Реферат Організація сучасної системи бухгалтерського обліку: етапи становлення та перспективи його розвитку в Україні

« Назад

1. Етапи становлення системи обліку в Україні

У дослов'янський період територію України населяли різні народи і племена і кожен з них мав певний вплив на розвиток бухгалтерського обліку України.

Трипільська культура (ІІІ тис. до н.е.) характеризується появою ремесел та натуральним продуктообміном, що дозволяє припустити наявність примітивного обліку доходів та витрат.

У грецьких містах Чорноморського узбережжя (І тис. до н.е.) відбувався розвиток ремесел, зовнішньої торгівлі та податкової системи на підставі грошового обігу та товарообміну, що викликало необхідність ведення обліку доходів, витрат і податків.

Період Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (Х–XIV ст.) характеризувався розвитком ремесел, торгівлі, встановленням регулярних податків, поєднанням натурального обміну з грошовим обігом та товарообміном. Це передбачало облік доходів і витрат, податків та заборгованості із застосуванням вартісної оцінки, тарифікації і таксування.

Існування українських земель у складі Польсько-Литовської держави та Козацька доба (XV–XVII ст.) відзначені подальшим розвитком ремесел та сільського господарства, появою непрямих податків поряд з прямими, розвитком зовнішньої торгівлі та кредитних відносин, що передбачало розвинений грошовий обіг та товарообмін, вексельний обіг та лихварство. Для цього періоду характерне використання прибуткових та видаткових касових книг, ведення обліку матеріальних цінностей, зародження калькуляції.

Подальше вдосконалення обліку, а саме – уніфікація способів і прийомів, техніки бухгалтерського обліку, розробка загальних облікових регістрів, розвиток облікового законодавства та науки про облік, – відбулося в період знаходження України в складі Австро-Угорської та Російської імперій (XVIII – поч. ХХ ст.). В цей період набуває подальшого розвитку промисловість, торгівля, виникає банківська система та кооперативний рух, формується єдина грошова система та загальнонаціональний ринок. На етапі існування Радянського Союзу економіка України була охоплена процесами індустріалізації, колективізації, одержавлення власності, що призвело до створення планової системи народного господарства. Ця система вимагала державної регламентації та централізованого обліку і сприяла ідеологізації науки про бухгалтерський облік. [8, c. 61-64]

У 20-х — на початку 30-х років у Львові за допомоги і фінансової підтримки РСУК виходить відома в Галичині й Західній Україні праця В. Нестеровича з нового українського бухгалтерського обліку "Спрощене книговодство". У цій роботі відчувається вплив спрощеного варіанта німецької форми бухгалтерського обліку. В. Нестерович пропонував ведення бухгалтерського обліку за двома напрямами залежно від кількості господарських операцій.

Перший напрям передбачав ведення спеціальних місячних зошитів з окремими сторінками для кожного рахунка, де зазначаються числа місяця і кореспондуючі рахунки. Сюди щоденно в процесі поточної роботи подають підсумки дебетування і кредитування за кореспондуючими рахунками і так на кінець місяця маємо готовий місячний журнал. Ведення такого журналу полегшує складання балансу і зводить до мінімуму використання Головної книги. Але записи в зошитах належать до певного місяця, і кожен зошит не зв'язаний з іншими зошитами.

Другий напрям передбачав ведення хронологічних записів у двох книгах — касовому журналі й меморіалі. Перший застосовується для обліку касових оборотів, а другий — для всіх інших. Наприкінці місяця в касовому журналі й меморіалі проводять виписку кореспондуючих рахунків, на підставі якої складають Головну книгу за місячними підсумками записів. Аналітичні книги велися на підставі записів у касовому журналі та меморіалі. [4, c. 62-64]

У 30-х роках XX ст. зароджується соціалістичний облік, фундаторами якого та представниками стали Н. Ласкін, Н. Гегечкорі, Е. Глейх, П. Клейман, Д. Андріонов та ін. Найбільшим його теоретичним досягненням став власне класовий характер. Російський професор Я.В. Соколов назвав соціалістичний облік періодом деформації принципів бухгалтерського обліку. У методичному плані доходило до облікового та економічного абсурду. Обліковій науці було нав'язано велику дискусію, яка повністю наперед зводилася до ідеологізації бухгалтерського обліку.

