронні послуги, що можуть надаватися;
- недовіра до офіційних веб-сайтів як джерела політичної інформації.
5. В роботі дістали подальший розвиток пріоритетні напрямки розвитку електронних консультації з громадянами, як одного з механізмів взаємодії органів влади з громадянами та було виділено принципи для успішних електронних консультацій:
- органи влади повинні демонструвати готовність;
- органи влади повинні гарантувати захист персональних даних;
- органи влади повинні адаптувати підходи до конкретної цільової групи;
- органи влади повинні поєднувати електронні консультації з традиційними методами;
- органи влади повинні тестувати і адаптувати інструменти електронних консультацій;
- органи влади повинні пропагувати електронні консультації;
- органи влади повинні аналізувати результати;
- органи влади повинні забезпечити зворотний зв'язок;
- органи влади повинні оцінювати процес консультацій та їх вплив.
6. Практичні рекомендації щодо удосконалення веб-сайту Овідіопольської селищної ради Одеської області полягають у використанні консультаційних механізмів взаємодії (Інтернет-приймальня, опитування, коментарі), ідентифікаційних механізмів взаємодії (сервіс авторизації користувачів та доступ до баз даних документів органів влади), діалогу з питань антикорупційної тематики.
7. Виходячи з вище наведеного, можна сформулювати наступні пропозиції щодо практичного використання результатів дослідження щодо основних напрямків впровадження технологій електронного урядування на регіональному рівні:
- істотне підвищення рівня повноти, оперативності та доступності різноманітних форм і видів інформації для кожного громадянина;
- якісне поліпшення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності системи державного управління;
- забезпечення можливості впливу громадян на управлінські процеси, засобами електронних комунікацій;
- кардинальне перетворення системи інформаційно-маркетингового забезпечення суб’єктів господарської діяльності усіх форм власності;
- всебічне використання потенційних можливостей інформаційних технологій систем і мереж для повномасштабного вирішення соціальних і гуманітарних проблем, в тому числі для удосконалення системи освіти, охорони здоров’я, розвитку науки, культури, мистецтва;
- активізація діяльності в системі міжнародного інформаційного обміну в інтересах розвитку політичних, економічних, соціальних і гуманітарних зв’язків;
- спілкування між громадянами та державними службовцями в електронних приймальнях відповідно до встановленого розкладу у визначені години;
- електронні дебати напередодні місцевих виборів;
- поточні дискусії в он-лайн для зареєстрованих учасників (за допомогою електронної пошти);
- забезпечення належного рівня інформаційної безпеки та захисту інформації;
- розробити і впровадити систему моніторингу стану впровадження і ефективності використання технологій е-урядування в органах місцевого самоврядування. Щорічно оприлюднювати результати моніторингу в засобах масової інформації, під час круглих столів, семінарів і конференцій.
8. Забезпечити розширення доступу громадян до публічних електронних послу шляхом:
- популяризації і розповсюдження інформації серед широких верств населення про сутність технологій е-урядування і переваги їх використання у повсякденному житті;
- підвищення комп’ютерної грамотності усіх верств населення;
- створення розгалуженої державно-приватної інфраструктури повсюдного доступу громадян до публічних електронних послуг, зокрема, створенням центрів колективного електронного обслуговування громадян;
- надання консультативних послуг громадянам і проведення просвітницьких заходів щодо публічних електронних послуг, користування в майбутньому системою «Електронні вибори» тощо.
Таким чином, впровадження технологій електронного урядування на регіональному рівні дасть змогу спростити, прискорити та піднести на світовий рівень процеси взаємодії державного управління з громадянським суспільством та потребами бізнесу.
Як можливе продовження магістерського дослідження можна намітити необхідність узагальнення досвіду побудови електронного урядування в різних країнах з тим, аби виявити міру універсальності електронного урядування, а також строгіше сформулювати чинники і умови ефективності його побудови. Окремий напрям, який представляє особливу актуальність для України, полягає в дослідженні чинників і умов можливості запозичення зарубіжного досвіду, накопиченого у сфері електронного урядування і, в загальнішому сенсі: реформ державного управління.
Список використаних джерел
1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Преса України, 2013. – 80 с.
