Распечатать страницу
Главная \ База готовых работ \ Готовые работы по гуманитарным дисциплинам \ Зарубежная литература (Мировая литература) \ 5203. Дипломна робота Творчість польського письменника Януша Вишневського та концептуальність роману «Самотність у мережі» крізь призму жанрової специфіки

Дипломна робота Творчість польського письменника Януша Вишневського та концептуальність роману «Самотність у мережі» крізь призму жанрової специфіки

« Назад

Код роботи: 5203

Вид роботи: Дипломна робота

Предмет: Зарубіжна література

Тема: Творчість польського письменника Януша Вишневського та концептуальність роману «Самотність у мережі» крізь призму жанрової специфіки

Кількість сторінок: 79

Дата виконання: 2017

Мова написання: українська

Ціна: 1900 грн

Вступ

Розділ 1. Художня творчість польського письменника Януша Вишневського у контексті постмодерністського роману

1.1. Польська романістика ХХІ століття: постаті, тематика, образи

1.2. Особливості поетики постмодерністського роману

1.3. Творча манера Януша Вишневського як романіста

Розділ 2. Концептуальність роману «Самотність у мережі» крізь призму жанрової специфіки та тематичного багатства

2.1. Змістово-концептуальний рівень прочитання художнього твору

2.2. Епістолярний жанр твору як засіб презентації концептуального наповнення роману

2.3. Змістово-фактуальний рівень прочитання роману як основа концептуальної площини

2.4. Система ключових концептів роману

2.4.1. Змістове наповнення концептів «сум», «самотність»

2.4.2. Авторська перцепція концептів «чоловік», «жінка»

Розділ 3. Концептуальне наповнення вербальних образів головних героїв роману

3.1. Глибокий психологізм жіночих персонажів

3.2. Складна внутрішня організація чоловіка

Висновки

Список використаних джерел

Одним із найпопулярніших літературних жанрів, починаючи з ХVII століття і до сьогодні, є роман. Письменники часто обирають його, оскільки дозволяє через складну композицію, широкий хронотоп, розгалужену образну систему простежити еволюцію героїв, різнобічно описати реальну чи уявну дійсність, концентруючи увагу на проблемах, котрі, на думку творця, є важливими, детермінують людське життя, а також висловити власну авторську позицію, представити особисту художню модель світу.

Змістову структуру роману, а саме його концептуальність, активно досліджують філологи – як лінгвісти, так і літературознавці. Проте увага науковців здебільшого звернена до творів класиків, натомість сучасна проза описана недостатньо.

У ХХІ столітті польська література збагатилася творчістю Януша Леона Вишневського – доктора інформатики, котрий розробив програмне забезпечення для хіміків (співавтор першої комп’ютерної програми у світі для автоматичного створення систематичних назв органічних сполук на основі їх структурних формул). Його унікальна художня особистість увірвалася в польську й світову літературу романом «Самотність у мережі» («S@motność w Sieci»), оповіданнями, які захопили сучасного читача своєю відвертістю, психологізмом, концептуальністю, актуальністю.

Польський автор не вигадує реальність, він пише про сьогодення правдиво, але не змальовує, натомість аналізує життєві обставини, що формують, деформують, вдосконалюють, руйнують чуттєву організацію особистості. Літературний дебют Януша Вишневського був дуже вдалим, адже його роман три роки був зазначений у списках світових бестселерів. Проте на сьогодні його комплексно не досліджено. Зокрема не було проаналізовано концептуальне наповнення твору, ключові елементи його змістової структури, що й зумовило актуальність роботи.

Об’єктом дослідження є роман «Самотність у мережі» («S@motność w Sieci»).

Предмет дослідження – концептуальність твору, його жанрова своєрідність, тематичне багатство, система концептів.

Метою магістерської роботи є дослідження концептуальності роману, виявлення крізь призму жанрової специфіки змістової організації, концептуального наповнення вербальних портретів персонажів. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

1) описати тематичну, образну своєрідність польської романістики ХХІ століття;

2) з’ясувати творчу манеру Януша Вишневського як романіста;

3) дослідити концептуальність твору «Самотність у мережі» («S@motność w Sieci») крізь призму жанрової специфіки (епістолярний роман) і тематичного багатства;

4) охарактеризувати систему ключових концептів роману;

5) проаналізувати концептуальне наповнення вербальних образів головних героїв.