У 1930 р. поширення набула праця Н. Блатова, І. Богословського, М. Помазкова "Обліково-бухгалтерські курси вдома". Згодом її авторів звинуватили в буржуазній ідеології. М.Х. Жебрак відомий вчений радянського періоду (українець за походженням) був один із творців нормативного методу на базі американської системи "стандарт — костинг". Вийшла праця "Основні елементи промислового обліку в СРСР і за кордоном". [2, c. 41-44]

1946 р. у Львові виходить праця В. Горбачевського "Курси бухгалтерії", яка мала значний практичний і читацький інтерес. Радянська Україна у складі колишнього СРСР зазнала таких же потрясінь: як щодо бухгалтерського обліку, так і стосовно тих вчених, які його формували. Вчені всіх національностей — Я. Гальперін, Н. Кипарісов, Н. Леонтьев, О. Рудановський, О. Ґалаґан, М. Жебрак та ін. відчували утиски з боку уряду. З 1917 до 1953 р. бухгалтерські кадри витримали "три перевірки", і тільки смерть Сталіна покінчила з цими переслідуваннями. Після 1953 р. в обліку спостерігалася певна стійкість. Були значні досягнення в галузі господарського розрахунку, обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, механізації, а потім автоматизації обліку, його централізації. Облік був спрямований на державотворення.

Поряд з московською та петербурзькою формується українська бухгалтерська школа. Створюються спеціалізовані вищі навчальні заклади в Києві, Харкові, Одесі, а згодом у Тернополі. Значний внесок у розвиток бухгалтерського обліку зробили П.П. Німчинов, М.Г. Чумаченко, А.Н. Кузьмінський та ін.

Сьогодні Україна вступила в новий історичний період — незалежності й формування нових національних економічних відносин на засадах ринкової економіки, формується нова облікова політика держави.[1, c. 65-69]

2. Функціонування національної системи обліку в процесі трансформації економіки України

Розвиток теорії бухгалтерського обліку в Україні проходить повільно і безсистемно. Все це ускладнює вирішення проблеми реформування облікової системи. На відміну від країн Америки та Західної Європи, в яких формування і розвиток економіки і системи бухгалтерського обліку відбувалися природнім шляхом впродовж десятків і сотень років, в Україні проходить прискорена економічна реформа, що вимагає відповідної зміни системи обліку.

Більше того, серед науковців не має навіть єдиної точки зору щодо того, чи взагалі потрібно реформування. Тому, розглядаючи питання реформи обліку, можна виділити щодо її доцільності три точки зору вітчизняних науковців:

1) у реформі немає гострої потреби;

2) реформа необхідна, але здійснювати її слід зважено й осмислено;

3) реформа зводиться до переходу на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку.

Щодо представників першої точки зору, то, по-перше, їх небагато, оскільки лише окремі з українських вчених – фахівців з бухгалтерського обліку вважають систему збору, опрацювання та використання облікової інформації, сформовану в умовах адміністративно-командної системи управління державною формою власності, такою, що має право на існування у ринковому середовищі.

Право на існування заслуговує друга точка зору, оскільки лише зважений і осмислений підхід до його реформування дасть змогу побудувати систему, яка буде максимально враховувати національні особливості, місце обліку в ринковій економіці, що постійно змінюється. Реформування зачіпає систему обліку не лише як вид практичної діяльності, а й бухгалтерський облік як науку, яка розвивається за своїми об'єктивними законами. Очевидно, що ідеального в реальному світі не існує – від помилок не застрахований ніхто. Проте поспішність, з якою приймались національні положення (стандарти), закономірно вплинула на їх якість і призвела в подальшому до внесення численних змін та уточнень до їх змісту.