2. Закон України „Про захист інформації в автоматизованих системах” від 5 липня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 24. - С. 185.
3. Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22 травня 2003 р. № 852-IV // ВВР України. – 2003. – № 36. – С. 276.
4. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 р. № 851-IV // ВВР України. – 2003. – № 27. – С. 275.
5. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. № 2657-XII // ВВР України. – 1992. – № 48. – С. 650.
6. Закон України „Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки” від 08.12.2006 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, - № 12, - с. 102.
7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо створення електронної інформаційної системи «Електронний Уряд» від 24 лютого 2003 р. № 208. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/208-2003-п.
8. Постанова Кабінету Міністрів Украйни «Про заходи щодо упорядкування державних, у тому числі адміністративних послуг» від 17 липня 2009 р. № 737. Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/737-2009-п.
9. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку легалізації комп'ютерних програм в органах виконавчої влади» від 04.03.2004 р. №253 // Урядовий кур'єр вiд 17.03.2004. р. – № 50.
10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Національний реєстр електронних інформаційних ресурсів» від 17.03.2004 р. №326 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 11. – С. 45. –С. 665.
11. Про заходи щодо створення електронної інформаційної системи «Електронний Уряд»: постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 208. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=208-2003-%EF.
12. Про Концепцію Національної програми інформатизації: Закон України від 4 лютого 1998 р. №75 / ВВР України, 1998. – № 27-28.
13. Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки: Закон України від 09 січня 2007 р. № 537-V / ВВР України. – 2007. – № 12.
14. Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади: постанова Кабінету Міністрів України від 4 січня 2002 р. №3. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3-2002-%EF.
15. Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України «Порядок надання інформаційних та інших послуг з використанням електронної інформаційної системи «Електронний Уряд» від 16 серпня 2003 р. - № 149.
16. Порядок надання інформаційних та інших послуг з використанням електронної інформаційної системи «Електронний Уряд»: наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 16 серпня 2003 р. № 149. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1066-03.
17. Александров В. Т., Гусев В. О. Послуги системи державного управління // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Х.: ХарРІ НАДУ, ”Магістр”,2003. – Вип. 3 (18). – С. 208-213.
18. Баєв В. В. Розуміння нової парадигми електронного врядування на місцевому рівні в Україні // Збірник наук. праць УАДУ. – 2003. Вип. 1. – С. 151.
19. Балабаєва З. В. Демократичне врядування: поняття та сутність / З. В. Балабаєва // Актуальні проблеми державного управління: збірник наукових праць Одеського регіонального інституту державного управління. – Одеса: Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2007. – Вип. 3. – С. 4-11.
20. Баранов А. Электронное правительство в Украине? Будет! Когда? // Зеркало недели. - 2002. - № 1.
21. Баранов О. В. Електронне урядування в Україні: аналіз та рекомендації. Результати дослідження / О. А. Баранов, І. Б. Жиляєв, М. С. Демкова та ін. [За ред. І. Г. Малюкової]. – К.: ООО «Поліграф-Плюс». 2007. – 254 с.
22. Безверхнюк Т. М. Європейські стандарти врядування на регіональному рівні: монографія / Т. М. Безверхнюк, С. Є. Саханенко, Е. X. Топалова / за заг. ред. Т. М. Безверхнюк. - О.: ОРІДУ НАДУ, 2008. - 328 с.
23. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество Опыт социального прогнозирования. - М., 2004.
24. Голобуцький О. П., Шевчук О. Б. Електроний уряд. - К.: Атлант UMS, 2002. -173 с.
25. Данилин А. В. Электронные государственные услуги и административные регламенты. От политической задачи к архитектуре «электронного правительства» / А. В. Данилин - М.: Инфра - М. – 2004.
26. Державне управління: основи теорії, історія і практика: Навчальний посібник / В. Д. Бакуменко, П. І. Надолішній, М. М. Іжа, Г. І. Арабаджи / За заг. ред. Надолішнього П. І., Бакуменка В. Д. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2009. - 394 с.
