Курсова робота Порівняльний аналіз сучасних парламентських монархій Європи
Код роботи: 3907
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Порівняльний аналіз політичних систем зарубіжних країн
Тема: Порівняльний аналіз сучасних парламентських монархій Європи
Кількість сторінок: 43
Дата виконання: 2018
Мова написання: українська
Ціна: 450 грн
Оформлення: Методичка
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ФОРМИ ПРАВЛІННЯ
1.1. Система поділу влад за парламентської форми правління
1.2. Місце та роль парламенту
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ МОНАРХІЇ
2.1. Нетипові форми монархічного правління в сучасному світі
2.2. Основні характеристики парламентської монархії
РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ МОНАРХІЇ В КРАЇНАХ СВІТУ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Актуальність дослідження. Ідея парламентаризму в сучасному її розумінні виникла на цілком визначеному етапі розвитку суспільства в конкретних історичних умовах, а саме в епоху переходу національних економічних систем до капіталістичного виробництва. Прогресивність і революційність ідеї парламентаризму полягала насамперед у тому, що був сформульований спосіб політико-правової організації суспільства,який дає можливість розвитку нових буржуазних відносин. Це, у свою чергу, зумовило необхідність обмеження монархічної влади, заснованої на старих релігійних традиціях і феодальних економічних відносинах. Розв’язання вказаних завдань вбачалося у формуванні та розвитку представницького інституту, що виконує вже не дорадчу, як раніше, а законотворчу функцію, тобто по суті наділеного правом цілепокладання в масштабах національної системи соціального самоврядування.
В даний час в багатьох державах світу практикується використання такої форми правління як парламентська монархія.
Парламентська монархія - один з видів конституційної форми правління. Дана політична система в даний час є найпоширенішою серед держав монархічного типу.
Шлях до парламентської монархії у більшості країн був довгий і складний, він лежав через епохи середньовіччя і абсолютизму. Поворот до парламентаризму в одних країнах відбувався порівняно спокійно, а в інших був наслідком кривавих революцій.
Одним з найстаріших парламентів світу є законодавчий орган Великобританії. Правда, він далеко не відразу отримав ті функції і права, якими володіє зараз, а знайшов їх в довгій боротьбі з абсолютизмом. Тільки після завершення цієї боротьби про Велику Британію можна було говорити як про парламентську монархію.
Парламентська монархія є своєрідним компромісом між століттями, існуючими традиціями і демократичною формою розвитку. Вірніше, дана форма правління допомагає об'єднати ці, здавалося б, несумісні речі в одне ціле. Монарх продовжує царювати, але основними процесами в державі керує демократично обраний уряд.
Саме це пояснює той факт, що парламентська монархія як форма правління не втрачає свою актуальність навіть в наші дні.
Мета дослідження – здійснити порівняльну характеристику парламентської монархії як форми правління в різних країнах світу.
Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:
- розглянути систему поділу влад за парламентської форми правління;
- проаналізувати місце та роль парламенту;
- охарактеризувати нетипові форми монархічного правління в сучасному світі;
- виокремити основні особливості та типологічні риси парламентської монархії як форми правління;
- здійснити порівняльний аналіз парламентської монархії в різних країнах світу.
Об’єкт дослідження – парламентська монархія як форма правління.
Предмет дослідження – порівняльний аналіз парламентської монархії як форми правління в різних країнах світу.
При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено порівняльний аналіз парламентської монархії як форми правління в різних країнах світу.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел. Обсяг курсової роботи становить 43 сторінок без списку використаної літератури.
Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:
1. Парламентська монархія - форма правління, при якій номінальною главою держави є монарх (король, князь, імператор і т.д.), Але фактично функції управління країною виконує парламент і сформований ним кабінет міністрів. Таким чином, найчастіше номінальний правитель грає декоративну роль.
З іншого боку, монарх може виконувати представницькі функції за кордоном, і навіть в екстрених ситуаціях брати всю повноту влади в свої руки. Правда, останніх випадків, хоча вони теоретично можливі, історія ще не знала.
З усього вищесказаного можна сформулювати основні ознаки парламентської монархії.
2. Головний критерій, який відрізняє дану форму правління від інших систем, полягає в тому, що монарх царює, але не править. Інші ознаки полягають в тому, що уряд країни формує парламент. Залежно від того, наскільки сильна конкретна партія в останньому, вона може одноосібно сформувати уряд або в коаліції з іншими силами. При цьому кабінет міністрів несе відповідальність не перед монархом, а перед законодавчим органом. Як правило, лідер партії-переможниці на виборах в парламент партії отримує посаду прем'єр-міністра, тобто стає фактичним главою держави.
Сучасні парламентські монархії, віддаючи данину політичної традиції і підтримуючи тим самим повагу громадян до держави, фактично мало відрізняються від республік - другої основної формою правління. У республіках джерелом влади є народна більшість, вищі органи влади обираються громадянами.