Що ж до переходу на міжнародні стандарти, то за ними майбутнє для тих країн, які прагнуть до інтеграції у світову економіку. Розвиток бізнесу супроводжується виходом економіки країни на вищий рівень. При цьому міждержавні кордони відсуваються на другий план, а акцент робиться на світові ринки. Це дає можливість встановлювати ділові контакти з іноземними партнерами, а отже, забезпечувати притік інвестицій. Єдині стандарти обліку дозволяють, з одного боку, спростити для іноземних інвесторів процедуру інвестування капіталу в національну економіку, з іншого – вітчизняним підприємствам буде значно простіше освоювати міжнародний ринок. Проблема уніфікації виникає тому, що зростання ролі інтеграції економіки потребує деякої однорідності та прозорості принципів формування і розрахунку прибутку, бази оподаткування, інвестування та капіталізації активів, методика та організація яких в різних країнах є різною. [6, c. 7-8]

Проте на даному етапі розвитку економіка України ще не відповідає тому рівню, під який створено міжнародні стандарти. Міжнародні стандарти – це лише орієнтир ведення обліку, який не враховує національні економічні, юридичні й соціальні особливості, тому на цьому етапі основне завдання полягає у створенні й подальшому розвитку національної системи бухгалтерського обліку. [11, c. 8-10]

На формування якісних характеристик системи бухгалтерського обліку впливає сукупність чинників (рисунок 1).

Наведені вище чинники спричинили певні тенденції та закономірності, що, в свою чергу, зумовили особливості організації певної облікової системи. Існує три основні види облікових систем: англосаксонська, континентальна і південноамериканська. Українська облікова система відповідно до обраної класифікації має найбільше спільних рис з континентальною системою, хоча мають місце розбіжності між ними.

З’ясування питання класифікації національних облікових систем, їх складових і особливостей дозволяє обрати оптимальну концепцію розвитку бухгалтерського обліку для нашої країни, що важливо в період його реформування. Це дозволяє використати значний міжнародний досвід з організації облікової системи на національному рівні з максимальним урахуванням соціально-економічних особливостей конкретної країни. Різноманітність класифікації систем обліку спричиняє виникнення іншого

Рис. 1 - Система чинників, які впливають на формування якісних характеристик системи обліку

актуального на сьогодні питання – гармонізації обліку, що у вітчизняних умовах стало однією з причин проведення реформи. [12, c. 92]

3. Напрями розвитку системи бухгалтерського обліку в Україні

До основних напрямків розвитку системи бухгалтерського обліку в Україні можна віднести наступні:

- Уніфікація лінгвістично-термінологічного забезпечення і нормативно-методологічної бази. У культурно-історичному і мовно-інформаційному просторі важливе місце займає упорядкування, функціонування та вирішення низки питань стосовно обліку, контролю господарської діяльності в контексті визначення параметрів спілкування людини з машинною технікою.

Уніфікація лінгвістично-термінологічного забезпечення включає в себе трансформацію різноманітних інформаційних мов до єдиної цілісної системи, уточнення і збагачення змісту з врахуванням історичного досвіду, визначення шляхів маніпулювання інформаційної бази автоматизованих систем обліку, створення умов для уникнення термінологічних невідповідностей та загалом інформаційної неадекватності.

Уніфікація нормативно-методологічної бази передбачає ущільнення прийому, передачі, використання і отримання інформації в процесі реформування бухгалтерського обліку та досягнення єдності і відповідності національних стандартів, міжнародного досвіду та інформаційно-технологічних схем;

- Типологізація форм первинної документації є засадничою підставою бухгалтерського обліку як цілісної системи, оскільки в ній зосереджена інформація про можливі подальші структурні перетворення та варіанти розвитку класичних форм первинної документації в параметрах інформаційно-комп’ютерних технологій та спеціалізованих видів діяльності;

- Впровадження новітніх інформаційних технологій та програмного забезпечення і створення на цій підставі єдиної інформаційної системи бухгалтерського обліку.