27. Дрожжинов В. И., Штрик А. А. Электронные правительства и повышение конкурентоспособности стран – членов ЕС // Технологии информационного общества – Интернет и современное общество: Труды VIII Всероссийской объединенной конференции (Санкт-Петербург, 8-11 ноября 2005 г.). – СПб., 2005. – С. 143.
28. Зарубіжний досвід упровадження електронного урядування / авт. кол.: Т. Камінська, А. Камінський, М. Пасічник та ін.; за заг. ред. д-ра наук з держ. упр., проф. С. А. Чукут. – К., 2008. – 200 с.
29. Інформаційна відкритість органів місцевого самоврядування: рейтинг офіційних веб-сайтів міст обласного (республіканського) значення України / Проект USAID «Гідна Україна»; ГО «Агенство з розвитку приватної ініціативи»; О. Федорович; К. Рубановський. – Івано-Франківськ, 2009. – 78 с.
30. Інформаційна відкритість органів місцевого самоврядування: рейтинг офіційних веб-сайтів міст обласного (республіканського) значення України / Проект USAID «Гідна Україна»; ГО «Агенство з розвитку приватної ініціативи»; О. Федорович; К. Рубановський. – Івано-Франківськ, 2009. – 78 с.
31. Клименко І. В., Линьов К. О. Технології електронного врядування. – К.: Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2006. – 192 с.
32. Клімушин П. С. Визначення механізмів реалізації електронної демократії та надання електронних державних послуг / Теорія та практика державного управління – Вип. 1 (28) ХарРІДУ НАДУ, 2010 Електронний збірник.
33. Коліушко I. E., Дємкова Х. С., Фігель М. В. Доступ до інформації та електронне урядування. - К.: Факт, 2005. - 336 с.
34. Коліушко І. Б., Демкова М. С. Електронне урядування – шлях до ефективності та прозорості державного управління // Інформаційне суспільство. Шлях України. - К.: Бібліотека інформаційного суспільства. - 2004. – С. 138-143.
35. Концепція розвитку електронного урядування в Україні / О. А. Баранов, М. С. Демкова, С. В. Дзюба, А. В. Єфанов, І. Б. Жиляєв, Е. Л. Клепець, Т. В. Попова, І. А. Рубан, А. І. Семенченко, С. А. Чукут. За ред. А. І. Семенченко, 2009р.
36. Кращі практики впровадження електронного урядування: зарубіжний досвід. Методичні матеріали до навчальної дисципліни: “Теоретико-методологічні, організаційні та інституційні основи електронного урядування” / авт. кол.: К. Синицький, Я. Олійник, М. Міхальова та ін.; за заг. ред. д.н. держ. упр., проф. С. А. Чукут, к.н. держ. упр. О. В. Загвойської. – К., 2010. – 144 с.
37. Куспляк І. С. Аналіз основних підходів до поняття «електронне урядування» // Актуальні проблеми державного управління: зб. наукових праць Одеського регіонального інституту державного управління. Вип. 3(35). – Одеса. ОРІДУ НАДУ, 2008.
38. Куспляк І. С. Електронне урядування: досвід Великобританії//Актуальні проблеми європейської інтеграції – Вип. 4 / За ред. В. М. Кривцової та Д. В. Ягунова. – О.:Фенікс, 2008.
39. Куспляк І. С. Використання технологій електронного урядування для ефективнішої взаємодії інститутів державної влади та суспільства // Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю «Демократичне врядування: наука, освіта, практика», НАДУ при Президентові України, 29 травня 2009 р.
40. Лациба М. Інформаційна відкритість сайтів органів державної влади України. / М. Лациба. – К.: [Український незалежний центр політичних досліджень], 2007 – 48 с.
41. Литвак О. Г. Використання закритого і відкритого програмного забезпечення та електронний уряд // Теорія та практика держ. упр.: зб. наук. пр. – Х., 2006. – Вип. 2(14). – С. 139.
42. Нисневич Ю. А. Электронное правительство как постиндустриальная философия государственного управления // Политическая коммуникация в постсоветской России: проблемы формирования и парадигмы развития, Москва-Улан-Удэ, 2003, - с. 222-233.
43. Орлов О. В. Концепція інформатизації органів державного управління на регіональному рівні // Теорія та практика державного управління. – Вип. 2 (11). – Х.: – Магістр, 2006. – с. 242-248.
