Курсова робота Розвиток керівництва і лідерства на прикладі ПП «Будсервіс ВВ Гарант»
Код роботи: 4679
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Менеджмент
Тема: Розвиток керівництва і лідерства на прикладі ПП «Будсервіс ВВ Гарант»
Кількість сторінок: 58
Дата виконання: 2014
Мова написання: українська
Ціна: 350 грн
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ КЕРІВНИЦТВА ТА ЛІДЕРСТВА
1.1. Поняття керівництва його сутність, зміст, стилі
1.2. Суть лідерства, формальне та неформальне
1.3. Теорії керівництва та лідерства
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН «БУДСЕРВІС ВВ ГАРАНТ»
2.1. Організаційна характеристика ПП «Будсервіс ВВ Гарант»
2.2. Аналіз фінансових результатів ПП «Будсервіс ВВ Гарант»
2.3. Керівництво і лідерство на ПП «Будсервіс ВВ Гарант»
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ РОЗВИТКУ КЕРІВНИЦТВА І ЛІДЕРСТВА
3.1. Шляхи вдосконалення управління керівництвом на ПП «Будсервіс ВВ Гарант»
3.2. Шляхи підвищення ефективності лідерства
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Актуальність теми. Протягом усієї історії розвитку суспільства точаться суперечки навколо визначення суті і природи керівництва. При цьому слід враховувати і ту обставину, що більшість людей підсвідомо переконана – керувати вони вміють якнайкраще і відповідно є лідерами (навіть не володіючи теоретичними знаннями чи практичним досвідом) на відмінну від будь-якої іншої галузі чи виду діяльності.
Дана тема почала досліджуватись ще наприкінці 1940 р. ученими Мічиганського університету Р. Лікертом. Також досліджувалось і американськими дослідниками Р. Блейком та Д. Моутоном, які виявили, що діяльність менеджерів проходить у «силовому полі» між вектором «виробництво» (націленість на виробництво товарів) і вектором «людина» (націленість на гуманне ставлення до людей). В Україні великий вклад в дослідження даної теми зробив В. Терещенко, який виділив 10 якостей людини для ефективної управлінської праці.
Більшість людей не вбачають відмінності між поняттями керівництва, влади та лідерства, вважаючи, що, перебуваючи на керівній посаді, певна особа автоматично має владу над підлеглими і є лідером колективу. Формально це так. Однак на практиці співвідношення цих трьох складових частин управлінського впливу надзвичайно різноманітне, оскільки воно складається під впливом багатьох чинників, до яких належать тип організації, її масштаби, напрям діяльності, місце в ієрархії управління, особисті якості менеджера та ін.
Лідерство – це здатність підняти людське бачення на рівень більш широкого кругозору, вивести ефективність діяльності людини на рівень більш високих стандартів, а також здатність формувати особистість, виходячи за звичайні рамки, які її обмежують.
Керівництво ж можна визначити «як процес використання влади задля досягнення впливу на людей».
Влада – це можливість реально вплинути на поведінку інших людей, тобто влада – це знаряддя впливу. В свою чергу, вплив – це будь-яка поведінка однієї людини чи групи осіб, що активно діє на поведінку відчуття,стосунки інших людей.
Предметом дослідження роботи є дослідження лідерства і керівництва. Об’єктом - мале підприємство «Будсервіс ВВ Гарант».
Метою даної роботи є дослідження рис керівництва та лідерства, обґрунтувати пропозиції щодо поліпшення лідерства і керівництва на підприємстві.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:
- визначити історичний аспект дослідження лідерства та керівництва;
- аналіз поняття та класифікація стилів керівництва, види керівництва;
- провести методологічні основи лідерства та керівництва;
- спроектувати систему рекомендації щодо покращення роботи лідерів та керівників.
Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновку і пропозицій, списку використаних літературних джерел і додатків.
1. Бендас Т. В. Гендерные исследования лидерства. / Т. В. Бендас // Вопросы психологии. - 2000. - № 1. – 120 с.
2. Виноградський М. Д., Шканова О. М. Організація праці менеджера Навч. посіб. / М. Д. Виноградський, О. М. Шканова. - К., 2002. – 518 с.