Теоретико-методологічною базою дослідження стали праці українських, польських та зарубіжних мовознавців і літературознавців – Оксани Палій «Поетика постмодерністського роману» [41], Тетяни Бовсунівської «Теорія літературних жанрів: жанрова парадигма сучасного зарубіжного роману» [6], Олени Кагановської «Текстові концепти художньої прози (на матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя)» [22], Алли Татаренко «Поетика форми в прозі постмодернізму: досвід сербської літератури» [56], Барбари Мирджік (Barbary Myrdzik) «Relacje między kulturą wysoką i popularną w literaturze, języku i edukacji» [74], Пшемислава Пєтжака (Przemysławа Pietrzakа) «Powieść nowoczesna i dylematy współczesnej nauki o literaturze» [76] та ін.

Дослідження зібраного фактичного матеріалу проведено з використанням таких методів лінгвістичного аналізу, як:

1) гіпотетико - дедуктивного (при доборі фактичного матеріалу, його систематизації і класифікації);

2) компонентного (при з’ясуванні мотивації загальновживаних лексем брали до уваги семантичну структуру базових апелятивів);

3) контекстуального (при з’ясуванні функцій лексем залучали власне мовний контекст їхнього функціонування);

4) описового (систематизація та оформлення основних результатів проведеного дослідження).

Наукова новизна магістерської роботи зумовлена актуальністю, метою, завданнями і полягає в тому, що вперше розглянуто концептуальність роману польського письменника Януша Вишневського «Самотність у мережі» ((«S@motność w Sieci»), а саме тематичне багатство, жанрову своєрідність, вербальні образи героїв, систему концептів.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його матеріали й отримані результати, висновки й узагальнення можуть бути використані під час вивчення курсів «Сучасна польська мова», «Історія польської літератури», «Стилістика», при написанні студентами - філологами курсових, дипломних та магістерських робіт, на уроках зарубіжної літератури, спецкурсах у школах, де вивчається польська мова.

Структура і зміст магістерської роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел, що нараховує 82 позиції. Загальний обсяг роботи – 79 сторінок друкованого тексту.

Висновки

ХХІ століття у польській літературі співвідносять із поширенням постмодернізму. Майстри слова, аби висловити свій погляд на світ, відобразити минуле й сучасне, описати прийдешнє, звертаються до різних жанрів, синтезують їх.

Надзвичайного поширення набуває роман – соціально - психологічний, інтелектуальний, мелодраматичний, жіночий. Саме цей жанр допомагає сучасному письменнику торкнутися як традиційних тем (кохання, протистояння добра і зла), так і нових, котрі роками були заборонені владою, людськими етичними нормами (секс, одностатеві стосунки).

Сучасна польска романістика представлена низкою яскравих авторів. Анджеєм Сапковським створений фентезійний цикл «Відьмак» («Saga o wiedźminie»), що близький до історичного роману і розкриває одвічну проблему боротьби добра і зла.

Роман - пригода «Reisefieber», написаний Міколаєм Лозінським, передає тонкі душевні стани людини, яка аналізує своє життя. Жіночі тексти Катажини Грохолі («Гарантія на щастя» («Upoważnienie do szczęścia»)) та Ольги Токарчук («Бігуни» («Bieguni»)) апелюють насамперед до стосунків між чоловіком та жінкою, розкривають проблеми екзистенції. Історичний твір Анджея Мулярчика «Катинь. Post mortem» («Katyń Post mortem») зосереджує увагу читача на подіях, що відбулися у ХХІ столітті і вплинули на розвиток Польщі як європейської держави.

У постмодерністських творах людина як особистість стоїть у центрі змістової структури. Тому автори часто порушують теми розчарування, втрати власного місця у хаотичному сьогоденні, зневіри у кращому майбутньому. Романи цього періоду відзначаються глибиною психологічного аналізу, інформативністю, неоднозначністю, провокаційністю, оскільки протестують проти замовчування правди, для опису котрої вдаються до епатажу, натяку, ремінісенції.