44. Панчук A. M. Ралдугін Є. О., Клименко I. E. Моделювання, інформаційні системи і технології в державному управлінні: Навч. посіб. / За заг. ред. Г. С. Литвинова. - К.: Центр наук. літератури, 2004. - 263 с.
45. Почепцов Г. Г., Чукут С. А. Інформаційна політика: Навч. посіб. - К.: Знання, 2006. - 663 с.
46. Резченко Є. О. Світовий досвід реалізації концепції електронного уряду // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. – Х. 2006. №2(22): у 2 ч. Ч 1. – С. 295.
47. Семенов А. Досвід зарубіжних країн щодо розробки та реалізації програми електронного врядування на місцевому рівні в Україні // Вісник НАДУ. – 2006. - №2. – С. 409.
48. Серенок А. О. Принципи організації електронного уряду на місцевому і регіональному рівнях // Актуальні проблеми розвитку управлінських систем: досвід, тенденції, перспективи. – Х.: Магістр, 2011. – С. 136-140.
49. Сморгунов Л. В. Политические сети, информационные технологии и публичное управление: переход от концепции «e-government» к «e-governance»» // Технологии информационного общества - Интернет и современное общество: Труды VIII Всероссийской объединенной конференции (Санкт-Петербург, 8-11 ноября 2005 г.). СПб.: Филологический факультет СПбГУ, 2005. - С. 161.
50. Сморгунов Л. В. Электронное правительство в контексте современных административных реформ на Западе // Технологии информационного общества - Интернет и современное общество: труды VI Всероссийской объединенной конференции. Санкт-Петербург, 3-6 ноября 2012 г., - с. 133-135.
51. Совершенствование государственного управления на основе его реорганизации и информатизации Мировой опыт / Под ред. В. И. Дрожжинова. - М.: Эко-Трендз, 2002.
52. Солодов В. В. Електронне урядування як інструмент трансформації державного управління: дисертація…кандидата політичних наук: 23.00.02. – Москва: РДБ, 2007.
53. Соснін О. В. Державна політика в галузі управління інформаційним ресурсом України: Автореф. дис. … д.п.н. за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Одеська національна юридична академія, Одеса, 2005. – с. 45.
54. Сороко В. М. Надання публічних послуг органами державної влади та оцінка їх якості: навч. посіб. – К.: НАДУ, 2008. – 104 с.
55. Тирусь Б. Ю. Ефекти розвитку системи електронного врядування в Україні // Внутрішня політика держави: принципи, методологія: наук.-практ. конф. за міжнар. участю, 27 січня. 2005 р. / за заг. ред. А. О. Чемериса. – Л., 2005. – У 2 ч. – С. 111.
56. Топалова Е. Х. Наближення вітчизняної системи врядування до європейських стандартів: регіональний рівень: автореф. дис.... канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.02 “Механізми державного управління” / Е. Х. Топалова. – Одеса, 2008. – 20 с.
57. Уэбстер Ф. Теории информационного общества. - М.: Аспект Пресс, 2004. - 400 с.
58. Ханни Л. Использование информационной и коммуникационной технологии для развития демократии: э-демократия / Лекция для участников учебного курса по электронному правительству, Академия Электронного Управления. – Талинн: Themis, 2007. – 112 с.
59. Чугунов А. В. Электронное правительство: эффективность политики внедрения информационно-коммуникационных технологий в государственное управление / Всероссийский конкурсный отбор обзорно-аналитических статей по приоритетному направлению "Информационно-телекоммуникационные системы", 2008. - 55 с.
60. Чукут С. Сутність електронного уряду та принципи його організації // Вісн. УАДУ. - 2003. - № 2. - С. 429-433.
61. Урядовий портал // Режим доступу: kmu.gov.ua.
62. Офіційний веб-сайт Міністерства розвитку інфрастуруктури України // Режим доступу: www.mtu.gov.ua
63. Офіційний веб-сайт Одеської обласної державної адміністрації // Режим доступу: oda.odessa.gov.ua
64. Офіційний веб-сайт КП «Обласний інформаційно-аналітичний центр» // Режим доступу: iac.odessa.gov.ua