3. Вихонский О. С., Наумов А. И. Менеджмент [Текст]: Учебник. / О. С. Вихонский, А. И.Наумов. – М.: Гардарики, 2002. – 528 с.
4. Дідковська Л. Г., Гордієнко П. Г. Менеджмент:навч. посіб. / Л. Г. Дідковська, П. Г. Гордієнко. – К.: Алерта, КНТ, 2007. – 516 с.
5. Керівництво організацією [Текст]: Навч. посібник / О. Є. Кузьмін, Н. Т. Мала, О. Г. Мельник, І. С. Процик. – Львів: Вид-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2008. – 50 с.
6. Коренев Э. Н. Анализ современного состояния системы корпоративного управления в Украине / Э. Н. Коренев // Экономика: Менеджмент. Предпринимательство: Сб. науч. трудов. – 2001. –№ 4. –220 с.
7. Кретов Б. И. Современные западные концепции лидерства / Б. И. Кретов // Социально-гуманитарные знания. - 2000. - № 4. – 220 с.
8. Кретов Б. И. Типология лидерства / Б. И. Кретов. // Социально-гуманитарные знания. - 2000. - № 3. – 200 с.
9. Кузьмін О. Є., Мельник О. Г. Основи менеджменту: Підручник. Вид. 2-ге, випр., доп. / О. Є. Кузьмін, О. Г. Мельник. – К.: Академвидав, 2007. – 464 с.
10. Ложкин Г. Лидерство: история и современность / Г. Ложкин // Персонал. - 2001. - № 2. – 120 с.
11. Мельничук Т. Лідерство в групі, колективі як інструмент і мотиви розвитку особистості, її самовиживання / Т. Мельничук // Рідна школа. - 2000. - № 5. – 200 с.
12. Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління: Посібник. / Л. Е. Орбан-Лембрик. – К.: Академвидав, 2003. – 568 с.
13. Подсолонко Е. Менеджмент: теория и практика. / Е. Подсолонко. – К.: Вища школа, 2000. – 263 с.
14. Пушкар Р. М., Тарнавська Н. П. Менеджмент: теорія та практика [Текст]. Підручник. – 2-ге вид., перероб і доп. / Р. М. Пушкар, Н. П. Тарнавська. – Тернопіль: Карт-бланш, 2003. – 490 с.
15. Стадник В. В., Йохна М. А. Менеджмент: Підручник. Вид. 2-ге, випр., доп. / В. В. Стадник, М. А. Йохна. – К.: Акедемвидав, 2007. – 472 с.
16. Стеценко І. Т. Основи менеджменту. Хто такий менеджер [Текст]: навчальний посібник. / І. Т. Стеценко. - А.С.К., 2005. – 250 с.
17. Тимошенко И. И., Сосник А. С. Менеджер организации: Учеб. Для вузов. / И. И. Тимошенко, А. С. Сосник. – К., 2001. – 350 с.
18. Федулова Л. І. Актуальні проблеми менеджменту в Україні. / Л. І. Федулова. – К.: «Фенікс», 2005. – 240 с.
19. Хміль Ф. Основи менеджменту [Текст]: Підручник. / Ф. Хміль. – К.: Академвидав, 2003. – 608 с.
20. Шегда А. В. Менеджмент [Текст]: Навч. посіб. / А. В. Шегда. - К.: Т-во «Знання» - КОО, 2002. – С. 114-142 (Вища освіта ХХІ століття).
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Керівництво є об’єднувальною функцією менеджменту, яка пронизує всі управлінські процеси в організації.
Одним з основних інструментів сучасного керівництва виступає налагодження ефективних зв'язків між працівниками. Керівник має тонко реагувати на настрої та думки, котрі виникають у трудовому колективі, він має досконало володіти здатністю переконувати й домагатися підтримки своїх рішень і обраного ним курсу з боку підлеглих, колег, вищого керівництва, контрагентів. Сучасне керівництво діє, виходячи з необхідності змін в організації. Кінцевий успіх цих змін можна забезпечити, лише враховуючи структуру потреб, її специфіку, динаміку. Налагодження зв'язків виступає засобом, за допомогою якого керівник-менеджер може знати і сприймати різні думки, що сприяють виробленню нового курсу. Отже, вирішальне значення для керівництва мають ефективні зв'язки і спроможність спонукати людей до дії.
