Реферат Теорія бездіяльного класу Торстейна Веблена

Вступ

1. Торстейн Бунде Веблен та його внесок в розвиток економічної теорії

2. Сутність «Теорії бездіяльного класу»

Висновок

Список використаної літератури

Торстейн Веблен (1857-1929) - американський економіст і соціолог, основоположник інституціонального напряму в політичній економії, його роботах були вперше сформульовані найбільш важливі положення інституціоналізму. Його робота «Теорія бездіяльного класу» вперше опублікована в 1899 році і присвячена критиці капіталістичного способу виробництва, фінансової олігархії і бездіяльного класу, під яким маються на увазі власники, які замість раціонального виробництва ведуть демонстративне споживання.

Автор протиставляє дві групи: бізнесменів, зайнятих в основному спекулятивними операціями, і технічних фахівців, без яких неможливе функціонування індустріальної системи.

Першу групу він розглядає як реакційну і шкідливу для суспільства і вважає за необхідне відсторонити її від матеріального виробництва. Головну роль в економічному розвитку, вважає автор, має відігравати технократія, тому він пропонує передати керівництво господарством і державою виробничо-технічній інтелігенції.

На його думку, при уряді повинен існувати своєрідний «мозковий центр» з інтелектуалів, технічних фахівців, що сприяють більш раціональній діяльності держави.

У своїй головній праці «Теорія бездіяльного класу», Веблен стверджує, що приватна власність не тільки відповідає потребі для існування, але також повинна бути інтерпретована як знак відмінності і соціального престижу на додаток до особистих якостей. Тому що це не тільки накопичене індивідом багатство, але й засіб суспільної демонстрації свого соціального становища, і тому це призводить до формування у людини особливого смаку та стратегій майбутньої діяльності.

Таким чином естетична цінність об'єкта тісно пов'язана з його економічною вартістю. Веблен вважав, що в ринковій економіці споживачі зазнають усіх видів громадського і психологічного тиску, що змушують їх приймати нерозумні рішення.

Саме завдяки Веблену в економічну теорію ввійшло поняття демонстративного споживання, яке спричинене «ефектом Веблена», згідно з яким попит на товар зі збільшенням цін на нього теж зростає, оскільки таким чином покупці намагаються підтвердити свій високий статус і високу купівельну спроможність; і навпаки, зниження цін на товар веде до зниження рівня попиту, тому що споживач вважає, що це відбувається через погіршення якості товару.

Головними критиками Т. Веблена були його сучасники, які наголошували на тому, що, попри те, що його ідеї були викладені та обґрунтовані дуже добре, вони все ж характеризувалися значним ступенем неточності та неясності.

Вчені продовжують сперечатися, що ж саме автор мав на увазі у своїх заплутаних іронічно-сатиричних нарисах, які були насичені ним же і вигаданими прикладами.

1. Блауг М. Веблен, Торстейн Бунде // 100 великих экономистов до Кейнса. — СПб.: Экономикус, 2008. — С. 66-69. — 352 с.

2. Торстейн Веблен. Теория праздного класса: экономическое исследование институций. Перевод с английского. Вступительная статья кандидата экономических наук С. Г. Сорокиной. Общая редакция доктора экономических наук В. В. Мотылева. — М.: 1984. [Электронный ресурс] // Центр гуманитарных технологий. Режим доступу: http://gtmarket.ru/laboratory/basis/5890