Саме тонкий психологізм, орієнтація на дослідження людської душевної організації притаманні роману Януша Вишневського «Самотність у мережі» («S@motność w Sieci»). Це перший і найбільш популярний твір письменника -аматора. На його сторінках митець торкається найважливіших тем, що хвилюють сучасне суспільство. У романі порушені проблеми відчуження людини у віртуальному просторі, особистого та сімейного щастя, стосунків батьків і дітей, вірності у коханні, а також релігії, історичної пам’яті тощо. У такий спосіб твір не зводиться до однієї теми, а лише завдяки синтезу усіх мотивів формує концептуальне бачення сучасного світу та місця у ньому особистості. Сюжет йде по колу, тонкі деталі, що здаються на перший погляд непомітними, відіграють важливу роль у сприйнятті роману. Мова твору легка, навіть дещо проста. На одному подиху читач поринає у світ подій, які можуть трапитися з кожним.

Для презентації концептуального змісту свого твору автор обирає модернізований епістолярний жанр, що відповідає вимогам часу. Події розгортаються у двох площинах – реальній та віртуальній (мережа Інтернет). У такий спосіб митець переконує нас у тому, що через відсутність візуального контакту є можливість сконцентруватися не на фізичних, а на духовних відчуттях. Важливе концептуальне навантаження роману Я. Вишневського мають такі жанрові риси: несподіванка початку і кінця бесіди, ситуативна незавершеність висловлювання й реакція «питання – відповідь», особлива організація хронотопу, де час – це конкретна мить, а простір – безмежний. До специфічного змістового наповнення належать біографічні факти, описи способу життя та власної зовнішності, спроби дізнатися про внутрішній світ співрозмовника через події, що відбуваються з ним упрдовж тривалого часу, а також міркування про абстрактні поняття і свій досвід. Епістолярна форма оповіді письменника передає особисте бачення віртуального світу, який, на думку автора, не існує самостійно, а втручаючись у реальність, змінює життя людей.

Змістово - фактуальний рівень свого твору Я. Вишневський вибудовує, змальовуючи стосунки двох зрілих людей, які живуть у різних країнах, мають різні професії, а перетинаються у Мережі, в інтернет - чаті. Описуючи почуття, сподівання чоловіка і жінки, автор розкриває перед читачем теми, що мають потужне концептуальне навантаження – проблему відчуження людини у сучасному суспільстві, занепаду традиційної сімейної моделі.

Концептуальність роману «Самотність у мережі» якнайповніше реалізована через систему ключових понять, знаків, у яких виразно виявлено образ індивідуально - авторської картини світу. Джерелом основних предметно - логічних та емоційно - екпресивних інформаційних ланцюгів є концепти – «сум» та «самотність», «жінка» й «чоловік». Януш Вишневський поєднує їх в емоційну цілісність і показує визначальну роль у житті сучасної людини. Аналізуючи «smutek», автор вказує, що семантика цього складного поняття розширена за рахунок асоціації, поєднання як з негативними, так і позитивними емоціями: Ile smutku i bólu … [82, c. 49]; smutek i radość [82, c. 45]. Почуття суму у романі неодмінно пов’язане з самотністю, якій автор надає важливого концептуального значення. Лексема «samotność», присутня у заголовку твору, для Я. Вишневського має лише негативну конотацію, адже прирівнюється до страждання, горя, втрати, духовної порожнечі, що з’являється, як atak astmy та породжує депресію.

Концептуальні ознаки головних героїв не співзвучні з гендерними характеристиками, традиційним уявленням про позитивне й негативне в портреті жінки чи чоловіка. Наприклад, герой – це мрія, солодка ілюзія, що залишає відбиток на все життя. Відповідаючи сучасним стереотипам про міцного, красивого, доглянутого та успішного чоловіка, Якуб заперечує своїм внутрішнім світом традиційний образ мужчини, котрий здатний легко приймати рішення, незалежний та схильний до ризику. Це людина тонкої душевної організації, подекуди слабка через свою сентиментальність, чутливість. Жіночі образи Я. Вишневського – здебільшого молоді, вродливі, амбітні жінки, котрі іноді сприймають почуття легковажно.

Головна героїня – вольова, рішуча, самодостатня жінка. Вона перша знайомиться з Якубом: «Słuchaj, Ty jesteś Jakub, jesteś Polakiem i mieszkasz od kilkunastu lat w Monachium, prawda? Wybrałam Ciebie, bo jesteś wystarczająco anonimo­wy, wystarczająco daleko i jesteś wystarczająco długo w Niemczech» [82, c. 39], домінує у їхніх стосунках, призначає і скасовує побачення, вирішує подальшу долю цих взаємин.

