Курсова робота Активізації інвестиційної діяльності в Україні: проблеми та перспективи розвитку

Вступ

1. Теоретичні аспекти розвитку інвестиційної політики в Україні

1.1. Визначення сутності поняття «інвестицій»

1.2. Класифікація інвестицій

1.3. Інвестиційна діяльність та її основні завдання

Висновок до розділу 1

2. Стан та шляхи активізації інвестиційної діяльності в Україні

2.1. Характеристика інвестиційної діяльності за сучасних умов

2.2. Регіональна інвестиційна політика. Показники інвестиційной привабливості регіонів України

2.3. Іноземні інвестиції в економіці України

Висновок до розділу 2

3. Проблеми та перспективи розвитку інвестиційної діяльності в регіонах України

3.1. Проблеми інвестиційної діяльності в регіонах України

3.2. Перспективи та шляхи розвитку інвестиційної діяльності в Україні

3.3. Шляхи активізації інвестиційної діяльності в Україні

Висновок до розділу 3

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Останнім часом інвестиції відіграють особливу роль у житті будь-якої країни пострадянського періоду. Підприємства країн колишнього Радянського Союзу, які втратили можливість черпати фінансові ресурси з централізованих джерел, вийшли у вільне плавання до безкрайніх просторів ринкової економіки, не зовсім розуміючи як жити у цих умовах. Єдине правило, яке моментально вивчили всі керівники, зводилося до того, що потрібні гроші.

Коли є гроші, їх можна інвестувати в основні фонди або в оборотні кошти, та якщо продукція має достатній ринок збуту, то можна жити досить респектабельно навіть в умовах нестабільної економіки. Але де знайти гроші? Згідно з визначенням гроші є у інвесторів, але більшість їх знаходиться за кордоном, де фінансисти грають за своїми правилами. Вони готові вкладати гроші тільки в ті проекти, які принесуть їм найбільшу користь.

Дослідження проблеми інвестування економіки завжди знаходилось у центрі уваги економічної думки. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро і макрорівнях. Активізація інвестиційного процесу є одним із надійніших механізмів соціально-економічних перетворень. Ось чому на сьогоднішній день є актуальною тема: «Інвестиційні процеси в регіонах України. Напрями їх активізації».

Об’єктом дослідження є сутність інвестиційної діяльності в Україні. Економічна ситуація, яка склалась зараз в Україні, дуже складна. Серед сукупності причин, що сприяли економічній кризі та утримують перехід України на траєкторію економічного зростання, чи не найголовнішою є низька інвестиційна активність.

З 1991 р. обсяг ВВП скоротився майже вдвічі. При цьому абсолютна більшість відтворювальних ресурсів ледве покриває фізичне зношування виробничого апарату, а чистого нагромадження (приріст основного капіталу) практично немає. Ця тенденція тісно пов'язана з явищами щорічного падіння обсягів капітальних вкладень, постійним зменшенням бюджетного фінансування народного господарства. З 1989 по 1996 рр. обсяг капітальних вкладень скоротився на 78,2%. Зношування основних фондів у деяких галузях досягло критичного рівня і не компенсується новими капітальними вкладеннями.

Предметом дослідження є інвестиційна діяльність, її основні напрями та принципи реалізації.

Метою даної курсової роботи є визначення ролі інвестиційного клімату України у розвитку національного господарського комплексу, побудова інвестиційної моделі соціально-економічного розвитку України та пошук шляхів її реалізації.

З поставленої мети виступають наступні завдання, а саме:

- проаналізувати теоретичні аспекти розвитку інвестиційної політики в Україні;

- обґрунтувати сутність поняття «інвестицій»;

- подати класифікацію інвестицій;

- розглянути інвестиційну діяльність та інвестиційну політику в Україні;

- навести проблеми та запропонувати пріоритетний розвиток інвестиційної діяльності в регіонах України.

Структура курсової роботи складається із вступу, трьох розділів і дев’яти підрозділів, висновку, списку використаних джерел і додатків.

Україна потенційно може бути однією з провідних країн по залученню іноземних інвестицій як прямих так і портфельних. Цьому сприяє її величезний внутрішній ринок, порівняно кваліфікована і в одночас дешева робоча сила, значний науково-технічний потенціал, великі природні ресурси та наявність інфраструктури, хоч і не набто розвиненої.

Проте притоку в інвестиційну сферу іноземного та приватного національного капіталу пережкоджають політична нестабільність, недосконалість законодавства, нерозвиненість виробничої та соціальної інфраструктури, недостатнє інформаційне забезпечення, та ще однієї дуже важливої причини корупції. Саме через корупцію і бюрократію у світі склався негативна думка про нашу державу, додамо до цього нашу систему оподаткування і ось ми маємо резутат- Україну віднесли до групи країн з найбільшим інвестиційним ризиком.