Процес інтеграції різноманітних видів обліку в бухгалтерський облік є пріоритетним, оскільки здійснюється оперативне управління всім комплексом діяльності підприємців і користувачів інформації в реальному просторовому вимірі та формується база даних для програмного забезпечення статистичної та податкової звітності. [7, c. 36-37]

Література

1. Ярошовець Н. В. Методологія розвитку бухгалтерського обліку. Становлення обліку в Україні (ХVІ – ХІХ століття) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2001. – № 52. – С. 64-70.

2. Алексєєва А. Історичні етапи становлення і розвитку сегментарного обліку та звітності в Україні / А. Алексєєва, Т. Ігнатенко // Вісник Київського Національного торговельно-економічного університету. - 2010. - №5. - С. 40-45.

3. Бутинець Ф. Ф. Історія бухгалтерського обліку: в 2 ч.: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. за спец. "Облік і аудит" / Ф. Ф. Бутинець; ред. Л. Л. Горецька. - Житомир: Рута, 2001 - Ч. 1. - 2001. - 511 с.: табл.; Ч. 2. - 2001. - 511 с.: портр., табл.

4. Ярошовець Н. В. Становлення та розвиток обліку на теренах України (ХІХ – початок ХХ століття) // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. Економічні науки. – 2001. – № 13. – С. 61-65.

5. Голов С. Ретроспективний погляд на реформування бухгалтерського обліку в Україні. Антиміфологія / С. Голов // Бухгалтерський облік і аудит. - 2005. - №11. - С. 5-10.

6. Губачова О. Становлення бухгалтерського обліку як наслідок розвитку цивілізації / О. Губачова // Світ бухгалтерського обліку (дод. до газ. «Все о бухгалтерском учете»). – 1998. - №11. – С. 75-80.

7. Даньків Й. Історія становлення обліково-правової культури України / Й. Даньків, М. Остап'юк // Бухгалтерський облік і аудит. - 2010. - №6. - С. 34-39.

8. Ярошовець Н. В. Бухгалтерський облік: динаміка, становлення та специфіка застосування на різних історичних етапах // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2001. – № 55. – С. 61-64.

9. Ковальчук Н. Історичні аспекти розвитку бухгалтерської звітності / Н. Ковальчук // Економіка АПК. – 2000. - № 12. – С. 63-67.

10. Остап'юк М. Я. Історія бухгалтерського обліку: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. Я. Остап'юк, М. Р. Лучко, Й. Я. Даньків. - К.: Знання, 2005. - 276 с.

11. Голов С. Трансформація звітності українських підприємств згідно з міжнародними стандартами обліку / С. Голов // Бухгалтерський облік і аудит. – 1996. – №2. – С. 17–24, №3. – С. 6–16.

12. Чумаченко М. Джерела теорії та історії бухгалтерського обліку / М. Чумаченко // Економіка України. - 2010. - №10. - С. 91-93.

13. Ярошовець Н. В. Методологічні засади і принципи бухгалтерського обліку // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. Економічні науки. – 2002. – № 18. – С. 125-131.

14. Мошковська О. А. Еволюційний розвиток бухгалтерського управлінського обліку: історичний аспект. Збірник наукових праць ЧДТУ. Випуск 22 http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpchdtu/2009_22_2/articles/Finansi/14_Moshkovska.pdf.

15. Соколов Я. В. Управленческий учет миф или реальность? // Бухгалтерский учет. - 2000. - № 18.

16. Горицкая Н. Г. Бухгалтерский учет и финансовая отчетность в Украине с 2000 года. - К., 2000.

17. Швець В. З історії розвитку українського бухгалтерського обліку (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) / В. Швець // Бухгалтерський облік і аудит. - 2002. - №7. - С. 28-31.

18. История бухгалтерского учета: с чего все начиналось // Все о бухгалтерском учете. - 2004. - №65. - С. 4-5.

19. Маздоров В. А. История развития бухгалтерского учета в СССР (1917-1972) / В. А. Маздоров. - М.: Финансы, 1972. - 318 c.

20. Голов С. Бухгалтерський облік: від рахівництва до інтегрованої інформаційної системи / С. Голов // Бухгалтерський облік і аудит. – 1998.– № 5. – С. 9–17.