Натомість Якуб – розумний («Magister matematyki, magister filozofii, doktor matematyki i doktor habilitowany informatyki» [82, с. 39]) та щирий: «Mało kto przyzna się, że jest pełen smutku. Prawie nikt, że był chory psychicznie. Przy tym był tak genialnie mądry. I potem to tutaj. Najpierw jakieś „sekwencje genów", jakaś „optymalizacja algorytmównieliniowych", jakaś „rekursja drugiego rzędu", a na końcu to romantyczne „w całości dedykuję ją Natalii"» [82, с. 39]. Але іноді здається нам не зовсім мужнім, рішучим та наполегливим. Він чуттєвий, сентиментальний, тонко відчуває жінку та її потреби, але не може керувати стосунками.

Вербальні образи, створені автором, допомагають читачеві пізнати індивідуально - авторську ієрархію людських цінностей. На сторінках роману відбувається трансформація традиційних уявлень – для чоловіка тілесне займає нижчі щаблі, на вершині – почуття; натомість жінка – особистість, у якій борються два начала, – материнське і бажання особистого щастя.

Отже, Януш Вишневський створив складний, багаторівневий твір з потужним концептуальним навантаженням. Композиція роману побудована на постмодерністських принципах фрагментарності, інтертекстуальності. Трансформація класичного сюжету і конфліктів, розкриті автором по - новому традиційні концепти змушують читача приміряти на себе ролі головних персонажів і роздумувати над їхніми долями.

Список використаних джерел

1. Адамчук Т. В. Тематизация эмоций в тексте (на материале современного английского языка): автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 / Адамчук Т. В. – Саранск, 1996. – 15 с.

2. Азнабаева Л. А. Типология адресованности в текстах эпистолярного жанра [Електронний ресурс] / Л. А. Азнабаева. – Режим доступу до ресурсу: http://planetadisser.com/see/dis_249557.html.

3. Бабенко Л. Г. Лексические средства обозначения эмоции в русском языке / Л. Г. Бабенко. – Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1989. – 184 с.

4. Барахов В. С. Литературный портрет (Истоки, поэтика, жанр) / В. С. Барахов. – Ленинград: Наука, 1985. – 312 с.

5. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики / Ф. С. Бацевич. – Київ: Вид. центр «Академія», 2004. – 344 с.

6. Бовсунівська Т. В. Теорія літературних жанрів: жанрова парадигма сучасного зарубіжного роману: підручник / Т. В. Бовсунівська. – К.: Видавничо - поліграфічний центр «Київський університет», 2009. – 519 с.

7. Богданов В. В. Функции вербальных и невербальных компонентов в речевом общении / В. В. Богданов // Языковое общение и его единицы. Калинин: Калининский гос. ун-т, 1987. – С. 18–25.

8. Бохун Н. В. Лінгвальні засоби створення портрета персонажа в творах іспанських письменників XIX століття / Н. В. Бохун // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: [зб. наук. праць] / М-во освіти і науки України, Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К.: Логос, 2006. – Вип. 9. – С. 40–44.

9. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / Анна Вежбицкая // Языки русской культуры / Анна Вежбицкая. – Москва, 1999. – С. 263–305.

10. Виноградов В. В. Проблема авторства и теория стилей / В. В. Виноградов. – Москва: Госуд. издательство художественной литературы, 1961. – 611 с.

11. Воловод Н. М. Літературний портрет героя прози покоління вісімдесятих / Н. М. Воловод. – Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – Житомир, 2004. – № 16 – с. 205–206.

12. Воробйова О. П. Когнітивна поетика: здобутки і перспективи / О. П. Воробйова // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов. – Х.: Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, 2004. – № 635. – С. 18–21.

13. Воробьева О. П. Лингвистические аспекты адресованности художественного текста: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук: 10.02.19 / Воробьева О. П. – Москва, 35 с.

14. Галаур С. Письменник Януш Леон Вишневський: «Якби не було нещасливого кохання – не було б і літератури» [Електронний ресурс] / Світлана Галаур // Урядовий кур’єр. – 2012. – Режим доступу до ресурсу: http://ukurier.gov.ua/uk/articles/pismennik-yanush-leon-vishnevskij-yakbi-ne-bulo-ne/.