Характерні риси сучасного керівника порівняно з його попередниками такі:
- орієнтація на людей. Більше часу присвячує взаємодії з людьми і менше часу проводить в офісі, розробляючи неймовірні плани;
- ставлення до виконання. Поряд з орієнтацією на людей робить наголос на виконанні. Успішне виконання вимагає поєднання спеціальних навичок і знань в галузі управління з практичним використанням їх для спрямування персоналу на виконання завдань;
- дух суперництва. Сучасний керівник повинен уміти добиватися успіху за умов гострої конкуренції. Тиск, який створює міжнародна конкуренція, змінює формулу успіху керівника. Не трудовий стаж або освіта, а лише вміння виправдовувати очікування вищого керівництва є вирішальним фактором у діяльності сучасного менеджера;
- зовнішня перспектива. Управлінська майстерність має бути спрямована на будь-кого, хто має відношення до успіху;
- орієнтація на системи. Складність сучасних відносин вимагає, щоб керівник став фахівцем у галузі управління системами;
- прагматизм, гнучкість та здатність мати справу з невизначеністю. Прагнення до розробки чистих принципів, котрі можуть привести керівника до успіху, не має сенсу. Керівникам, які досягли успіху, властива гнучкість у прийнятті рішень, вони розуміють, коли важливо не наслідувати того, що вже було в минулому зроблено;
- орієнтація на майбутнє. Тим, хто перебуває на нижчому рівні корпоративного управління, як правило, необхідна перспектива в межах кількох місяців. Вище керівництво має передбачити майбутнє принаймні на десятиліття.
Основні фактори, що сприяють ефективному керівництву організацією, такі:
- підтримка. Поведінка, що вселяє підлеглому почуття власної значимості;
- гармонізація відносин. Поведінка, що заохочує членів колективу до розвитку тісних, що влаштовують усіх, взаємовідносин;
- акцент на досягненні мети. Поведінка, що стимулює ентузіазм у досягненні групової мети або досконалості в роботі;
- сприяння роботі. Поведінка, що сприяє досягненню мети за допомогою програм, координації і планування, а також забезпечення необхідними ресурсами — інструментами, матеріалами, технічними засобами.
Форма і масштаби цих факторів залежать від того, який стиль керівництва обирає керуючий. З'ясування змісту керівної діяльності в підприємницькій організації передбачає дослідження основ керівництва, зокрема лідерства, впливу та влади.
Лідерство – здатність за рахунок особистих якостей здійснювати вплив на поведінку окремих осіб і груп працівників з метою зосередження їх зусиль на досягненні цілей організації.
Теорія лідерства прагне з’ясувати й передбачити, які характеристики лідерства виявляються найбільш ефективними. Для того щоб зробити своє лідерство і вплив ефективними, керівник має розвивати і застосовувати владу.
Владу часто використовують, як синонім слова «авторитет». Це не зовсім вірно, авторитет – це влада, яка виникла на формальній основі, яка дана комусь і яка приймається підлеглими, як те з чим вони згодні і вважають правильним. Влада – можливість впливати на поведінку інших людей на основі наділених повноважень.
Отже, керівництво – це комбінація переконання, примусу та прикладу, покликана скоріше переконувати і спонукати, ніж наказувати й примушувати персонал з ентузіазмом виконувати роботу для досягнення мети підприємства.
Шляхи вдосконалення керівництва та лідерства на ПП «Будсервіс ВВ Гарант». Потрібно вдосконалити перш за все це стабільність персоналу, оскільки велика плинність кадрів на підприємстві. Також неформальні відносини, тому що не всі підлеглі поважають керівника, а він свою чергу не довіряє своїм співробітникам, зловживає дріб’язковим контролем. Покращити соціально-психологічний клімат у колективі. Направляти персонал на підвищення кваліфікації, на курси. Удосконалити обговорення рішення і його прийняття, взаємовідносини з колективом, розуміння поведінки підлеглих, покращити доступність інформації членам колективу, лідер повинен дослуховувати до кінця думку працівника не перебивати його, підтримувати дружні відносини з членами колективу, щоб вони не лякалися висловлювати свою думку, оскільки у нас керівник і лідер одна й та сама особа.