На сьогоднішній день іноземні інвестори які все ж наважуються інвестувати в нашу економіку вимагають законодавчих гарантій, великі корпорації та інвестиційні компанії вимагають урядових гарантій та пільг. Проте механізм реалізації правових гарантій поки що недостатньо відпрацьваний. Дотого ж відсутні достатні судові засоби для забезпечення дотримання законних прав інвесторів та врегулювання спорів. Окрім того, для іноземних інвесторів більш приваблива така інстанція для вирішення суперечок, яка незалежна від уряду країни-господаря. У зв`зку з цим велике значення надається приєднанню України до багатосторонньої конвенції по врегулюлюванню інвестиційних спорів між державою та фізичними і юридичними особами інших країн.

Важлива умова, необхідна для приватних капіталовкладень (як іноземних, так і вітчизняних),- постійний та загальновідомий набір норм та правил, сформульваних таким чином, щоб потенційні інвестори могли розуміти та передбачати, що ці правила будуть застосовуватись до їх діяльності. В Україні ж, яка перебуває в стані безперервного реформування влади, правовий режим непостійний.

Надалі на різних рівнях влади діють закони та правила, що часто суперечать один одному. Додатковим джерелом нестабільності є надання законам та інструкціям зворотньої сили. Така практика серйозно турбує іноземних інвесторів, особливо коли законодавство зачіпає вже існуючі капіталовкладення.

1. Плахій М.О. Вплив інвестиційної політики на економічний розвиток регіонів // Фінанси України – 2004 - № 8 С. 64-67

2. Козлова А.І. Проблеми формування інвестиційного ресурсу // Формування ринкових відносин в Україні – 2005 -№5(24) С.3-7

3. Комарова А.І. Регулювання інвестиційного розвитку України та міжнародний досвід // Правосуддя – гарант у сфері економічно - правових відносин – 2000 –том №21(1) С. 147-151

4. Симоненко Л.І. Інвестиційний процес в Україні в умовах перехідної економіки // Фінанси України – 2003 -№5 С. 112-115

5. Чечетов М. Іноземні інвестиції: макроекономічний аспект. // Економіка України -2007 - №8, С. 87-92

6. Лукінов І.І. Інвестиційна політика в стабільному економічному розвитку // Економіка України – 2008 - №10, С. 23-27

7. Ревуцька Н.П. Сучасні інструменти залучення іноземного капіталу,
//Цінні папери У країни.- 2006- №9, С.54-56

8. Козлова А.І. Проблеми формування інвестиційного ресурсу // Формування ринкових відносин в Україні – 2003 -№5(24) С.3-4

9. Опищенко В.А. Сучасні напрямки формування інвестиційної політики в Україні // Економіка України – 2003 -№10 С. 46-48

10. Захарін С.В. Кредитування інвестиційної діяльності // Фінанси
України.- 2004 - №4, c.25

11. Іваненко-Свинцицька І.Є. Інвестиційний клімат в Україні: його формування, ключові моменти та характеристики // Формування ринкових відносин України – 2002 -№9 С. 63-65

12. Батура А.В. Дедіков О.І. Інвестиції як чинник оптимізації відтворювальних процесів в Україні - Дніпропетровськ: Наука і осівта, 1998 С. 84-89

13. Український дiловий тижневик "Контракти"/№27вiд04-07-2005C.2-3

14. Плахій М.О. Вплив інвестиційної політики на економічний розвиток регіонів // Фінанси України – 2004 - № 8 C. 108-112

15. В.Г. Федоренко „Інвестознавство” Київ – 2003 рік C. 110-116

16. Татаренко Н.О.,Поручник А.М. Теорії інвестицій - К.: КНЕУ,2000. C. 160

17. Економіка підприємства / За заг. ред. С. Ф. Покропивного. — Вид. 2-ге, перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2004. C. 93-94

18. Економічний словник-довідник / за ред. Мочерного С.В. – К.: Феміна,1995. – C. 141

19. Оніщенко В.О. Адаптивне управління розвитком регіональних соціально – економічних систем / В.О. Оніщенко // Актуальні Проблеми Економіки. 2007.- № 7. – С. 112-113.

20. Олійник Я.Б., Запотоцький С.П., Кононенко О.Ю., Мельничук А.Л., Пасько В.Ф. Регіональна економіка // Структурно-інвестиційна політика регіонів // 2008 р. – С. 345.

21. www.ukrstat.gov.ua – сайт: «Державний комітет статистики України».

22. www.mfa.gov.ua – сайт:«Міністерство закордонних справ України».

23. www.kmu.gov.ua – сайт: «Урядовий портал» (єдиний веб-портал органів виконавчої служби України).

24. www.visnuk.com.ua – сайт: «Вісник податкової служби України».

25. www.management.com.ua – сайт: «Інтернет-портал для управлінців».