15. Горелов И. Н. Невербальные компоненты коммуникации / И. Н. Горелов. – М.,1980. – 321 с.

16. Горелов И. Н. Соотношение невербального и вербального в коммуникации / И. Н. Горелов // Исследование речевого мышления в психолингвистике. – М., 1985. – С. 11–150.

17. Горностай П. П. Гендерна соціалізація та становлення гендерної ідентичності / П. П. Горностай // Основи теорії гендеру: навч. посіб. / За ред. В. П. Агєєва. – К.: К.І.С., 2004. – С. 13–156.

18. Гром’як Р. Т. Літературознавчий словник - довідник / Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів. – Київ: Академія, 2007. – 752 с. – (2). – (Nota bene).

19. Дридзе Т. М. Язык и социальная психология / Т. М. Дридзе. – Москва: Высшая школа, 1980. – 210 с.

20. Изард К. Эмоции человека: [Пер с англ.] / Под ред. Л. Я. Гозманя, М. С. Егоровой; вступит. сл. А. Е. Ольшанниковой / К. Изард. – М.: Изд-во МГУ, 1980. – 439 с.

21. Кавелти Дж. Изучение литературных формул / Дж. Кавелти // Новое литературное обозрение. – 1996. – № 22. – С. 33–64

22. Кагановська О. М. Текстові концепти художньої прози (на матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя): монографія / О. М. Кагановська. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2002. – 292 с.

23. Карасик В. И. Язык социального статуса / В. И. Карасик. – М.: ИТДГК «Гнозис», 2002. – 333 с.

24. Кожина Н. А. Способы выражения экспрессии в заглавиях художественных текстов / Н. А. Кожина // Проблемы экспрессивной стилистики: сб. науч. трудов. – Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовск. ун-та, 1987. – С. 111–116.

25. Кожинов В. Происхождение романа / В. Кожинов. – Москва: Сов. писатель, 1963. – 437 с.

26. Колшанский Г. В. Коммуникативная функция и структура языка / Г. В. Колшанский. – М., 2005. – 221 с.

27. Колшанский Г. В. Функции параязыковых средств в языковой коммуникации / Г. В. Колшанский // Вопросы языкознания. – М., 1973. – С. 16–25.

28. Крестинский С. В. Молчание в системе невербальных средств коммуникации / С. В. Крестинский // Тверской лингвистический меридіан: теоретический сборник. – Тверь: Тверской гос. ун-т, 1998. – Вып. 1. – С. 74–79.

29. Лебрен Ш. О методах изображения страстей / Ш. Лебрен // Мастера искусства об искусстве. – М.: Искусство, 1967. – С. 287.

30. Лисина А. Жена и любовница Януша Вишневского [Електронний ресурс] / Алина Лисина // Суббота. – 2011. – Режим доступу до ресурсу: http://old.subbota.com/2011/04/27/li008.html.

31. Лотман Ю. М. В школе поэтического слова. Пушкин, Лермонтов, Гоголь / Ю. М. Лотман. – Москва: Просвещение, 1988. – 352 с.

32. Лотман Ю. М. Статьи по семиотике культуры и искусства / Ю. М. Лотман. – Санкт-Петербург: Академический проект, 2002. – 544 с.

33. Лотман Ю. Структура художественного текста. Семиотические исследования по теории искусства / Юрий Лотман. – М.: Искусство, 1970. – 384 с.

34. Макаровская Г. В. Типы исторического повествования / Г. В. Макаровская. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1972. – 340 с.

35. Малетина О. А. Словесный портрет и один из способов его создания // Проблемы лингвокультурологии и семантики через призму междисциплинарной парадигмы: межвузовский сб. научных трудов. – Волгоград: «Станица – 2», 2001. – С. 46–48.

36. Малкина В. Я. Поэтика исторического романа: проблема инварианта и типология жанра / В. Я. Малкина. – Тверь: Твер. гос. ун-т, 2002. – 140 с.

37. Монастирська О. Образ жінки в системі куртуазного етикету провансальських трубадурів / О. Монастирська // Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. – Львів, 2009. – Вип.16. – С. 135–149.

