Тези Геоінформаційні системи в екологічному моніторингу

« Назад

Одним з інструментів екологічного моніторингу є геоінформаційні системи (ГІС), які дають можливість накопичувати, аналізувати, оперативно знаходити потрібну інформацію й відображувати її в зручному для користувача вигляді, відслідковувати зміни деяких факторів у просторі й часі; показувати чи прогнозувати шляхи міграції речовин, бути радниками в багатьох питаннях.

Порівняно з традиційними паперовими методами використання ГІС різко збільшує оперативність і якість роботи з просторово розподіленою інформацією. Виникненню й швидкому розвиткові ГІС передував великий досвід топографічного й тематичного картографування, а також вдалі спроби автоматизувати картографування, досягнення в галузі комп’ютерних технологій [1].

Навіть ГІС-пакети для персональних комп’ютерів дають можливість оперувати значними обсягами інформаційних ресурсів і розв’язувати складні аналітичні задачі. За деякими оцінками, 80-90% усієї інформації можна подати й обробляти в ГІС.

Першою реальною ГІС була Географічна Інформаційна Система Канади (CGIS), створена в 1960-ті роки для Служби Земельного Обліку. Ця система й досі поповнюється й розвивається. Вона призначена для спостережень й оцінки стану природного середовища, обліку земель, отримання статистичних даних для проектування землеустрою площ переважно сільськогосподарського призначення. При створенні цієї ГІС було розроблено технологію розмежування картографічної інформації за темами, файлів геометричної й тематичної інформації про об’єкти; розроблено математичний апарат для розрахунку картометричних показників.

У 1970 році під час перепису населення США розроблено методику коректної географічної прив’язки адрес осіб до географічних координат, вперше реалізовано математичний спосіб опису просторових взаємозв’язків між об’єктами. Це дало змогу аналізувати й прогнозувати антропогенне навантаження на довкілля в різних регіонах.

Вітчизняним прикладом ГІС для екологічного моніторингу Києва й Київської області і запобігання надзвичайним ситуаціям є проект “екоГІС-КИЇВ”, який почали створювати з кінця 1996 року і в якому охоплено такі сфери, як економіка, атмосферне повітря, водні ресурси, тверді відходи тощо [2].

Подальший розвиток ГІС-систем буде спрямовано на самонавчання й самовдосконалення за рахунок використання результатів у галузі штучного інтелекту, глобалізацію та об’єднання всіх ГІС у єдину систему на основі мережі Інтернет.

Застосування ГІС-технологій у практиці екологічного моніторингу та екологічного управління дає змогу по-новому подивитися на проблему, комплексно її проаналізувати та зробити висококваліфіковані висновки й прогнози, запобігти надзвичайним екологічним ситуаціям антропогенного походження. Приклади реалізації ГІС показують, що впровадження цих систем на різних рівнях дасть можливість підняти рівень, оперативність і ефективність розв’язання задач у галузі керування якістю навколишнього середовища в планетарному масштабі.