Курсова робота Банківське кредитування населення на прикладі ПАТ КБ «ПриватБанк»

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ

1.1. Сутність та етапи становлення банківського кредитування населення

1.2. Класифікація банківського кредитування

1.3. Зарубіжний досвід розвитку банківського кредитування

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ

2.1. Державне регулювання банківського кредитування населення

2.2. Сучасний стан банківського кредитування населення в Україні

2.3. Банківське кредитування населення на прикладі ПАТ КБ «ПриватБанк»

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Банківське кредитування займає одне з найважливіших місць серед фінансових механізмів економічного стимулювання і стабільного розвитку економіки. Розвиток ринкових відносин у банківській сфері має забезпечити новий етап у розвитку банківської діяльності. Це є найбільш необхідним, складним завданням у вирішенні питань, пов’язаних з наданням послуг фізичним особам. У здійсненні таких перетворень провідне місце належить комерційним банкам. Вони є головними суб’єктами ринку, які забезпечують регулювання фінансово-кредитних відносин між юридичними і фізичними особами. Тому важливу роль у такій ситуації відіграють розвиток та вдосконалення обслуговування населення і надання йому послуг з боку комерційних банків, а саме кредитних.

У сучасних умовах надзвичайно актуальним питанням піднесення країни залишається подальший розвиток кредитування населення, оскільки соціально-економічний рівень їх життя є досить низьким.

Метою дослідження є розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення банківського кредитування фізичних осіб.

Відповідно до мети роботи поставлені наступні завдання:

– розкрити сутність банківського кредиту та особливості кредитування фізичних осіб;

– розглянути класифікацію банківського кредитування;

– розглянути зарубіжний досвід розвитку банківського кредитування;

– сформулювати державне регулювання банківського кредитування населення;

– провести аналіз сучасного стану банківського кредитування населення в Україні;

– розглянути банківське кредитування населення на прикладі ПАТ КБ «ПриватБанк»;

– запропонувати шляхи вдосконалення проблеми та перспективи розвитку банкывського кредитування населення.

Об’єктом дослідження є процес банківського кредитування населення.

Предметом дослідження є теоретичні аспекти банківського кредитування фізичних осіб банками.

Курсова робота виконана на 49 сторінках, складається з вступу, 3-х розділів (поділених на підрозділи), висновків, списку використаних джерел на 2 сторінках (22 джерела).

Отже, класифікувати банківські кредити можемо за такими ознаками: за призначенням (цілі кредиту), по сфері використання, за строками користування, забезпечення, за способом видачі та погашення, за видами процентних ставок.

Необхідною умовою ефективної реалізації кредитної політики банку та забезпечення необхідного рівня доходності, платоспроможності й ліквідності банківської діяльності є дотримання всіх необхідних процедур основних етапів банківського кредитування.

Кредит фізичним особам – одна з найпоширеніших і затребуваних форм кредитування, оскільки фізичні особи є основними за чисельністю позичальниками банків. Як свідчить світовий досвід, банківські операції з фізичними особами становлять близько третини загального обсягу всіх операцій, які проводять фінансово-кредитні установи країн із ринковою економікою. Серед цих банків чимало спеціалізованих, які працюють лише з фізичними особами.

Таким чином, проведене дослідження дозволяє дійти наступних висновків та зробити такі пропозиції:

1. Серед особливостей споживчого кредитування визначено:

– споживчий кредит сприяє розв’язанню суперечності між можливим тимчасовим «замороженням» коштів і необхідністю їх ефективного використання;

– за допомогою споживчого кредиту банки акумулюють тимчасово вільні кошти одних клієнтів з тим, щоб надати позику іншим клієнтам, залучені таким чином кошти становлять основу кредиту;

– надання споживчого кредиту населенню, з одного боку, збільшує його поточний платоспроможний попит, підвищує життєвий рівень, з іншого прискорює реалізацію товарних запасів, надання послуг.

2. Недосконалість банківської системи характеризується неврегульованістю чинного законодавства у сфері споживчого кредитування. Головною проблемою є недостатній рівень інформованості населення. Ситуація потребує реформування, адже на сьогодні відсутні нормативно-правові акти для регулювання кредитування фізичних осіб і захисту прав споживачів. Необхідно створення законодавчого документу, що забезпечить повернення банків до справедливої конкуренції та надання повної інформації про умови кредитування.

3. Важливою умовою ефективної реалізації кредитної політики банку та забезпечення необхідного рівня доходності, платоспроможності й ліквідності банківської діяльності є дотримання всіх процедур основних етапів банківського кредитування. Для цього важливо враховувати пріоритетні напрями в кредитуванні, визначені кредитною політикою банку, обсяги кредитів та структуру кредитного портфеля, граничні розміри кредиту на одного позичальника, методики оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальника, рівень процентної ставки.

Необхідно більш об’єктивне врахування ризиків, пов’язаних з вартістю та ліквідністю кредитного забезпечення. Доцільним є вдосконалення підходів до оцінки заставного майна з кредитами, виданими фізичним особам, що дозволить банківській установі знизити ризики кредитування у майбутньому

4. Основні проблеми кредитування фізичних осіб в умовах сучасної ринкової економіки пов’язані з процесом «розбудови» правової держави та громадянського суспільства. Одним із її пріоритетів є створення законодавчої бази для розвитку ринку кредитних ресурсів, а також сприятливих умов для залучення коштів у економіку України. У процесі трансформації української економіки введено в дію чимало нормативно-правових актів щодо кредитування. Деякі з них недостатньо обґрунтовані, а деякі – суперечать один одному. Крім цього, за міжнародними зобов’язаннями, зокрема, згідно з Угодою про партнерство і співробітництво України з Європейським Союзом, наша країна має узгодити вітчизняне чинне законодавство, у тому числі регулювання кредитних відносин, із європейськими стандартами.