38. Морозова І. Б. Парадигматичний аналіз структури і семантики елементарних комунікативних одиниць у світлі гештальт-теорії в сучасній англійській мові: монографія / І. Б. Морозова. – Одеса: Друкарський дім, 2009. – 384 с.

39. Написание текстов. Своим опытом делится Януш Вишневский. [Електронний ресурс] // Кnigacheet.ru. – 2012. – Режим доступу до ресурсу: http://knigacheet.ru/wisniewski-napisanie-text/.

40. Пешорда Д. Жанрові модифікації сучасного історичного роману: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.06 «Теорія літератури» / Д. Пешорда. – Львів, 2001. – 19с.

41. Палій О. П. Поетика постмодерністського роману (до теоретичних аспектів) / О. П. Палій // Літературознавчі студії. – 2013. – С. 278–288.

42. Покидько Г. С. Категорія жанру як об’єкт сучасних літературознавчих студій // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія: Філологія. – К.: Видав. центр КНЛУ, 2004. – Т. 7, № 2. – С. 167–175.

43. Поліщук Я. О. Література як геокультурний проект: монографія / Я. О. Поліщук. – К.: Академвидав, 2008. – 304 с.

44. Радченко О. Ю. Види концептуальної метафори: підстави класифікації / О. Ю. Радченко // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – Харків: Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, 2003. – № 586. – С. 141–144.

45. Рогинская О. О. Эпистолярный роман: поэтика жанра и его трансформация в русской литературе: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук.: спец. 10.02.04 / Рогинская О. О. – Москва, 2002. – 23 с.

46. Російсько-український словник наукової термінології: Суспільні науки / [Й. Ф. Андерш, С. А. Воробйова, М. В. Кравченко та ін.]. – К.: Наук. думка, 1994. – 600 с.

47. Савенко І. Л. Жанрово - стильові особливості біографічного роману - пошуку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.06 «Теорія літератури» / Савенко І. Л. – Тернопіль, 2006. – 19 с.

48. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми / О. О. Селіванова. – Полтава: Довкілля, 2008. – 712 с.

49. Славова Л. Л. Типологія комунікативних невдач / Л. Л. Славова. – Житомир: Житомирський держ. ун-т ім. І. Франка, 2005. – 108 с.

50. Солощук Л. В. Взаємодія вербальних і невербальних компонентів комунікації у сучасному англомовному дискурсі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філол. наук: спец. 10.02.04 / Солощук Л. В. – Київ, 2009. – 69 с.

51. Старикова Л. Г. Лексика предметных описаний / Л. Г. Старикова. – Л., 1988. – 188 с.

52. Сукаленко Т. М. Метафоричне вираження концепту жінка в українській мові. – К.: Вид. дім Дмитра Бураго, 2010. – 240 с.

53. Талыбина Е. В. Лингвокультурологический анализ невербальных средств коммуникации / Е. В. Талыбина. – М., 1999. – 325 с.

54. Томашева И. В. Понятие «лакуна» в современной лингвистике. Эмотивная лакуна / И. В. Томашева // Язык и эмоции: сб. научн. тр. / Под ред. В. И. Шаховского и др. – Волгоград: Перемена, 1995. – С. 50–59.

55. Томашевский Б. В. Теория литературы. Поэтика / Б. В. Томашевский. – Москва: Аспект Пресс, 1996. – 334 с.

56. Татаренко А. Поетика форми в прозі постмодернізму: досвід сербської літератури / Алла Татаренко. – Львів: ПАІС, 2010. – 543 с.

57. Уртминцева М. Г. Литературный портрет в русской литературе второй половины ХIХ века. Генезис. Поэтика. Жанр / М. Г. Уртминцева. – Н. Новгород: Изд-во ННГУ, 2005. – 232 с.

58. Фізер І. М. Американське літературознавство: іст.-критич. нарис / І. М. Фізер. – Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 206. – 108 с.

59. Філоненко С. Масова література: влада жанрів і жанрових канонів / С. Філоненко // Слово і час. – 2010. – № 8. – С. 81-93.

60. Формановская Н. И. Вы сказали: «Здравствуйте!» / Н. И. Формановская. – Москва: Знание, 1989. – 158 с.

61. Формановская Н. И. Речевой этикет и культура общения / Н. И. Формановская. – Москва: Знание, 1989. – 26 с.