3. Узагальнюючи різні підходи до цієї проблеми, можемо виокремити такі юридичні ознаки моделі державної влади в парламентських монархіях і республіках:
1) формування уряду парламентом (нижньою палатою) лише за мінімальною (або навіть номінальною) участю глави держави і вирішальна при цьому роль у такому процесі політичної партії (коаліції партій), яка має більшість у парламенті;
2) реальна належність виконавчої влади колегіальному органу — уряду;
3) фактичним главою виконавчої влади є глава уряду (прем’єр-міністр), який є лідером правлячої партії (партійної коаліції), що отримала більшість у парламенті;
4) прем’єр-міністр і більшість міністрів, як правило, є членами законодавчого органу;
5) формальна колективна (часто індивідуальна) політична відповідальність уряду (членів уряду) виключно перед парламентом;
6) не лише юридична відповідальність уряду перед парламентом, яким він може бути відправлений у відставку внаслідок вираження недовіри, а й парламенту, що своєю більшістю фактично несе відповідальність політичну за діяльність сформованого ним уряду й може бути розпущений главою держави;
7) значні повноваження уряду в законодавчому процесі;
8) глава держави (президент) обирається парламентом або спеціальною колегією, створеною парламентом (тобто парламентським способом);
9) фактично номінальна влада глави держави (монарха або президента), на якого покладено суто представницькі функції;
10) право глави держави розпустити парламент контролюється урядом;
11) акти глави держави контрасигнуються главою уряду та/або відповідним міністром.
1. Баумейстер Андрій. Монархічна ідея в ХХІ столітті [Текст] / А. Баумейстер // Корона або Спадщина Королівства Руського / за заг. ред. Л. Івшиної; упор. І. Сюндюков. - Київ, 2017. - С. 580-586.
2. Бруслик Олексій Юрійович. Конституційно-правова трансформація британської монархії в новітню епоху Єлизавети II (стаття друга) [Текст] / Олексій Юрійович Бруслик // Вісник Національної академії правових наук України. - 2016. - № 3. - С. 254-265.
3. Голицына Наталья. Монархия - мать порядка [Текст] / Н. Голицына // Огонек. - 2012. - № 50. - С. 46-47.
4. Гогаева А.Л. Способы формирования правительства (анализ зарубіжного законодательства) / А.Л. Гогаева // Образование и право. – 2010. – № 6. – С. 170−181.
5. Губрієко О. Сучасні монархії у світі: загальний огляд / О. Губрієко // Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 5 . - С. 33-37.
6. Жебровски В. Различные формы парламентаризма и факторы, определяющие их разнообразие / В. Жебровски // Балтийский регион. – 2010. – № 4. – С. 128.
7. Кулінич Олена. "Символ нації та єдності народу" [Текст] / О. Кулінич // День. - 2017. - № 120/121 (14-15 лип.). - С. 8-9.
8. Матвієнко В. Політичний режим парламентарних монархій Західної Європи [Текст] / В. Матвієнко // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка . - К., 2012. - Вип. 38/39: Міжнародні відносини. - С. 4-8.
9. Монархічна ідея у ХХІ столітті [Текст] // День. - 2017. - № 78/79 (12-13 трав.). - С. 15.
10. Монархія // Політологічна енциклопедія: навч. посібник: у 9 т. / А.О. Карасевич, Л.С. Шачковська. — Умань: ФОП Жовтий О.О., 2016. — Т. 4: М.Н. — С. 334-341. — 635 с.
11. Оль П.А. От парламентаризма к конституционному правлению: эволюция политико-правовых идей и институтов власти / П.А. Оль // Управленческое консультирование. – 2010. – № 3. – С. 6.
12. Пиріг Р.Я. Монархія // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. — К.: Наук. думка, 2010. — Т. 7: Мл — О. — С. 46.
13. Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л.М. Герасіна, В.Л. Погрібна, І.О. Поліщук та ін. За ред. М.П. Требіна. — Х.: Право, 2015.
14. Процюк І.В. Втілення принципу поділу влади в дуалістичних і парламентських монархіях / І.В. Процюк // Проблеми законності: акад. зб. наук. пр. — Х.: Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого», 2012. — Вип. 120. — С. 3-13.
15. Процюк І.В. Глава держави в парламентських монархіях і республіках / I.В. Процюк // Форум права: електрон. наук. фах. вид. — 2012. — № 3. — С. 579-584.
16. Сірук Микола. Як з’єднати зв’язки часів : монархія в ХХІ столітті - на прикладі найдавнішого королівства у світі - Данії [Текст] / М. Сірук // День. - 2017. - № 83/84 (19-20 трав.). - С. 6.
17. Сірук Микола. Як з’єднати зв’язок поколінь?: Монархія в ХХІ столітті - на прикладі королівства Нідерландів [Текст] / М. Сірук // День. - 2017. - № 93/94 (2-3 черв.). - С. 8-9.
18. Сухонос Володимир. Монархія як форма правління: нові підходи до класифікації та структури / Володимир Сухонос // Підприємництво, господарство і право : науково-практичний господарсько-правовий журнал. - 2012. - № 8. - С. 119-123.
19. Сюндюков Ігор. "Монархія Нідерландів будуть завжди разом із народом": про те, чому Голландія шанує свої традиції і політичну систему [Текст] / І. Сюндюков // День. - 2017. - № 93/ 94 (2-3 черв.). - С. 9.
20. Тихонова Є.А. Парламентська республіка / Є.А. Тихонова // Юридична енциклопедія: в 6 т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін. – К.: Укр. енцикл. ім. М.П. Бажана, 2002. – Т. 4: Н-П. – С. 438.
21. Хоменко О.В. Виконавча влада за умов парламентської республіки та монархії (парламентської демократії) аспект / О.В. Хоменко // Форум права: електрон. наук. фах. вид. — 2012. — № 1. — С. 1037-1045.