5. Метод кредитного скорингу використовується вітчизняними банками для вивчення репутації індивідуальних позичальників, пристосовуючи алгоритм скоригну до кредитної політики і характеру вітчизняного банківського законодавства. Використання автоматизованих банківських систем дозволяє банкам скоротити витрати і час на обслуговування клієнтів, контролювати виконання банківських операцій у реальному масштабі часу, приймати обґрунтовані рішення у найкоротший термін, що впливає на якість роботи і конкурентоздатність банківських установ.

Для зниження ризику при видачі кредитів запропоновано модель скорингової системи, яка є гнучкою і адаптовано під потреби конкретного банку та законодавства, а також дозволяє приймати обґрунтовані рішення у найкоротший термін.

Існують безліч узаконених засобів ухилень від сплати позичок, починаючи від дроблення підприємств-боржників із перенесенням боргів на неплатоспроможне підприємство, до надання в заставу майна, яке вже перебуває в заставі іншого банку чи юридичної особи. Тому варто зосередити увагу фахівців на подальшому аналізі законодавства про заставу як ефективний засіб забезпечення захисту економічних інтересів комерційного банку.

Необхідно впровадити систему вимог до предмету застави та оцінки застави, закріпивши її відповідно у внутрішніх нормативних документах. Це дозволить врахувати психологічні та фінансові фактори виникнення проблемних кредитів.

Для цього доцільно розробити і запровадити нові інструменти для налагодження ефективної роботи з клієнтами в непростих ринкових умовах. Необхідно сформувати і розмістити на офіційному Інтернет-сайті базу заставного майна, а також надати вкладникам можливість використання депозитів, оформлених у банку, для купівлі об’єктів з цієї бази.

З метою поліпшення якості обслуговування клієнтів, які бажають реалізувати або придбати об’єкти з бази заставного майна, удосконалити процедуру реалізації заставного майна шляхом продажу фізичним особам в обмін на депозит або за готівку.

1. Афанасьева О. Н. О современной системе краткосрочного банковского кредитования // Бизнес и Банки. – 2007. – № 34. – С.1–13

2. Бутинець Ф. Ф. Аналіз діяльності комерційного банку. Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. за спец. «Банківський менеджмент». – Житомир: ПП «Рута», 2006. – 384 с.

3. Версаль Н. І. Теорія кредиту: Навч. посібн. – К.: Києво-Могилянська академія, 2007. – 483с.

4. Вовчак О. Д., Рущишин Н. М., Андрейків Т. Я. Кредит і банківська справа: Підручник. – К.: Знання, 2008. – 564 с.

5. Гетия И. Г., Леонтьева И. Н., Шумилин В. К. Методические указания по проведению занятия по дисциплине «Безопасность жизнедеятельности» на тему: «Определение интегральной бальной оценки тяжести труда на робочем месте». – М.: МГАПИ, 2002. – 22с.

6. Жуков Е. Ф. Банки и небанковские кредитные организации и их операции: учеб. – М.: Вузовский учебник. – 2009. – 528с.

7. Жукова Е. Ф. Банки и банковские операции: Учебник. – М.: ЮНИТИ, 2003.

8. Колесникова В. И. «Банковское дело»/учебник. – М.: Финансы и статистика, 2000.

9. Корчагин Ю. А. Деньги. Кредит. Банки. – Ростов-н/Д.: Феникс, 2006. – 348с.

10. Кравцова Г. С., Кузьменко Е. И. Деньги, кредит, банки. – Мн.: БГЭУ, 2007. – 527 с.

11. Лаврушин О. И., Мамонова И. Д., Валенцева Н. И. Банковское дело. – М.: КНОРУС, 2009. – 768с.

12. Лаврушина О. И. Банковское дело. – М.: Финансы и статистика, 2008. – 392 с.

13. Лаврушина О. И. Банковское дело. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 672 с.

14. Лаврушина О. И. Деньги. Кредит. Банки: учебник. – М.: «КНОРУС», 2008. – 560 с.

15. Мельник П. В., Тарангул Л. Л., Гордей О. Д. Банківські системи зарубіжних країн: підручник. – К., Алерта, Центр учбової літератури, 2010. – 586 с.

16. Петрук О. М. Банківська справа: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – 461 с.

17. Романовский М. Ф. Финансы и кредит: учебник. – М.: Высшее образование, 2005. – 575 с.

18. Савчук В. Проблеми оптимізації управління споживчим кредитуванням комерційних банків. Банківська справа. – 2007. – №2. – С. 50-55.

19. Соколова О. В. Банки, финансы, кредит.– М.: Юрист, 2007. – 784 с.

20. Тарасов В. И. Деньги, кредит, банки: Учебное пособие. – Мн.: Мисанта, 2006. – 512 с.

21. Черных С. Управление банковскими рисками. Вопросы экономики. – 2009. – № 8. – С. 120-127.

22. Шемшученко Г. Ю. Фінансово-правове регулювання банківського кредитування. – К.: ТОВ «Юридична думка», 2006. – 264 с.