62. Хализев В. Е. Литературные иерархии и репутации / В. Е. Хализев // Теория литературы. – М., 1999. – С. 122-142.

63. Чернова З. С. Функции жеста в семантическом пространстве литературы [Електронний ресурс] / З. С. Чернова // Научно-практические конференции ученых и студентов с дистанционным участием. Коллективные монографии. – Режим доступу до ресурсу: http://sibac.info/index.php/2009-07-01-10-21-16/4029-2012-10-05-14-34-28.

64. Якименко Н. Невербальні засоби ділового спілкування / Н. Якименко // Дивослово. – 2003. – № 5. – С. 42–45.

65. Януш Леон Вишневский и его творчество [Електронний ресурс]. – 2010. – Режим доступу до ресурсу: http://ru-wisniewski.livejournal.com.

66. Arcimowicz K. Współcześni mężczyźni. Przegląd problematyki badań / Krzysztof Arcimowicz – Białystok, 1997. – С. 147-168.

67. Bednarczyk A. Modyfikacje tekstu literackiego w przekładzie i kontekst asocjacyjny / Anna Bednarczyk. – Łódź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 1999. – 248 с.

68. Bendyk E. Melomolekuły [Електронний ресурс] / Edwin Bendyk // Polityka.pl. 2006. Режим доступу до ресурсу: http://archiwum.polityka.pl/art/melomolekuly,367240.html.

69. Burkot S. Literatura polska 1939-2009 / Stanisław Burkot. – Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2010. – 507 с.

70. Dąbrowska A. Sposoby wyrażania emocji w wybranych dziewiętnastowiecznych podręcznikach języka polskiego dla cudzoziemców / Anna Dąbrowska // Wyrażanie emocji / Anna Dąbrowska. – Łódź: Wydaw. Uniwersytetu Łódzkiego, 2006. – С. 445–456.

71. Grzegorczykowa R. Z badań nad porównawczą semantyką leksykalną: nazwy „tęsknoty” w różnych językach / Grzegorczykowa // Semantyka a konfrontacja językowa 2 / Grzegorczykowa. – Warszawa, 1999. – С. 143–169.

72. Kinga Dunin [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://pl.wikipedia.org/wiki/Kinga_Dunin#Ksi.C4.85.C5.BCki.

73. Krystyna Kofta [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://pl.wikipedia.org/wiki/Krystyna_Kofta.

74. Myrdzik B. Relacje między kulturą wysoką i popularną w literaturze, języku i edukacji / B. Myrdzik, M. Karwatowska. – Lublin: Wydawn.Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 2005. – 440 с.

75. Nowakowska-Kempna I. Konceptualizacja uczuć w języku polskim. / Nowakowska-Kempna. – Warszawa: Data, 2000. – 350 с.

76. Pietrzak P. Powieść nowoczesna i dylematy współczesnej nauki o literaturze / Przemysław Pietrzak. – Warszawa: Wydział Polonistyki Uniwersytetu Warszawskiego, 2007. – 257 с.

77. Puzynina J. Uczucia a postawy we współczesnym języku polskim / J. Puzynina // Język a Kultura. – Wrocław, 2000. – t. 14

78. Rembowska - Płuciennik M. Poetyka intersubiektywności. Kognitywistyczna teoria narracji a proza XX wieku / Magdalena Rembowska-Płuciennik. – Toruń: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, 2012. – 379 с. – (Monografie Fundacji na rzecz Nauki Polskiej).

79. Skowronek B. Strategie czytania powieści J. L. Wiśniewskiego „S@motność w sieci” / B. Skowronek. // „Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia Hostorico-litteraria. – 2009. – №9.

80. Spotkanie z autorem bestsellerowych powieści Januszem L. Wiśniewskim [Електронний ресурс] // Biuletyn Informacji Bibliotecznych i Kulturalnych. 2012. Режим доступу до ресурсу: http://www.wimbp.lodz.pl/wimbp/pliki/bibik/bibik_61/bibik_61.pdf.

81. Tomasz Polak [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://pl.wikipedia.org/wiki/Tomasz_Polak.

82. Wiśniewski Janusz L. Sаmotność w sieci / Janusz L. Wiśniewski. –Warszawa: Prószyński Media Sp. z o.o., 2001. – 303 s.